ст.викл. Попов О.О.

Харківський національний технічний університет сільського господарства імені П.Василенка

ДЕЯКІ ПРОПОЗИЦІЇ ПО УДОСКОНАЛЕННЮ ГРАФІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ ВИЩОЇ ШКОЛИ В СУЧАСНИЇ УМОВАХ

Перехід вищої школи країни від стійкого за багато років однорівневого процесу підготовки фахівців до прийнятої в Європі, так званої, Булонської багаторівневої системи підготовки бакалаврів і магістрів в певній мірі впливає і по графічним дисциплінам.

Звісно, що вивчення графічних дисциплін дає змогу студенту відображати на двох кресленні об’єкти трьохмірного світу, розвивати просторове і логічне мислення. Без цих факторів важко собі уявити грамотних інженерів та конструкторів, здатних проектувати сучасні машини і споруди. Зміни рівня графічної освіти студентів обов’язково тягнуть за собою і зміни створеної практики викладання спеціальних інженерних дисциплін, базирующихся на достатніх знаннях по інженерній графіці.

Нарисна геометрія є однією із основних дисциплін в інженерній освіті, повинна і може бути відкоректована відповідно зі змінами в системі освіти в цілому. Відпрацьована до удосконалення, протягом десятиріч, методика викладання нарисної геометрії виявляється малоефективною в змінюючихся умовах учбового процесу. Учбові курси, розраховані на досить велику кількість годин, відведених раніше на вивчення графічних дисциплін, в умовах скорочування часу аудиторних занять мають вид урізаних, логічно не завершених.

Очевидно, що чекати на збільшення кількості часу на вивчення графічних дисциплін не доводиться, враховуючи сучасні тенденції. Але підвищення ефективності навчання не буде, якщо відбір змісту учбового курсу буде призводитися по принципу скоригування існуючого, так званого “повного” курсу.

Задача складається у тому, щоб в рамках діючих обмежень у часі, модернізувати, як сам курс нарисної геометрії, так і методику його викладання, визначити способи підвищення ефективності учбового процесу.

Задачею викладача є не просто передача знань студенту, а формування у нього здібностей і прагнення самостійно отримувати знання, вміння та навички. Необхідно опрацювати такі методи викладання і методичні матеріали, щоб стимулювати інтелектуальні здібності студента, заставити його працювати з лекціями, підручниками, справ очниками, збудити його інтерес до предмету із метою максимального оволодіння теоретичним і практичним знанням з нарисної геометрії, інженерної та комп’ютерної графіки.

Таким чином, на перший план в ряді цілей навчання у ВУЗі, для студента, є вміння будувати власну освітню траєкторію.

Треба не упускати із виду, що робота на молодших курсах має свою специфіку. Перший курс – це період адаптації студентів, вчорашніх школярів; це і недостатня базова (шкільна) підготовка з креслення та геометрії, обізнаність чого різко знижає мотивацію до навчання.

Сучасні тенденції розвитку професіональної освіти виводять на перший план самостійну роботу студентів, як основну форму навчання. На відпрацювання вміння самостійно планувати свою діяльність протягом семестру і за часом і за змістом, кафедрою студентам на початку вивчання курсу надані плани-графіки вивчення дисципліни. Наявність такого документу має ціль значно полегшити самостійну роботу студента; допомагає навчитися планувати час і визначати об’єм подальшій роботи.

Крім того, кожен студент має можливість отримати в лабораторії кафедри методичну літературу практично по всім темам, вивчаємих на курсі. Найближчим часом студент отримає можливість доступу до електронної версії учбово-методичного комплексу.

Важливою умовою ефективності навчання є наявність оперативного зворотнього зв’язку, який дозволяє судити про успішність тієї чи іншої теми курсу. З цією метою цілесообразно проводити усно аудиторний опрос, тестовий контроль, виконання індивідуальних завдань. Отримані дані дозволяють і студентам і викладачу скоректувати особисті дії. Викладач має можливість відстежити динаміку процесу навчання як на потоці чи у групі в цілому, так і для кожного студента окремо.

Загальноприйнята система оцінки знань студента припускає визначення рівня підготовки на момент сдачі іспиту, що виключає оцінку роботи протягом всього семестру і багато залежить від психологічного стану студента під час іспитів. Одним із можливих шляхів рішення даної проблеми є тематичний і плановий контроль над учбовою діяльністю, за рахунок використання модульно-рейтингової системи, яка дозволяє поширити шкалу оцінки і зробити більш об’єктивного систематичну роботу студента протягом семестра, забезпечуваючи постійний зворотній зв’язок “викладач-студент”. На рейтинг студента впливають бали, які можуть начислятися за виконання індивідуальних завдань, проміжних контрольних робіт і тестового контролю. Викладач може також оцінювати балами і активність студента на заняттях. Фактично рейтингова система успішності є комплексною оцінкою якості учбової роботи студента. Вона в певній мірі підвищує мотивацію студентів до освоювання учбових програм, тому що іде деференцьована оцінка роботи студента. Виникає стимул до підвищення інтенсивності роботи, як під час аудиторних занять, так і під час самостійної роботи.

У підсумок сказаного слідує також відмітити, що геометро-графічна підготовка повинна бути безперервна в технічних ВУЗах протягом всього періоду навчання, а не обмежуватися вивченням на першому, другому курсі нарисної геометрії, креслення та комп’ютерної графіки, для чого позиції цього критерія необхідно оцінювати учбові плани та робочі програми ВУЗа.

Треба також активізувати роботу введенню курса креслення на підготовчому відділі університету.