Щербак А.В.

К.е.н, доцент Семенов А.А

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

Глобалізація і ТНК в світовій економіці

У статті висвітлені питання глобалізації світової економіки та її причини. Розглядається сутність ТНК, як наслідку глобалізаційних процесів та етапи їх становлення.

Одним з найбільш актуальних процесів, який визначає тенденції розвитку сучасного світового співтовариства є глобалізація, що проникає у всі сфери життя суспільства від ТНК до людини, від якої залежать політичні та економічні інтеграційні процеси у світі.

На сучасному етапі розвиток глобалізації полягає в розширенні і ускладненні взаємозв'язків і взаємозалежності як людей, так і держав, що виражається у формуванні планетарної інформаційної системи, світового ринку капіталів, товарів і робочої сили тощо. Сформована система глобального суспільства спричинила необхідність координації всіх процесів громадської діяльності на глобальному рівні: глобальної економіки, екології, політичної структури світового співтовариства, прав людини та суверенітету національних держав.

Глобаізація – це всеобємлючий та незворотній процес. Економіки країн світу рік за роком формують єдину полідержавну економічну систему. В результаті чого виникають різнонаправленні звя’зки національних економік і світового господарства, їх глибокі взаємозалежність та взаємозв’язаність. Розвиток економік кожної з країн зумовлює все більші тенденції функціонування світового господарства як єдиного цілого. Ефект від глобалізаційного процесу проявляється в переході світової економіки на новий якісний рівень, проявом якого є розвиток та діяльність транс-національних корпорацій [1].

Проблема впливу глобалізації на функціонування транснаціональних корпорацій є дуже актуальною. Питання глобалізації присвячені праці як зарубіжних вчених (Р.Ратті, П.Еберхардт, З.Зьоло, Й.Звєрев, Ю.Тей), так і вітчизняних (О.Амоше, П.Бєлєнький, В.Будкін, М.Долішній, Н.Луцищин).

Розглянути сутність понять «глобалізація» та «ТНК», визначити пердомуви іх формування та становлення у світовій економіці.

За останні десятиріччя на світовій арені з'явилися і утвердилися нові потужні діючі сили. До середини ХХ ст. основними суб'єктами міжнародних економічних відносин були держава і підприємці, що знаходилия під їх юрисдикцією.

Гігантський стрибок у розвитку світової економіки стався в другій половині ХХ ст. У цей період розвиваються нові форми міжнародного співробітництва, які об'єднують різні матеріальні і духовні ресурси для спільних досліджень і прикладних цілей. З'явилися і швидко розвиваються нові одиниці - транснаціональні корпорації (ТНК) та світові фінансові центри (СФЦ). Корені їх виникнення йдуть у тривалу історію зовнішньої торгівлі та іноземних інвестицій. Важливим чинником їх формування з 1970-х років була політика лібералізації, що дозволила найсильнішим кампаніям і банкам вийти з-під національно-державного контролю та придбати чималу самостійність.

Ці тенденції, які проявляються в міжнародній кооперації в усіх сферах політичного життя, можна визначити як перехід від класичної зовнішньої політики до світової внутрішньої політики. Сталося географічне стиснення світового простору, що вимагає нових форм взаємин [2].

З початку 1990-х років поняття «глобалізації» стало неодмінним елементом міжнародного політичного дискурсу. Усвідомлюючи внутрішню суперечливість цього процесу, західні експерти і політики тим не менше вважають за краще міркувати про його невідворотность і благотворность для людства.

Передумовою глобалізації стали економічна лібералізація та фінансова інтеграція ЄЕС, розпочаті в 1992р. Цей процес охопив такі сфери, як однорідність регулювання та контролю за ринками, покращенням доступу на них всіх учасників, стандартизація вимог до капіталу, економічна інтеграція Європи, відкриття банківської системи США та інше.

Серйозним імпульсом глобалізації стало якісне вдосконалення транспорту і засобів зв'язку: контакти між народами, регіонами і континентами не тільки прискорилися, ущільнилися і спростилися, але й стали більш доступними для більшої частини населення. Однак глобалізація поки охопила порівняно вузьку групу промислово розвинутих країн, які утворюють основу декількох успішно розвиваючихся інтеграційних угруповань за участю більше 60 держав.

Глобалізація, також укрупнила розміри ринків і посилила конкуренцію. Від цього виграли споживачі, які отримали товари кращої якості за зниженими цінами. На більш високому рівні глобалізація починає охоплювати вже цілі континенти (Європа - ЄЕС, Північна Америка - НАФТА і т.д.), між якими точиться конкурентна боротьба за переміщення центру економічного панування.

Слід підкреслити, що глобалізація знаходиться ще на самому початку свого розвитку. Це дуже тривалий процес, тому що в сучасному світі як і раніше зберігаються протидіючі тенденції. Треба відзначити і той факт, що окремі регіони всередині країни зазвичай більшою мірою спеціалізовані і мають між собою великий торговельний оборот [2].

Глобалізація господарського життя, характеризується різким збільшенням чисельності і зростанням ролі транснаціональних корпорацій у світовій економіці. Звідси випливає те, що процеси транснаціоналізації виробництва і капіталу, вираженням яких стали транснаціональні корпорації, є основою і рушійною силою сучасної глобалізації світової економіки. Одночасно глобалізація веде до виникнення економічної взаємозалежності держав, в результаті чого відбувається поступове руйнування національного економічного державного суверенітету і винекнення нових наднаціональних економічних утворень - глобальних корпорацій - транснаціональних управлінських структур.

Сучасні транснаціональні компанії звертають мало уваги на національні кордони і не відчувають прихильності до певних урядам. Вони глобальні за масштабами, тому що виробляють продукцію, збувають її і черпають фінансові ресурси де завгодно і як завгодно, лише б це найкращим чином відповідало їх довгостроковим стратегічним планам. Вони здатні мобілізувати капітал з будь-якого розвиненого ринку, а спонукають їх до цього бажання мінімізувати витрати і максимізувати прибуток.

Розвиток ТНК можна дослідити в ході декількох єтапів, в процесі чого самі транснаціональні корпорації зазнали дуже істотних змін. Діяльність перших ТНК була пов'язана з видобутком та продажем сировинних ресурсів колоніальних і залежних країн. Поступово сфера уваги ТНК змістилась на виробництво продукції. Основні елементи відтворювального процесу переводилися на загальні для відповідних країн стандарти і принципи [3].

В період розвитку глобалізації діяльність ТНК сприяла розповсюдженню досягнень НТП у різні зони світового господарства. Це встановило економічні передумови для виникнення міжнародного виробництва з єдиним ринковим та інформаційним простором, міжнародним ринком капіталу і робочої сили, науково-технічних послуг.

В останні півтора десятиріччя з'явилися і утвердилися глобальні ТНК з наступними відмінними рисами:

·              планетарне бачення ринків і здійснення конкуренції у світовому масштабі; розділ світових ринків з небагатьма такими ж глобальними ТНК;

·              координація дій своїх філій на основі нових інформаційних технологій;

·              гнучка організація кожного окремого виробничого вузла;

·              адаптивність структур ТНК;

·              однакова організація бухгалтерського обліку та аудиту;

·              об'єднання філій, заводів, спільних підприємств у єдину мережу управління, яка у свою чергу інтегрована з іншими мережами ТНК;

·              переважна участь у високотехнологічних галузях;

·              забезпечення високої рентабельності шляхом своєчасної зміни географічного розподілу і галузевої структури інтегрованого в масштабі ТНК бізнесу;

·              інтеграція глобальних компаній між собою у формі так званих стратегічних угод або альянсів [4].

Можна виділити декалька причин, що вплинули на швидке і значне поширення стратегічних альянсів. По-перше – це тиск зі сторони глобальних процесів. По-друге - загострення конкурентної боротьби на світових ринках. По-третє – вирішальне значення технологій, що в свою чергу є вирішальною умовою конкурентоспроможності фірми. Саме це, більшою мірою, є причиною створення стратегічних альянсів у високотехнологічних галузях ( таких, як аерокосмічна промисловість, авіаційна, телекомунікації, інформаційні технології, біотехнології, автомобільна та хімічна промисловість) [5].

Визначальною особливістю альянсів – є націленість їх учасників на досягнення конкурентних переваг в довгостроковій перспективі з урахуванням глобальної стратегії діяльності. Своєрідним парадоксом стратегічних альянсів, частіш за все, є участь в них компаній-конкурентів. Такий стан має подвійні наслідки у діяльності ТНК.

З одного боку, має місце послаблення конкуренції між компаніями, які вступили в альянс. При цьому, в результаті укладання стратегічних договорів компанії альянсів починають спільно контролювати більшу частку ринку, що в свою чергу обмежує конкуренцію між ними. Однак вони можуть підсилити конкуренцію проти третіх фірм, що не входять до альянсу.

З іншого боку, потрібно мати на увазі, що стратегічні альянси стосуються окремих сфер виробництва або напрямків діяльності фірм, тому в інших галузях ті ж самі компанії можуть продовжувати конкурувати між собою. Також важливо те, що стратегічні альянси можуть у будь-який момент розпастися. Так що можна говорити про антиконкурентний і проконкурентний вплив стратегічних альянсів ТНК.

Глобалізація зараз охоплює практично всі сфери діяльності світового суспільства. Вона внесла незворотні зміни в функціонування світової економіки, сформувала нові умови взаємодії держав та бізнесу. Своєрідним продуктом глобалізації є ТНК. Вони формують систему міжнародного інтегрованого виробництва, що дозволяє їм поєднувати отримання вигод від порівняльних переваг окремих країн і регіонів зі специфічними перевагами, пов'язаними з її міжнародною діяльністю.

 

Література

 

1.     Філипенко А.С. Світова економіка [Текст] / А.С. Філипеко, В.С. Будкін. – К.: Либідь, 2004. – 640 с. – ISBN 978-966-06-0458-2.

2.     Андреев С.И. Глрбализация мировой экономики [Електронний ресурс]. – Електронні текстові дані (60,5 Кбайт). – Режим доступа < http://ibci.ru>.

3.     Бычкова А.Ю. ТНК: новий фактор мировой политики [Електронний ресурс]. – Електронні текстові дані (30 Кбайт). – Режим доступа < http://www.humanities.edu.ru>.

4.     Международные корпорации как фактор глобализации международных экономических отношений [Електронний ресурс]. – Електронні текстові дані (50,4 Кбайт). – Режим доступа <http://www.e-college.ru>.

5.     Підвищення впливу транснаціональних корпорацій [Електронний ресурс]. – Електронні текстові дані (40,2 Кбайт). – Режим доступа <http://www.serial-tv.org/>.