Воловик О.О., Корнілова О.В.

Донецький національній університет економіки і торговлі імені Михайла Туган-Барановського

Впровадження державних соціальних стандартів європейського рівня

Актуальність роботи. Головним питанням внутрішньої політики розвинутих країн світу є вирішення соціальних проблем та підвищення добробуту населення. Основним інструментом реалізації державної соціальної політики є розробка і впровадження соціальних програм. В Україні особливої уваги потребує вирішення проблем, пов'язаних з подоланням бідності та забезпеченням принаймні мінімальних стандартів життя для малозахищених верств населення, їх складність зумовлюється недостатньо виваженою політикою початкового етапу перехідного періоду і тяжкою економічною кризою 90-х рр. XX століття, а також демографічною кризою, наслідки якої загрожують соціально-економічному розвитку.

Основна мета донної роботи полягає у дослідженні особливостей державних соціальних стандартів в Україні та обґрунтуванні доцільності запровадження європейських вимірів в Україні, з метою підвищення рівня життя.

Питання розробки та реалізації програм, що мають соціальну спрямованість, не є новими у науковій практиці. Вітчизняні розробки з цієї проблематики пов'язані з іменами таких вчених, як А.В. Базилюк, М.П. Войнаренко, Т.М. Кір'ян, В.І. Куценко, Е.М. Лібанова, Б.Є. Надточій, В.М. Новікозв, В.В. Онікієнко, О.М. Палій, В.Т. Паніотто, А.П. Ревенко, Ю. І. Саєнко, О.О. Яременко та інші [4].

Наведемо декілька визначень стандарту стосовно соціальної сфери, що наводяться в економічній літературі. «Соціальні стандарти - це основні вимоги, що висуваються до розвитку соціальної сфери, якості життя, тощо. На основі аналізу їх дотримання можливо визначення рівня життя» [5], або «стандарту широкому розумінні - це будь-яка норма, що вироблена суспільством з метою упорядкування життєдіяльності людини» [1].

У Законі України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» державні соціальні стандарти визначені як «встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних соціальних гарантій». Закон також стверджує, що базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров'я та освіти.

Державні соціальні стандарти застосовуються у різних сферах нашого життя. Зокрема це доходи населення, соціальне обслуговування, житлово-комунальне господарство, транспорт та зв'язок, охорона здоров'я, забезпечення навчальними закладами, обслуговування закладами культури та спорту, побутове обслуговування, торгівля та громадське харчування, соціальна робота з дітьми, молоддю та різними категоріями сімей тощо.

Стандартизація соціальних прав передбачає право на працю, професійну підготовку, справедливі умови праці, свободу професійних об'єднань, укладення колективного договору, право працівників на інформацію, участь в управлінні підприємством, права дітей та підлітків, працюючих жінок, матері та сім'ї, інвалідів та осіб похилого віку, а також права на захист працівників-мігрантів та їхніх сімей, право на безоплатну медичну допомогу і соціальне забезпечення.

В України, що прагне до євроінтеграції, законодавство стосовно соціальної політики, також має відповідати європейським соціальним цінностям. На сучасному етапі необхідно провести аналіз понять національного соціального законодавства на предмет відповідності їх міжнародним нормам та привести норми і нормативи соціального забезпечення українського законодавства до стандартів, які визначені в Європейській соціальній хартії, Європейському Кодексі соціального забезпечення тощо.

Для України європейська інтеграція є важливим фактором та інструментом для досягнення економічних, соціальних і політичних цілей. Зокрема, в ЄС «значна увага приділяється подальшому розвиткові соціального діалогу на європейському рівні й залученню країн Центральної та Східної Європи до соціальних програм Євросоюзу[3].

Таким чином, коли ми говоримо, що рухаємося в Європу, це означає, що ми, насамперед, запозичуємо високі стандарти соціальної політики, дбаємо про впровадження в Україні справді європейського рівня життя. Подолання відставання України від країн ЄС диктує необхідність послідовного впровадження принципів соціальної ринкової економіки, яка характеризується розвиненими ринковими відносинами, високим рівнем економічного розвитку, політичною демократією, діяльністю незалежних від уряду профспілок і об'єднань підприємців, гарантованим доступом до системи освіти та охорони здоров'я, розвиненою системою соціального захисту. Водночас соціальна ринкова економіка в Європейському Союзі не є чимось статичним, вона пристосовується до економічних, політичних, соціальних і технологічних змін.

Існування соціальних стандартів, що відображають якість життя дозволяє здійснювати ефективну соціальну політику, закладаючи необхідні для виконання умови в бюджет. Соціальна політика є ефективною тільки тоді, коли базується на дієвій системі стандартів, відповідальності за їх виконання, проведенні аналізу причини тих чи інших явищ, диспропорцій.

Високі рівні соціальних стандартів стануть реально досяжними лише тоді, коли буде сформована відповідна їм матеріальна база. А відтак, вони мають формуватися на основі забезпечення державою такого рівня соціальних благ, який має, скажімо, представник середнього класу, зайнятий у виробничій сфері. Основне призначення соціальних стандартів - «підтягування» малозабезпечених прошарків суспільства до рівня середнього класу. Ефективна система соціальних стандартів є обов'язковою передумовою формування потужного середнього класу та ліквідації глибокого розшарування суспільства. Отже, назріла негальна потреба впровадження в практику соціального управління не соціальних мінімумів, а якісної системи соціальних стандартів з позиції нормальної життєдіяльності людини. Соціальні стандарти - це ідеологія життя, яка вже давно є базовим принципом в Європейських країнах. Методичні підходи до визначення норм і нормативів соціального забезпечення суттєво відрізняються у вітчизняній та європейській практиках. Слід відзначити, що більшість соціальних виплат в Україні прив'язано до розміру прожиткового мінімуму(державна допомога сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, допомога дітям інваліда та інвалідам з дитинства), тоді як в країнах ЄС вони виплачуються в залежності від попереднього заробітку стандартного отримувача, яким є чоловік з дружиною та двома дітьми. Заробіток стандартного отримувача прирівнюється до заробітку кваліфікованого або некваліфікованого працівника. При цьому, розмір допомоги разом із сімейними допомогами не може бути нижчим визначеної процентної частки від загального попереднього заробітку кваліфікованого (якщо допомога залежить від стажу та заробітку) та некваліфікованого (якщо допомога не залежить від заробітку, а визначається на основі мінімальної фіксованої ставки) працівника та суми сімейних допомог.

Таким чином, на жаль, стандартів, що визначають рівень і якість життя в Україні не існує. Останніми роками країна вирішувала складні соціальні проблеми не маючи відповідної концепції. В основу соціальної політики нашої держави покладені соціальні мінімуми. На відміну від соціального мінімуму, соціальний стандарт - це гарантія високого рівня і якості життя, який держава зобов'язується забезпечити громадянам. Як відомо, якість життя - це індикатор, за яким оцінюють успішність країни. Для розроблення ефективних соціальних стандартів необхідно виробити чітку соціальну стратегію держави. Державні бюджети на наступні роки також потрібно формувати з точки зору соціальних стандартів. Тобто, бюджетна політика має бути спрямована на всебічне врахування інтересів пересічної людини, громадянина.

Отже, створення системи соціальних стандартів та гарантій в Україні дозволить активніше впливати на соціальний захист населення, а також регулювати й контролювати рівень життя населення, привести українське законодавство у відповідність до світових вимог.

Списпок використаних джерел

1. Елесеев А. А. Социологическое содержание соотношения стандартов, права и морали / А.А. Елесеев // Вестник Московского Университета Серия 18 Социология и політологія – 2005 - №3

2.Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» / Відомості Верховної Ради - 2000. - № 48, ст. 409.

3.Копійка В.В. Європейських Союз: заснування та етапи становлення/ В.В. Копійка, Шинкаренко - К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2001.Т.І.

4.Макаров О.О. Соціальні програми в Україні: проблеми реалізації та шляхи реформування / О.В. Макарова //Демографія та соціальна економіка. Науково-економічний та суспільно-політичний ж\тнял - 9004 - № 1 - Г 59-66

5.Политика доходов и качество жизни населення / Под ред. Н.А. Горелова. - СПб.; Санкт-Петербург, 2003. - 653 с.