Экономические науки/3.Финансовые отношения.

 

Ковальчук Л.В.

Науковий керівник – Шевчук Л.П.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Аналіз основних видів ризиків аудиторської діяльності в Україні

 

Аудитор­ська діяльність — це особлива сфера підприємництва, котрій властиві специфічні види ризи­ків. Передусім це аудиторський ризик.

Згідно з міжнародними стандартами аудиту, аудиторсь­кий ризик — це ризик того, що ау­дитор висловить невідповідальну аудиторську думку в разі, якщо фінансові звіти містять викрив­лену інформацію. Аудиторський ризик має три компоненти: вла­стивий ризик, ризик контролю та ризик не виявлення.

Властивий ризик — це ризик викривлення залишку на рахунку (або класу операцій), який може бути суттє­вим окремо або разом з викрив­ленням залишків на інших рахун­ках (або класів операцій), якщо припустити відсутність відповід­них заходів внутрішнього кон­тролю.

Ризик контролю — це ри­зик того, що не можна буде своє­часно запобігти можливим ви­кривленням залишку на рахунку (або класу операцій), які можуть бути суттєвими окремо або разом з викривленнями залишків на ін­ших рахунках (або класів опера­цій), або їх не можна своєчасно виявити та виправити за допомо­гою систем бухгалтерського облі­ку та внутрішнього контролю.

Ризик не виявлення — це ризик того, що аудиторські процедури по суті не виявлять викривлення залишку на рахунку (або класу операцій), які можуть бути суттє­вими окремо або разом з викрив­леннями залишків на інших ра­хунках (або класів операцій).

Савченко В. Я. виокремлює також аудиторську діяльність безпо­середньо пов'язану з ризиком для бізнесу. Ризик для бізнесу по­лягає в тому, що аудитор (ауди­торська фірма) може зазнати невдачі у взаємовідносинах з клі­єнтом навіть тоді, коли клієнту подано правильний аудитор­ський висновок. Це можливо у випадках, якщо розголошено конфіденційну інформацію ау­диторського висновку, не підго­товлено рекомендацій щодо прогнозування діяльності клієн­та на перспективу тощо.

В науковій літературі представ­лено ще кілька підходів до класифі­кації ризиків. Один з найпошире­ніших — за сферою виникнення. Розрізняють внутрішні і зовніш­ні ризики. Внутрішні ризики пов'язані із внутрішнім функціо­нуванням підприємства. Вони зумовлені неоптимальною струк­турою організації, недосконалою якістю підготовки персоналу, не­ефективним технічним оснащен­ням тощо. Зовнішні ризики за­лежать від економічних процесів на ринках, на яких працює ком­панія, у країні і за кордоном, дій конкурентів, зниження платоспроможності споживача чи краї­ни загалом. Варто пам'ятати, що внутрішні ризики більш підда­ються управлінню, чого не можна сказати про деякі види зовнішніх ризиків, управління якими є до­сить складним процесом.

Для аудиторської діяльності будуть притаманні такі зовнішні ризики:

-     ризик країни — ризик, зумов­лений функціонуванням підпри­ємства як системи згідно з пра­вилами і законодавчими норма­ми ведення бізнесу у країні, де підприємство розміщується або здійснює зовнішньо економічні операції;

-     валютний ризик — загроза втрат, пов'язаних зі зміною курсу іноземних валют під час здійснен­ня зовнішньоекономічних угод;

-     ризик інфляції — можливість знецінення грошових активів, а також доходів і прибутку підпри­ємства внаслідок інфляційних процесів в економіці країни.

До внутрішніх належать ризи­ки, зумовлені діяльністю самого підприємства та його контактної аудиторії, а саме:

-     галузевий ризик — ризик, який виникає в результаті впливу на функціонування підприємства динамічних особливостей певної галузі;

-     фінансовий ризик — ризик, який виникає при здійсненні фі­нансового підприємництва або фінансових операцій і пов'язаний з імовірністю втрат фінансових ресурсів;

-     внутрішньогосподарський ризик — це ризик наявності знач­них помилок у фінансовій звіт­ності підприємства внаслідок не­компетентності бухгалтерів або відсутності внутрішньогосподар­ського контролю заповнення до­кументів;

-     комерційний ризик — ризик, пов'язаний з імовірністю виник­нення втрат у процесі реалізації послуг і контактів з контрагента­ми та партнерами;

-     операційно-технологічний ризик - це потенційний ризик для існування підприємства, що виникає через недоліки корпора­тивного у правління,    системи внутрішнього контролю або не­адекватність інформаційних тех­нологій і процесів оброблення ін­формації з точки зору керовано­сті, універсальності, надійності, контрольованості і безперервно­сті роботи;

Відповідно до джерел виникнен­ня ризику підприємницької діяль­ності виокремлюють такі ризики: природно-кліматичні; техніко-технологічні; кримінально-правові; політико-економічні; організаційно-управлінські.

Тому на сьогодні існування науково обґрунтованої класифікації ризиків зумовлено як теоретичними, так і практичними проблемами і є дуже важливим питанням. Передусім дана проблема зумовлена відсутністю єдиного підходу до категорії «ризик». Також спостерігається неузгодженість щодо визначення найбільш широкої категорії, з якої доцільно розпочати класифікацію. А визначивши найбільш типові ризики, притаманні даному виду діяльності, можна не лише ефективно управляти ними, а й запобігати несприятливим подіям.

 

Література:

1.   Гончарук Я.А., Рудницький В.С. Аудит: Навч. посіб. - К., Знання, 2007 - 443с.

2.   Кулаковська Л.П. , Піча Ю.В. Організація і методика аудиту. Навчальний посібник - К., Каравела, 2004 - 568с.

3.   Давидов Г.М. Аудит: Підр. - К., Знання, 2004 - 511с.

4.   Усач Б.Ф. Аудит: Навч. посіб. - К.: Знання-Прес, 2002.