Экономические науки/3.Финансовые отношения.
К.е.н. Коваленко О.Ю.
Миколаївський Національний університет імені В.О. Сухомлинського, Миколаїв,
Україна
Управління
дебіторською заборгованістю підприємства
Згідно
з П(С)БО 10 “Дебіторська заборгованість”, дебіторською заборгованістю вважають
суму заборгованості дебіторів підприємству на певну дату. Уся дебіторська
заборгованість поділяється на довгострокову і поточну. У разі відстрочення
платежу за продукцію, товари, роботи, послуги, така різниця визнається дебіторською
заборгованістю за нарахованими доходами (процентами) у періоді її нарахування.
Довгострокова
дебіторська заборгованість – сума дебіторської заборгованості, яка не виникає у
ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з
дати балансу.
Поточна
дебіторська заборгованість – сума дебіторської заборгованості, яка не виникає у
ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти
місяців з дати балансу.
Поточна
дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги, щодо якої
існує невпевненість у її погашенні боржником, називається сумнівним боргом.
Поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість у її
неповерненні боржником або за якою минув строк позовної давності, – це безнадійна
дебіторська заборгованість [4].
Наявність
дебіторської заборгованості характеризує стан розрахункової дисципліни і робить
серйозний вплив на стійкість фінансового стану підприємства.
До
нестабільності фінансового стану підприємства, зростання дебіторської
заборгованості призводить недотримання договірної і фінансової дисципліни.
Зв’язку з цим до завдання аналізу включається виявлення розмірів і динаміки
невиправданої заборгованості і причин її виникнення або зростання.
Як видно з
табл. 1 на підприємстві за аналізований період відбулося збільшення суми
дебіторської заборгованості на 7817,52 тис. грн. При цьому у структурі
дебіторської заборгованості спостерігається значне зростання її частки за
виданими авансами (7676,52 тис. грн. або 7801,34%) та бюджетом (114,36 тис.
грн. або 7330,77%). Значне підвищення дебіторської заборгованості загрожує
фінансовій стійкості підприємства і потребує залучення додаткових джерел
фінансування.
Таблиця 1
Аналіз складу
та структури дебіторської заборгованості
|
Розрахунки з
дебіторами |
На
початок року |
На
кінець року |
Відхилення |
|||
|
Сума, тис. грн. |
% |
Сума, тис. грн. |
% |
Абсолютне |
Відносне |
|
|
Дебіторська заборгованість за
товари, роботи і послуги (чиста реалізаційна вартість) |
528,84 |
71,51 |
566,16 |
6,62 |
37,32 |
7,06 |
|
З бюджетом |
1,56 |
0,21 |
115,92 |
1,35 |
114,36 |
7330,77 |
|
За виданими авансами |
98,4 |
13,31 |
7774,92 |
90,86 |
7676,52 |
7801,34 |
|
Інша поточна дебіторська заборгованість |
110,76 |
14,98 |
100,08 |
1,17 |
-10,68 |
-9,64 |
|
Разом |
739,56 |
100,00 |
8557,08 |
100,00 |
7817,52 |
|
Для аналізу
дебіторської заборгованості розраховують коефіцієнт відволікання оборотних
активів у дебіторську заборгованість, який дорівнює відношенню суми
дебіторської заборгованості за певний період до загальної суми оборотних
активів підприємства. За даними табл. 1 значення цього показника складе:
на початок періоду; 
на кінець
періоду.
Таке збільшення
коефіцієнту відволікання оборотних активів у дебіторську заборгованість є
негативним моментом у роботі підприємства.
Дебіторську
заборгованість у днях розрахуємо за формулою [3, c. 134]:
(1)
де ДЗ – дебіторська заборгованість (дн.);
ДЗП/К – дебіторська
заборгованість (тис. грн.) на початок і кінець звітного періоду;
N – обсяг
реалізації продукції (тис. грн.) на початок і кінець періоду.
Обсяг
реалізації продукції для нашого приклада складає 76757,52 тис. грн. на початок
періоду та 85752,84 тис. грн. на кінець періоду. Таким чином:
днів на початок
періоду.
днів на кінець
періоду.
Значення цього
показника свідчить про погіршення фінансового стану підприємства.
Для оцінки
оборотності дебіторської заборгованості використаємо такі показники [3, c.
135]:
1. Оборотність
дебіторської заборгованості:
(2)
де kДЗ – коефіцієнт оборотності
дебіторської заборгованості (обороти);
N – обсяг
реалізації продукції (тис. грн.);
ДЗСР – середня
величина дебіторської заборгованості, тис. грн.
оборот на початок періоду.
оборотів на кінець періоду.
2. Період
погашення дебіторської заборгованості:
(3)
де ТПДЗ – тривалість погашення дебіторської
заборгованості, дні;
Т – звітний
період, дні.
днів на початок періоду;
днів на кінець періоду.
3. Частка
дебіторської заборгованості у загальному обсязі оборотних коштів:
(4)
де ПДЗ – питома вага
дебіторської заборгованості у загальному обсязі оборотних коштів, %;
ОКСВ – середня
величина оборотного капіталу, тис. грн.
.
Оскільки, чим
вище цей показник, тим менше мобільна структура майна підприємства, розраховане
значення цього показника означає зниження ліквідності поточних активів і
погіршання фінансового стану підприємства.
4. Частка
сумнівної заборгованості у складі дебіторської заборгованості:
(5)
де ПСЗ – питома вага сумнівної
дебіторської заборгованості, %;
ДЗС – сумнівна
дебіторська заборгованість, тис. грн.
Для
досліджуваного підприємства частка сумнівної заборгованості є незначною:
.
Досліджуване
підприємство має можливість своєчасно і повністю розплачуватися за своїми
боргами з кредиторами лише у тому випадку, коли дебітори також розплачуються з
ним своєчасно і в повному обсязі. Відомо, що дебіторська заборгованість – це
головним чином борги покупців, на основі яких формується виручка від продажу.
За умови рентабельності продаж дебіторська заборгованість може перевищувати
кредиторську у випадку, коли оборотність дебіторської і кредиторської
заборгованості рівні.
Для управління
дебіторською заборгованістю підприємству можна запропонувати наступні рекомендації.
Одним із методів розрахунку з покупцями має бути метод, що широко
використовується в країнах з розвинутими ринковими відносинами – надання знижок
за дострокової оплати. Відомо, що за умов інфляції будь-яка відстрочка платежу
призводить до того, що підприємство-виробник реально одержує лише частину
вартості реалізованої продукції. Тому підприємству вигідніше зробити знижку на
реалізований товар за умови швидкої оплати рахунка (наприклад, у десятиденний
строк), ніж втратити більшу суму в результаті інфляції.
Для активізації
оплати за поставлену продукцію підприємство може використовувати різні форми
довгострокового погашення дебіторської заборгованості: продаж боргів банку
(факторинг); отримання позики в банку на оплату зобов’язань, що перевищують
залишок коштів на його розрахунковому рахунку (овердрафт), облік векселів
(дисконт).
Доцільним є
мати широко коло споживачів з метою зменшення ризику несплати одним або
декількома значними покупцями, здійснювати контроль за станом рахунків з
покупцями. А також стежити за співвідношенням дебіторської і кредиторської
заборгованості, оскільки значне перевищення дебіторської заборгованості створює
загрозу фінансової стійкості підприємства і додаткового залучення дорогих
джерел фінансування.
Література:
1. Базілінська
О.Я. Фінансовий аналіз: теорія та практика: [навч. посіб.] / Базілінська О.Я. –
К: “Центр учбової літератури”, 2009. – 328 c.
2. Білик М.Д.
Фінансовий аналіз: [навч. посіб., 2-ге вид., без змін.] / М.Д. Білик. – К.:
КНЕУ, 2007. – 592 с.
3. Крамаренко Г.О. Фінансовий аналіз: [підручник] / Г.О. Крамаренко, О.Є.
Чорна. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 392 с.
4. Положення
(стандарт) бухгалтерського обліку 10 “Дебіторська заборгованість” Затверджено
Наказом Міністерства фінансів України 08.10.99 N 237 [http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0725-99].
5. Фролова Г.О. Фінансовий аналіз: [навч. посіб.] / Г.О. Фролова – К: “ Видавництво Європейського
університету”, 2005. – 116 c.