Економічні науки/10.Економіка підприємства

Кондратишина І.А.

Науковий керівник: к.е.н., доц. Даценко Г.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Фінансовий контроль оборотного капіталу підприємства

Зміни, що відбулися в суспільстві тягнуть за собою також ряд змін в економіці. Можна сказати, що ринкові принципи господарювання змінили умови функціонування підприємств. Однією з найголовніших умов стабільного розвитку підприємств є фінансова стійкість, за якої, раціонально використовуючи фінансові ресурси, можна забезпечити безперервний та стабільний процес виробництва продукції. Від того наскільки є обґрунтованим розмір і склад фінансових ресурсів, що використовуються підприємством з урахуванням специфіки його діяльності безпосередньо залежить ефективність його функціонування та платоспроможності.

Функціонування підприємства в умовах ринку зумовлює необхідність удосконалення організації та методики фінансового контролю виробничого споживання оборотного капіталу. Методика фінансового контролю повинна враховувати, в свою чергу, специфіку діяльності підприємства.

Дослідженням питань, пов’язаних з управлінням і організацією фінансового контролю, аналізу оборотного капіталу займались такі вчені: Авраменко О.В., Гоцуляк С. М., Долгоруков Ю.А., Редіна Н.І., Дропа Я.В.,Прохорова В. В., Хохлов В.В., Чухно А.А., Шестерикова Е.Н., Барановський О., Білуха М., Стефанюк І. Дані дослідження мають велике теоретичне та практичне значення в розвитку дослідження функціонування оборотного капіталу.

Метою даної роботи є обґрунтування удосконалення організаційних та методологічних положень фінансового контролю оборотного капіталу в системі управління підприємством.

Оскільки фінансове положення підприємств знаходиться в прямій залежності від стану оборотних коштів і припускає порівняння витрат з результатами господарської діяльності і відшкодування витрат власними коштами, підприємства зацікавлені в раціональній організації оборотних коштів - організації їхнього руху з мінімально можливою сумою для одержання найбільшого економічного ефекту.

Важливою функцією в системі управління є фінансовий контроль, який містить сукупність перевірок, спостережень за діяльністю підприємства як об’єкта управління з метою вчасного виявлення й усунення недоліків керування оборотним капіталом і віднайдення резервів підвищення інтенсивності та ефективності його використання.

Необхідність організації фінансового контролю за оборотним капіталом полягає у тому, що чим ефективніше і раціональніше використовують оборотний капітал, тобто, прискорення оборотності оборотного капіталу та вивільнення коштів, тим вищим є рівень рентабельності підприємства і тим більші прибутки отримує підприємство. В свою чергу, погіршення ефективності використання оборотного капіталу, призводить до втрат підприємства і зниження його платоспроможності.

Основними завданнями фінансового контролю оборотного капіталу є: контроль правильності використання підприємством власних та залучених коштів; дослідження ефективності заходів економного витрачання підприємством у процесі виробництва коштів та матеріальних цінностей; виявлення та усунення надлишків ресурсів [2].

Контроль за використанням оборотного капіталу повинен включати в себе систематичне порівняння фактичної наявності капіталу з нормативами.

В процесі проведення фінансового контролю оборотного капіталу, доцільним є застосування загальноприйнятих методів аналізу.

Для оцінки оборотності оборотного капіталу використовують такі показники, як коефіцієнт оборотності, який показує кількість оборотів, які здійснює оборотний капітал за певний період часу у днях; коефіцієнт закріплення оборотних коштів, що показує розмір оборотних коштів на 1 грн. реалізованої продукції, тобто, чим менше оборотних коштів припадає на одну гривню реалізованої продукції, тим ефективніше вони використовуються. Однак, при дуже високій оборотності зростає ризик неплатежів і збоїв у постачаннях сировини, матеріалів, що комплектують, виробів [3].

Прискорення оборотності капіталу сприяє зменшенню потреби в оборотному капіталі, проросту обсягів продукції і збільшенню одержуваного прибутку, що призводить до зміни фінансового стану підприємства.

Прискорення оборотності оборотних коштів сприяє їх абсолютному і відносному вивільненню з обороту і, таким чином, збільшити обсяг виробництва без додаткових фінансових ресурсів, а кошти, що вивільнилися, використовувати відповідно до потреб підприємства.

Під абсолютним вивільненням розуміють зниження суми оборотних коштів у звітному періоді в порівнянні з базовим періодом при збільшенні обсягів реалізації продукції. Відносне вивільнення має місце, коли темпи росту обсягів продажів випереджають темпи росту оборотних коштів. У цьому випадку меншим обсягом оборотних коштів забезпечується більший розмір реалізації. У зв’язку з ростом загального платоспроможного обороту при високій інфляції абсолютного вивільнення оборотних коштів бути не може, тому особлива увага приділяється контролю за створенням умов для відносного вивільнення ресурсів.

Ефективність використання оборотного капіталу залежить від багатьох факторів, які можна розділити на зовнішні, що роблять вплив поза залежністю від інтересів підприємства, і внутрішні, на які підприємство може і повинне активно впливати. Зовнішніми факторами є: загальноекономічна ситуація, податкове законодавство, умови одержання кредитів і процентні ставки по них, можливість цільового фінансування, участь у програмах, що фінансуються з бюджету, криза неплатежів. Ці й інші фактори визначають рамки, у яких підприємство може маніпулювати внутрішніми факторами раціонального руху оборотних коштів.

Також для визначення ефективності використання оборотного капіталу використовують коефіцієнт ефективності та рентабельність.

В процесі здійснення фінансового контролю оборотного капіталу важливе місце відводиться їх оптимізації. Оптимізація оборотних коштів полягає у забезпеченні їх ліквідності, а саме у створенні загального рівня термінової ліквідності активів, завдяки якому підприємство залишалося платоспроможним. Це передбачає створення у складі оборотного капіталу певної частки високоліквідних та середньоліквідних активів. Підвищення ліквідності сприяє мінімізації витрат, прискоренню оборотності та підвищенню рівня рентабельності.

Отже, узагальнюючи вищесказане, можна зробити такі висновки: фінансовий контроль в системі управління оборотним капіталом відіграє дуже важливу роль. Для того, щоб отримати повну і достовірну інформацію про стан оборотного капіталу на підприємстві необхідно для початку визначити методи здійснення контролю. На практиці застосовують спрощені методи контролю, що передбачають нормування оборотного капіталу, та рідше використовують системний метод, який передбачає здійснення контролю оборотного капіталу на кожній стадії кругообігу та визначення його потреби.

Список використаних джерел:

1. Бодрецький М.В. Методичний підхід аналізу структури оборотного капіталу підприємств // Вісник економіки транспорту і промисловості. – 2010. - № 32. – С. 171-176.

2. Кустріч Л.О. Підвищення рівня управління оборотним капіталом // Вісних Хмельницького національного університету. – 2010. -№ 3. – С.103-106.

3. Орєхова А.І. Аналіз структури оборотного капіталу та її вплив на фінансовий стан підприємств // АгроСвіт. – 2009.-№23. – С.58-61.