СЕКЦИЯ: Психология

ПОДСЕКЦИЯ: Практическая психология

Репина О.Г., Амінєва Я.Р.

Дніпропетровський національний університет

Психологічні детермінанти злочинності неповнолітніх

Злочинність неповнолітніх – це багатогранний, важкодосліджуваний феномен, який в останній час потребує величезної уваги дослідників.Соціальна дезорганізація, що характерна для нашого суспільства, в цілому зачіпає підлітків сильніше, ніж дорослих. Саме цим пояснюються несприятливі характеристики та тенденції підліткової злочинності. В кримінально-психологічних дослідженнях проблемам особистості злочинця завжди приділялась значна увага, зокрема такими вченими, як: В.В. Пірожков, О.Є. Лічко, В.М. Кудрявцев, А.В.Тимченко, Н.П. Крейдун, Е.В Заіка. Явища девіантної поведінки вивчались і вивчаються Б,Д. Карвасарським, В.Д.Менделевичем, А.Є.Тимченко, В.Є.Христенко.

Предметом нашого дослідження є особливості мотивації та особистісні характеристики неповнолітніх злочинців; гіпотезою – припущення про існування якісних та кількісних відмінностей в мотиваційній та особистісній сферах неповнолітніх злочинців.

З метою отримання даних було використано теоретичні методи: аналіз, систематизація, порівняння, узагальнення, які дозволили опрацювати наукові джерела, визначити основні детермінанти злочинності неповнолітніх.

Злочинність неповнолітніх має власні характерні особливості, що пов’язані з віковими, психологічними, статевими та іншими відмінностями особистості неповнолітніх правопорушників та механізмом протиправної поведінки; з обставинами, що сприяють вчиненню правопорушень неповнолітніми; з динамікою та структурою правопорушень неповнолітніх; демографічними та багатьма іншими факторами, що відносяться до різних соціально-економічних та морально-психологічних сфер суспільної діяльность. Погляди вітчизняних науковців на причини злочинності неповнолітніх представляють собою своєрідний континуум знань глобального змісту.

Державний інститут проблем сім`ї та молоді виділяє наступні причини злочинної поведінки неповнолітніх [52]: соціальні та економічні аспекти становища сучасного українського суспільства; функціональна неадекватність сім`ї; відчуження від шкільного середовища; вади та обмеженість соціалізації дітей в інтернативних закладах; проблеми в організації дозвілля; негативний вплив засобів масової інформації.

Існує ряд класифікацій детермінант злочинності за різними критеріями: за соціальною природою, за масштабом, за територіальною поширеністю. Але нажаль, жодна з них не дає змогу систематизувати детермінанти злочинної поведінки неповнолітніх.

З цією метою мною буде використовуватись класифікація причин злочинності неповнолітніх наведена авторами І.Ф. Аршава, О.Г. Рєпіна, І.О. Аршава [1]. Перша група детермінант – біолого-генетичні, які включають алкоголізм та наркоманію батьків, нервові або ж психічні хвороби батьків та дітей, патологічний перебіг вагітності та пологів, спадкові хвороби тощо. До другої групи слід віднести соціальні фактори, – негативний вплив у сім"ї; недоліки у шкільному вихованні; незайнятість суспільно-корисною працею; негативний вплив мікросередовища; прорахунки у діяльності правоохоронних органів щодо профілактики злочинів неповнолітніх та інші соціальні деструкції суспільства. Третю групу факторів становлять особистісні риси неповнолітнього: особливості характеру, темпераменту, системи цінностей, рівень домагань, наявність адекватної самооцінки, захоплення і таке інше. Четвертим фактором можна вважати правосвідомість неповнолітнього, тобто знання законів, меж власної відповідальності за скоєне [40]. В якості ще одного, п`ятого фактора логічно виділити фізіологічні та психологічні зміни, які відбуваються всередині дитини на відтинку неповноліття (особливо підлітковий та ранній юнацький періоди) і якими може бути зумовлена протиправна поведінка особи.

Феномен злочинності неповнолітніх має велике значення для сучасного українського суспільства особливо у період загострення і без того складної соціально-політичної та економічної ситуації, внаслідок якої страждають в першу чергу ті, чиє життя тільки починається, – діти. Низка деструктивних соціальних процесів позначилася на процесі соціалізації неповнолітніх, на формуванні їх особистості, на рості злочинності серед цієї вікової категорії.

Отримані теоретичні результати можуть бути використані у загальноосвітніх школах, інтернативних закладах, виховних колоніях для неповнолітніх з метою оптимізації учбово-виховного процесу, а також органами кримінальної міліції у справах неповнолітніх з метою розроблення ефективних превентивних та психокорекційних програм по роботі з неповнолітніми злочинцями.

Бібліографічні посилання

1. Аршава І.Ф., Рєпіна О.Г. Аршава І.О. Юридична психологія– Д.: Вид-во ДНУ, 2008.- 180 с.

2. Божович Л.И. Проблемы формирования личности. Воронеж:НПО <<Модек>>, 1995.303 с.

3. Крейдун Н.П., Заика Е.В. Психологические механизмы деформированного развития личности подростков и направление ее коррккции // Вісник Харк. ун-ту. Психологія.‑Х.: Вид-во Харк. ун-ту, 1996.‑Вип.6.

4. Максимова Н.Ю., Мілютіна К.Л., Піскун В.М. Основи дитячої патопсихології. К.: Перун, 1996.461 с.

5. Татенко В.А., Титаренко Т.М. Ранняя профилактика отклоняющегося поведения учашихся.-К.:Радянська школа, 1989,126 с.