НАПРЯМКИ УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ

Для завоювання організацією твердих позицій як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках, їй необхідно мати таку систему управляння якості, яка орієнтується на глобальний ринок із забезпеченням критеріїв конкурентоспроможності. Такою може бути система, яка відповідає вимогам стандартів ISO 9000. На сьогодні це необхідна умова, але вже недостатня. Образно кажучи, стандарти ISO 9000 — це фундамент системи управління якості, на якому можуть успішно підніматися поверхи, які відповідають вимогам стандартів ISO 14000, QS 9000, Міжнародної системи рейтингу якості, концепції "шість сигм", TQM тощо.

Вивчення класичних і нових підходів до управління якості продукції свідчить про те, що їх різноманіття є з однієї сторони показником виключної складності проблем якості, а з іншої сторони результатом безперервного пошуку найкращих рішень. Звичайно, різноманіття ефективних, добре відпрацьованих підходів є благом для виробників продукції, оскільки надає їм можливість широкого вибору, виходячи з певних умов виробництва і поставлених перед організацією завдань.

Разом з тим очевидно, що в новому столітті продовжиться пошук масштабних і загальновизнаних концепцій типу стандартів ISO 9000, QS 9000 тощо, міжнародних і національних моделей ділової досконалості, реалізація яких дає найбільшу гарантію якості споживачам і одночасно зменшує ізольованість організацій у спробах знайти власні оптимальні рішення. Можна передбачити, що наступний розвиток практики буде пов'язаний із переходом від управління якості до якості загального менеджменту організації. Якість все більшою мірою буде визначати стратегію організації в умовах ринкової економіки.

Що ж робити українським виробникам сьогодні в умовах перехідної економіки і розмаїття використовуваних у світі систем менеджменту якості для забезпечення конкурентоспроможності своєї продукції?

Одні переконані, що магістральний шлях для організацій — розроблення і впровадження систем якості на відповідність стандартам ISO 9000, другі — освоєння методів TQM, треті — участь в різних конкурсах у сфері якості. А оскільки у пресі і на різних семінарах та конференціях обговорюються, як правило, не конкретні методи і засоби, а лише принципи і підходи, то виробникам важливо зорієнтуватися в ситуації, яка склалась.

Впровадження системи якості на базі стандартів ISO 9000 та її сертифікація не вирішують усіх проблем. Це дозволяє лише зафіксувати певний рівень управління якістю і відкрити шлях до ринку. Необхідно орієнтувати виробників на використання й інших систем якості, наприклад, QS 9000, "шість сигм" тощо, а також роботу за принципами TQM, які дають змогу працювати в умовах ринку набагато успішніше, використовувати сучасні підходи і методи менеджменту.

Впровадження систем якості на базі стандартів ISO 9000, QS 9000 та інших концепцій в організації є тим необхідним мінімумом, без якого на ринку робити нічого.

Сертифікація на відповідність цим стандартам є об'єктивним доказом для споживачів, що виробник управляє якістю своєї продукції, отже, якість її стабільна.

Однак впровадити систему і сертифікувати її може кілька організацій, які виготовляють однакову продукцію. Яку ж із них вибрати споживачу? Очевидно, що організація має надати додаткові об'єктивні докази, що якість її продукції вища, ніж у конкурентів.

Деякі організації вважають достатнім для такого доказу авторитет відомого органу з сертифікації системи якості, але для серйозного споживача потрібні переконливіші докази.

На сьогодні такими доказами є міжнародні, регіональні та національні конкурси з якості.

Таким чином, для забезпечення конкурентоспроможності своєї продукції необхідно:

· впровадити систему якості, яка відповідає сучасним концепціям управління якістю;

· під час розроблення системи якості врахувати принципи TQM;

· сертифікувати свою систему якості;

· проводити самооцінювання на відповідність вимогам конкурсів у сфері якості (національних, регіональних, міжнародних).