Дімітрюк І.В., Глівінська Д.А.

Науковий керівник: Попіль М.С.

Буковинська державна фінансова академія, Україна

 

ЗАЛУЧЕННЯ КОШТІВ УКРАЇНСЬКИМИ БАНКАМИ НА МІЖНАРОДНОМУ РИНКУ: ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ ТА НЕДОЛІКИ В УМОВАХ ФІНАНСОВОЇ КРИЗИ

 

Залучення іноземного капіталу для розвитку національної економіки є однією з передумов пожвавлення інвестиційної активності та виходу з кризи. Тому проблема залучення коштів на міжнародних фінансових ринках у банківську систему України є досить актуальною для дослідження.

Цьому питанню присвятили свої праці такі видатні науковці і фахівці банківської справи як Рихліцький В.В, Тимошенко О.П, Косенко О.П,  Савлук С.М, Луданов О.В, Румянцева С.П та інші.

Метою статті є дослідження проблем і механізмів формування довгострокових джерел фінансових ресурсів та ефективного управління ними в умовах фінансової кризи.

Важливим чинником кризових ситуацій у банківській сфері є порушення дисбалансу між внутрішніми ресурсами банків та ресурсами запозиченими на зовнішніх ринках. Через відчутну нестачу довгострокових кредитних ресурсів українські банки активно залучали кошти на міжнародних фінансових ринках. У гривневому еквіваленті загальна сума зовнішніх запозичень сягає близько 62 млрд. грн., коли усі депозити, залучені банківською системою, станом на 01.01.2009 становили 280,1 млрд. грн.

Об’єктивною необхідністю в даній ситуації є активізація державної політики стимулювання заощаджень домогосподарств, що сприятиме розвитку банків і створить стабільну основу для зміцнення фінансового потенціалу банківської системи в довгостроковій перспективі.

Вихід українських банків на зовнішні ринки надав їм змогу розв’язати низку важливих проблем:

1.          Збільшення обсягів фінансових ресурсів у банківській системі.

2.          Збільшення довгострокових пасивів банків.

3.          Диверсифікація банківських активів та пасивів.

4.          Зменшення вартості залучених ресурсів за рахунок конкуренції між ринком корпоративних облігацій та ринком банківських кредитів, а також диверсифікації банківських ризиків.

5.          Структурне покращення платіжних балансів банківських установ.

Активне кредитування українських банків закордонними, за прогнозами експертів, відновиться не раніше кінця 2009 – початку 2010 р. Іноземні банки будуть вкрай бережно видавати позики фінансовим установам із країн, що розвиваються, через високий ризик такого кредитування.

Варто відзначити неефективне використання українськими банками залучених ресурсів. В основному вони спрямовують кошти на споживче кредитування фізичних осіб, тоді як ефективніше було б спрямувати їх на фінансування реального сектора економіки, який забезпечує ріст ВВП країни. Позитивно вплинуло б на даний показник і кредитування банками галузі реальної економіки на зменшення енергозатратності підприємств-китів (оновлення основних засобів, закупівля енергозберігаючих технологій), на яких фактично існує наша економіка.

Іншою пролемою є відсутність внутрішнього ринку збуту. Потрібно, щоб активні гравці ринку, банки та держава, змогли домовитися і простимулювати внутрішнього споживача через банківську систему за допомогою кредитів. Це дало б змогу диверсифікувати ризики, які несе світова фінансова криза.

Ще одним негативним наслідком залучення банками ресурсів на міжнародних фінансових ринках є підвищення рівня доларизації економіки, що послаблює керованість грошово-кредитного ринку та збільшує частку неповернених кредитів.

 Наступного року банки мають виплатити за закордонними кредитами 16 млрд. доларів США,  тому проблеми у споживчому кредитуванні (весь портфель оцінюється у 125 млрд. грн., або 15-16 млрд. доларів США) можуть призвести до дефолту банківської системи. В цій ситуації НБУ повинен виробити систему заходів з упорядкування діяльності українських банків щодо кредитування населення за рахунок зовнішніх запозичень.

За прогнозами зовнішній борг України у 2009 році має становити – мінус 15,5 млрд. доларів США.

Саме за рахунок залучених у МВФ коштів можна забезпечити обслуговування зовнішніх корпоративних зобов’язань для рефінансування банківської системи і стабілізації валютного курсу.

Отже, для того, щоб вирішити проблему залучення коштів українськими банками на міжнародних фінансових ринках, необхідно в першу чергу обмежити найризиковіші банківські операції, надати підтримку експортним операціям та стимулювати кредитування виробничого сектора, активізувати державну політику стимулювання заощаджень домогосподарств.

 

Використана література:

1.     Перспективи банківського сектору України / С.Румянцева// Цінні папери України. – 2008, - №47. – с.25

2.     Українські банки: підсумки І-го кварталу / О.Косенко//Цінні папери України. – 2009. - №2. – с.111-117

3.     Проблеми залучення коштів українськими банками на міжнародних ринках в умовах фінансової кризи/ В.В. Рихліцький // Регіональна економіка . – 2009. – № 2. – с. 113-118

4.     Проблеми банківської системи України: шляхи вирішення/ О.П. Тимошенко// Економіка та держава. – 2009.- №7.- с.21-25

5.     Зміцнення українського банківського сектору: принципи участі держави/ Д. Пазарбаліолу, М. кайзер// Дзеркало тижня. – 2009. - №19. – с.4