Экономические науки/3.Финансовые отношения

 

Білик Вікторії Сергіївни

Класичний приватний університет, Україна

 

Вплив нарахування амортизаційних відрахувань на формування доходів і витрат  

Тема необоротних активів в сучасних умовах розвитку ринкової економіки на Україні, є дуже актуальною і залишатиметься такою й в майбутньому. Вона має велике значення для діяльності кожного підприємства. Необоротні активи - це один з головних компонентів виробничої діяльності підприємства, а також один з найперших показників фінансової стійкості та виробничої спроможності діяльності підприємства.

Із набранням чинності розділу Ш Податкового кодексу України докорінно змінився податковий облік необоротних активів: з групового він змінився на пооб’єктно – груповий. Амортизація перестала бути самостійним елементом податкового обліку і «влилася» в не дуже злагоджені ряди податкових витрат. Завдяки цим змінам кількість податкових і витрат, що виникають під час здійснення операцій з необоротними активами, значно збільшилася. Порядок формування цих доходів і витрат, а також порядок їх оцінки з метою оподаткування описано переважно в статтях 146 і 147, а місце «необоротних» доходів і витрат у податковому обліку визначають статті 135 – 139. У декларації з податку на прибуток ці доходи і витрати «розкидано» по різних додатках, а залежить це переважно від того, як використовуються відповідні необоротні активи і внаслідок яких операцій виникають доходи і витрати.

З позиції виникнення доходів і витрат усі операції, пов’язанні з надходженням необоротних активів на підприємство, умовно можна поділити на три групи:

Перша група – це операції, які не відображаються в податковому обліку і не впливають на податковий облік. До таких операцій належить:

·        отримання в оперативну оренду «чужого» об’єкта;

·       отримання ( повернення) власного об’єкта, раніше переданого в оперативну оренду.

Друга група – це операції пов’язані з придбанням об’єктів за компенсацію. Самі по собі такі операції у момент здійснення не впливають на об’єкт оподаткування, але від первісної вартості кожного об’єкта, що формується при цьому, безпосередньо залежать суми витрат і опосередковано доходів, які з’являться в майбутніх періодах.

Третя група операцій – це операції, які впливають на об’єкт оподаткування безпосередньо у момент здійснення.   

Для аналізу доходів і витрат операції які здійснюються під час експлуатації об’єктів можна умовно поділити на чотири групи.

До першої групи слід віднести операції, які самі по собі не впливають на об’єкт оподаткування, але мають податкові наслідки. Це на сам перед введення об’єктів в експлуатацію і тимчасове виведення з експлуатації. Введення об’єктів в експлуатацію є початком для нарахування податкової амортизації тим часом виведення з експлуатації призводить до припинення нарахування амортизації.

До другої групи належать операції, які приводять до збільшення амортизованої вартості необоротних активів і таким чином генерують збільшення майбутніх витрат. Це зокрема:

·        податкова переоцінка (індексація);

·       операції, пов’язані з поліпшеннями необоротних активів (в частині витрат, які перевищують 10% ліміт, встановлений п. 146.11 ст. 146).

Серед операцій, що здійснюються під час експлуатації необоротних активів, найсуттєвішими з позиції впливу на об’єкт оподаткування є операції третьої групи, це:

·        амортизація;

·        операції пов’язані з утриманням і технічним обслуговуванням об’єктів;

·       операції пов’язані з поліпшеннями об’єктів (у частині витрат, які не перевищують 10% ліміт, встановлений п. 146.11 ст. 146).

Усі ці операції мають «витратний» характер. Об’єднує їх також те, що визнані витрати можуть відображатися в податковому обліку ( зокрема в декларації з податку на прибуток) по-різному – залежно від напряму використання відповідних об’єктів.

Дещо окремо стоять операції четвертої групи – операції, результатом яких є виникнення податкових доходів, а саме:

·        отримання орендних платежів у разі передачі необоротних активів в оперативну оренду;

·        отримання страхового відшкодування за застраховані необоротні активи у разі настання страхового випадку. При цьому до складу податкових витрат включається сума застрахованих збитків.

Більшість операцій, пов’язаних з вибуттям необоротних активів, приводить до виникнення доходів і витрат. До того ж у податковому обліку (на відміну від бухгалтерського) результат показує згорнуто, при цьому:

·       доходи відображаються в податковому обліку на підставі пп. 135.5.13 ст. 135 у спеціально призначеному для цього рядка 03.17 додатка ІД (інші доходів);

·        витрати відображаються в рядку 06.5.16 додатка ІВ (інші витрат).

Дуже важливе загальне правило містить п. 146.14 ст. 146 «дохід від продажу або іншого відчуження об’єкта основних засобів та нематеріальних активів для цілей застосування цієї статті визначається згідно з договором про продаж або інше відчуження об’єкта основних засобів та нематеріальних активів, але не нижче звичайної ціни такого об’єкта (активу)». А згідно з п. 148.18 ст. 146 «введення з експлуатації будь - якого об’єкта основних засобів здійснюється за результатами ліквідації, продажу, консервації на підставі наказу керівника підприємства».

Литература:

1.     Податок на прибуток: доходи та витрати: збірник систематизованого законодавства / укл. І.Л. Голошевич, Т.А. Деркач; засн.. ЗАТ «ХК «Бліц-Інформ». – К.: Бліц-Інформ, 2011. – Вип. 10. – 192с.

2.     Податковий кодекс України  від 2 грудня 2010 № 2755-VI.

3.     Журавська І. Відшкодування за пошкоджене майно: облік страхових виплат // Бухгалтерія. – 2011. - № 37. – С.65 – 66.