Огаренко Т.Ю.

Класичний приватний університет, Україна

Джерела аналізу тенденцій розвитку сфери послуг в Україні

 

Про значимість сфери послуг у становленні постіндустріальної економіки свідчить тенденція збільшення доходів від цього сектору економіки у валовому внутрішньому продукті і частки зайнятих у ньому, що спостерігається у розвинених країнах світу [1] з кінця минулого століття. За даними Світового банку [2], сфера послуг становить близько 70 % світового валового внутрішнього продукту. В той же час, для сфери послуг характерними є більш високі прибутки порівняно з промисловим і сільськогосподарським секторами економіки.

Попри те, що в сучасній економіці роль та значення послуг істотно зросли, економічною наукою до цього часу не вироблено загальноприйнятого поняття послуги. Будемо використовувати визначення послуги, запропоноване Державним комітетом статистики України [3], за яким послуги – це діяльність суб’єктів, яка набуває матеріально-речової форми та задовольняє певні потреби замовників – особистісні, колективні. Послуги є результатом різнорідної діяльності, що здійснюється виробником на замовлення будь-яких споживачів (окремих громадян, підприємств, організацій, підприємців) і, як правило, призводить до зміни стану одиниць, які споживають ці послуги.

Характерною рисою статистичної звітності, що складається в Україні, є відсутність окремої і загальної статистики сфери послуг як по країні, так і в розрізі регіонів. Статистична звітність діяльності суб’єктів господарювання формується за видами економічної діяльності, визначених КВЕД [3], а саме за наступними класами:

1) сільське господарство, мисливство, лісове господарство;

2) рибальство, рибництво;

3) добувна промисловість;

4) переробна промисловість;

5) виробництво та розподілення електроенергії, газу та води;

6) будівництво;

7) торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку;

8) діяльність готелів та ресторанів;

9) діяльність транспорту та зв’язку;

10) фінансова діяльність;

11) операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям;

12) державне управління;

13) освіта;

14) охорона здоров’я та надання соціальної допомоги;

15) надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури та спорту;

16) діяльність домашніх господарств;

17) діяльність екстериторіальних організацій.

Виробництво послуг існує практично у кожному виді економічної діяльності, однак, поділ на виробництво товарів і виробництво послуг у межах кожного виду економічної діяльності відсутній.

В свою чергу, в межах економічної діяльності в Україні виділено п’ять секторів [3]:

1) нефінансові корпорації, що виробляють товари та послуги;

2) фінансові корпорації, що надають фінансові, кредитні, страхові послуги;

3) сектор загального державного регулювання;

4) домашні господарства;

5) некомерційні організації.

Економічна діяльність в розрізі кожного сектору відображається складанням національних рахунків, які послідовно та взаємопов’язано описують найважливіші процеси і явища економіки: виробництво, доходи, споживання, нагромадження капіталу та фінансів [3]. При чому, під виробництвом розуміється створення корисностей, тобто товарів і послуг.

На основі інформації, що міститься у системі національних рахунків, виконується аналіз економічної ситуації в країні, приймаються відповідні управлінські рішення. З метою визначення сучасного стану сфери послуг в Україні автором проаналізований внесок у валову додану вартість видів економічної діяльності, що відносяться до цієї сфери [4].

На рис. 1 представлена структура валової доданої вартості за видами економічної діяльності за 2010 р.

 

Рис. 1. Структура валової доданої вартості за видами економічної діяльності за 2010 р.

 

На рис. 2 представлена зміна структури валової доданої вартості у 2006-2010 рр. за секторами економіки.

Постіндустріальними країнами називають, як правило, ті, в яких на сферу послуг припадає значно більше половини ВВП [5]. Характерною ж рисою економіки України, яка відрізняє її від економік розвинених країн, є менша частка у валовій доданій вартості доходів від надання послуг, як для підприємств, так і для населення.

Рис. 2. Зміна структури валової доданої вартості у 2006-2010 рр. за секторами економіки

 

В умовах становлення і розвитку постіндустріального суспільства, в якому провідна роль належить сфері послуг, остання стає пріоритетною у забезпеченні якісного динамічного економічного розвитку. Тому стратегічні перспективи розвитку економіки країни пов’язані саме з розвитком сфери послуг і збільшенням кількості населення і підприємств, зайнятих в даному секторі економіки.

Література

1. European Commission Eurostat [Електронний ресурс] – Режим доступу : www.epp.eurostat.ec.european.eu

2. Світовий банк [Електронний ресурс] – Режим доступу : www.worldbank.org/

3. Державний комітет статистики України [Електронний ресурс] – Режим доступу : www.ukrstat.gov.ua

4. Сатистичний щорічник України за 2010 рік / за ред. Осауленка О.Г. – К., 2011. – 560 с.

5. Чухно А.А. Постіндустріальна економіка: теорія, практика та їх значення для України / А.А. Чухно. – К.: Логос, 2003. – 613 с.