Гаврилова Н.М.

Науковий керівник – ст.викл. Шелест О.Л.

Харківський торгівельно-економічний інститут КНТЕУ

 

Сучасний інвестиційний потенціал банківської системи України

 

Актуальність обраної теми полягає у тому, що в умовах світової фінансової кризи, коли могутні фінансові установи зазнають кризи ліквідності та впливу фінансових ресурсів, коли спостерігається скорочення фінансових інвестиційних проектів та звуження інвестиційної діяльності, доцільно було б оцінити можливості банківської системи в галузі інвестування. Тобто, дослідження питання інвестиційної діяльності національної банківської системи і до сьогодні залишається надзвичайно актуальним.

Економічний розвиток будь-якої країни великою мірою визначається ступенем розвитку банківської системи, а не лише рівнем розвитку сучасних технологій. Одна з найважливіших умов подальшого розвитку національної економіки – надійна банківська система, оскільки мобілізуючи тимчасово вільні кошти, вона перетворює їх у «дієвий» капітал. Тому в системі відтворення української економіки банківськими інвестиціями належить важлива роль у збільшенні економічного потенціалу, а отже, забезпеченні високих темпів економічного зростання. Банківські установи повинні стати головними учасниками інвестиційного процесу, розпорядниками інвестиційних ресурсів, інститутами підвищення інвестиційної привабливості країни, регіонів та окремих галузей національної економіки.

Банківська система є однією з провідних галузей економіки України. Економісти інколи називають її серцево-судинною системою нашої держави, в якій на сьогодні склалась така ситуація:

Ø         банківський сектор охопила криза ліквідності;

Ø         уразливість української економіки сьогодні обумовлена твердою прив’язкою гривні до долара;

Ø         у банківському секторі частка іноземного капталу в загальному обсязі становить 37,2% і перевищує граничне значення межі економічної безпеки на ріні 30%;

Ø         ситуація у банківському секторі ускладнюється і тим, що майже 52% загальних і 60% роздрібних кредитів становлять кредити в іноземній валюті, крім того існує сильна залежність комерційних банків від іноземного фінансування;

Ø         проблемою українських банків є й те, що обсяг виданий ними позик перевищує акумульовані кошти на депозитах у 2,24 рази, при цьому кредитів надано у 2,8 рази більше, ніж залучено валютних ресурсів на депозитах;

Ø         диспропорції між активами і пасивами банків виявляються у превалюванні короткострокових зобов’язань у структурі ресурсної бази й довгострокових кредитів у структурі активів;

Ø         висока чутливість до міжнародних фінансових потрясінь через присутність великого обсягу іноземного капіталу у цьому секторі;

Ø         збільшення споживчого кредитування без адекватної оцінки довгострокової кредитоспроможності позичальників, що становить загрозу банківської системи.

 

Тому на сьогодні важливого значення набувають програми реструктуризації банківської системи, оскільки капітал українських банків становить приблизно 10% від ВВП. Приплив іноземних капіталів через банківський сектор може позитивно вплинути на зростання і розвиток української економіки за рахунок ефекту присутності іноземних банків на вітчизняному ринку. Але НБУ має проводити зважену політику з метою підвищення рівня надійності банківської системи України, який є недостатнім для великих іноземних інвестиційних інвесторів.

НБУ необхідно спростити правила залучення інвестицій в Україну, які передбачають відкриття місцевих рахунків в українських банках та використання українських посередників.

У перспективі для підвищення інвестиційного потенціалу банківської системи України необхідно запровадити такі міри:

Ø         створення механізму трансформування заощаджень в інвестиції;

Ø         продовжити ініціативи, спрямованої на розвиток іпотечного кредитування, що створює прозорий ринок кредитування придбання особистого майна й активізує інвестиційні процеси в Україні;

Ø          запровадження спеціальних гарантій безпечності й підтримка зацікавленості населення в розміщенні власних заощаджень у комерційних банках;

Ø         розширення можливостей підтримання ліквідності банків на основі програм фінансового оздоровлення;

Ø         встановити обмеження на здійснення банками активних операцій;

Ø         запровадити мораторій на розподіл чистого прибутку банків;

Ø         запровадження чіткої регуляторної політики;

Ø         розробка законодавчих ініціатив щодо адекватності капіталу, процентних ставок;

Ø         запровадження продуктивної системи ІРО (первинне розміщення акцій), яка є перспективним способом залучення іноземних інвестицій українськими банками.

 

Література:

1. Стечишин Т.Б. Інвестиційний потенціал банківської системи України // Фінанси України – 2009 - № 9 – с. 67-77.

2. Малютін О.К. Концепція поліпшення інвестиційного клімату в Україні // Фінанси України – 2008 - № 11 – с. 64-74.