Экономические науки /.Макроэкономика 16

.

К.ю.н. Романюк Е.И.,Половінкіна Г.М.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

РОЛЬ ОБ ЄКТІВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ У КОНКУРЕНТОЗДАТНОСТІ ВИРОБНИЦТВА

В останній час індивідуальні переваги і лідерство підприємств все більше стають наслідком ефективного використання менеджерами унікальних за своєю природою інноваційних факторів нематеріального, невидимого характеру, що включають: одержання, обробку, аналіз, інтерпретацію інформації; прогнозування, комерціалізацію баз знань, досвіду та інших інтелектуальних продуктів; формування атмосфери інноваційної сприйнятливості у самій фірмі, ділового та емоційного співробітництва (партнерства), розвиток прямих і зворотних комунікаційних каналів із зовнішніми аудиторіями [1].

Вважаємо, шо підвищення конкурентозlатності економіки України пов'язане перш за все зі створенням і ефективним використанням об'єктів інтелектуальної власності у господарській діяльності підприємств.

Разом з тим, запровадження відкритого, прозорого механізму використання об'єктів інтелектуальної власності підприємствами як інструменту зростання конкурентоспроможності економіки України — велика управлінська проблема як державного, так і приватного менеджменту.

Для усвідомлення даної проблеми дамо визначення предмета розгляду статті, а саме об'єктам інтелектуальної власності (ОІ В). Під ОІВ розуміються результати творчої праці, отримані за допомогою інтелектуальної діяльності людини, оформлені нею у визначеному правовому вигляді, які є об'єктами виключних прав. Ці результати можуть бути самі по собі об'єктами угоди, оцінки, застави і джерелом доходу. У такому випадку вони дають можливість підприємствам перейти на самофінансування процесів створення інтелектуальної власності та її втілення у комерційних продуктах [3]

Країни з високим фінансовим, науковим потенціалом і реальними можливостями підвищення конкурентоздатності економіки, як правило, беруть активну участь у фінансуванні зазначених проектів, шо, у такому разі, складає вагому частку ВВП цих країн.

Недостатність уваги нашої держави до цих проблем призвела до того,що Україна значно знизила рівень у міжнародному рейтингу ООН стосовно конкурентоздатності країн (теперішньої та у перспективі)

Більшість закордонних компаній сьогодні особливо інтенсивно нарощують нематеріальні активи з ОІВ. Не відбувається тому, шо основна частина необоротних активів швидко застаріває фізично і морально, а ОІВ можна використовувати багаторазово без додаткових, вагомих внесків оборотних коштів, іастосовувати на власному виробництві, передавати права на їхнє використання за ліцензійними угодами.

Інтелектуальна власність є основою процесів створення інновацій, пов'язаних з новими ідеями, винаходами, відкриттями. До інновацій відносять нововведення, технологічні перетворення в економіці, новітню техніку в промисловій, соціальній та іншій галузях, які уособлюють в собі науково-технічний прогрес підприємств.

У даний момент Україна зберегла свій високий науково-технічний потенціал, який представляють талановиті вчені і працюючі з великими труднощами наукові організації, але найдешевші, а іноді іі «безоплатні» джерела фінансування інноваційних проектів знаходяться в країнах Європи і у США. Тому вигідніше реалізовувати проекти там, а не тут. Наслідками такого стану справ є постійний «витік мозків» з України, а також реалізація наукових проектів нашими ж вченими та інститутами за рахунок іноземних інвесторів з наступним передай ням результатів за кордон[2].

Помилковою є та політика, за умови впровадження якої держава використовує податки на інтелектуальну власність як репресивний інструмент. Податкове законодавство України потребує якісного перетворення, в результаті якого податки використовуватимуться як інструмент стимулювання для створення нових видів інтелектуальної власності і виробництва на їх основі нової конкурентоздатної і якісної інноваційної продукції.

Таким чином, конкурептоздатність економіки країни багато в чому визначається відношенням держави до інноваційної діяльності. На жаль, відношення влади України до цього специфічного виду діяльності знижує конкурентоздатність економіки. Негативне відношення до використанні! інтелектуального потенціалу відкидає країну до рядів аутсайдерів у сфері науково технічного прогресу і добробуту нації.

Список використаної літератури:

1. О.Морозов,С.Маргащук.Об єкти інтелектуальної власності// Науковий економічний журнал «Інтелектуальна власність».-2008.-№4.-С.22-26.

2. Морозов О.Ф. Ціна думки — інтелектуальний капітал: Монографія. — Донецьк: ТОВ «Юго- Восток. Лтд», 2005. - 280 с.

3. Фатькина Л.П. Использование интеллектуальной собственности в качестве нематериальных активов предприятий //Коммерциализация интеллектуальной собственности:проблемы и решения.-М:Зело,2000г.