Право / 3. Охорона авторського права

Винницька Г.Б., Романюк О.І.

ДонНУЕТ імені Михайла Туган-Барановського

Проблеми реалізації авторського права в Україні.

Авторське право є інститутом цивільного права, що регулює відносини, пов'язані зі створенням і використанням творів науки, літератури і мистецтва, виражених в усній, письмовій чи іншій об'єктивній формі, що допускає їх відтворення. Правове регулювання в цій сфері служить для забезпечення ефективного захисту прав інтелектуальної власності. У статті розглядається сучасний стан законодавчої бази України в галузі авторського права, а також наведені рекомендації щодо вдосконалення законодавчої бази в цій галузі.

Законодавство України у сфері авторського права становлять Конституція України, кодекси, закони, інші нормативно-правові акти, а також міжнародні договори, членами яких є Україна. Зокрема, Конституція України [1] гарантує свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості (ст. 54), а також право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. (ст.41). Спеціальні закони «Про авторське право і суміжні права» (Відомості Верховної Ради України. - 1994. - 13. - Ст. 64.), Про внесення змін до Закону України "Про авторське право і суміжні права" (Відомості Верховної Ради України. - 2001. - 43. - Ст.214.), «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних »(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2000, N 24, ст.183) [2]. Україною ратифіковано 19 міжнародних конвенцій, договорів та угод, а також прийнято понад півсотні законів та підзаконних нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері інтелектуальної власності.

Слід відзначити наявність наступних проблем, що виникають у процесі реалізації авторського права в Україні [3]:

1. Невизначеність механізмів залучення до відповідальності провайдерів за розміщення на сайтах, що обслуговуються ними недостовірної інформації;

2. Відсутність привабливих варіантів легального отримання необхідних творів за наявності нелегальних;

3. Правовласники не в змозі відслідковувати розповсюдження об'єктів, що охороняються в цифрових мережах та їх використання при створенні продуктів мультимедіа;

4. Розміщення творів на сайті за усним погодженням з автором. (Відповідно до Закону про авторське право форма авторського договору, на підставі якого мають бути передані майнові права, повинна бути письмовою).

Щоб вибрати найбільш ефективні і дієві інструменти у вирішенні проблем в галузі авторського права звернемося до досвіду інших держав. В даний час у ряді країн світу прийняті предметні закони, що стосуються інституту відповідальності провайдерів. Так, у шведському законі, що регулює відповідальність власників дощок оголошень (Асt (1998:112) оn Responsibility for Еlectronic Вulletin Воаrds), встановлюється, що зобов'язані видаляти повідомлення третіх осіб у тому випадку, якщо що міститься в них, порушує низку норм кримінального та цивільного законодавства (в частині авторського права). Схожа на європейську, але менш детальна схема відповідальності при порушенні авторських прав визначена в американському Digital Millenium Copyright Act (DМСА) 3, прийнятому в 1998 р. В Англії діє Defamation Асt4, прийнятий в 1996 р., який регулює відповідальність інтернет-провайдерів за достовірність розміщується на їх сайтах інформації. Загальні тенденції розвитку правового регулювання в галузі авторського права особливо помітні на прикладі Директиви ЄС "Про гармонізацію деяких аспектів авторського права і суміжних прав в інформаційному суспільстві", що закладає основи для створення загальної та гнучкої правової системи, Що сприяє розвитку інформаційного суспільства і нового ринку товарів і послуг [4]. Для України розглянута Директива представляє особливий інтерес як з метою застосування позитивного європейського досвіду в українському законодавстві, так і у зв'язку з зобов'язаннями по досягненню відповідності рівня охорони авторських і суміжних прав, прийнятими при укладенні Угоди про партнерство і співробітництво між Україною та Європейським Союзом

Аналіз законодавчої бази України у сфері авторського права і вивчення досвіду інших держав, Підводить до висновку про необхідність удосконалення українського законодавства у сфері авторського права за наступними напрямками:

1. Внести зміни до Закону України «Про авторське право і суміжних прав» щодо захисту прав на комп'ютерні програми з метою приведення цього Закону у відповідність до міжнародних угод, підписаних Україною, а також до сучасних реалій у сфері поширення та використання програмного забезпечення;

2. Включити в законодавчий процес щодо вдосконалення відповідного законодавства зацікавлені громадські організації та об'єднання правовласників.

3. Внести зміни до порядку виробництва, зберігання, видачі контрольних марок та маркування примірників комп'ютерних програм з метою запобігання отримання контрольних марок для «піратських» носіїв;

4. Затвердити урядову програму роз'яснення суспільству цінностей легального програмного забезпечення.

Література

1. Конституція України (Відомості Верховної Ради) -1996 .- № 30. - Ст. 141

2. Коцюба, О. Авторське право в системі права України: загальні положення [текст] / / Теорія і практика управління .- 2005. - № 8.

3. Веремко, В. Європейські правила на українському «інтелектуальному» ринку [текст] / / Контракти. - 2003. - № 28.

4. Подшібіхін, Л.І., Леонт'ев, К.Б., Бузова, Н.В. Європейський досвід вдосконалення законодавства про авторське право в епоху становлення «Інформаційного суспільства» [електронний ресурс] / / Hrreader .- 2005. Режим доступу: http://www.hr-portal.ru/node/21690.