Экономические науки/6. Маркетинг и менеджмент

Клименко В.І., Рибачок К.С

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Безпечність харчових продуктів

У сучасних умовах все більше загострюється питання якості та безпеки харчових продуктів. В Україні увага до проблеми якості постійно зростає. Вступ України до Світової організації торгівлі та інтеграції в ЄС вимагають підвищення якості, безпеки та конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції на внутрішньому та світових ринках. Від безпечності та якості продуктів харчування значною мірою залежить життя і здоровя людей, а також продовольча безпека країни.

Сучасний споживач почав більш вимогливо ставитися до якості продуктів харчування і прагне бути впевненим у повній безпечності їжі, яку споживає. Це досягається, в основному, за рахунок впровадження й дотримання систем управління якістю продукції та стандартів, що фіксують вимоги до них. Однією з таких систем забезечення якості продукції є НАССР. У перекладі з англійської НАССР (Hazard Analysis and Critical Control Points) означає "аналіз небезпечних факторів та критичні точки контролю". Система вперше була створена у 60-ті роки у США [1, с.88-92].

Система НАССР є сучасним способом управління, який систематично визначає специфічні ризики та заходи контролю для забезпечення безпеки харчових продуктів. Система визнана на світовому рівні і на сьогоднішній день в країнах Європейського Союзу, США, Канаді впровадження і застосування методики HACCP у харчовій промисловості є обов'язковим. Широкому застосуванню концепції НАССР сприяла її ефективність при вирішенні конфліктів щодо безпечності продукції. В Україні впровадження системи управління безпечністю харчових продуктів на основі концепції НАССР розпочато ще у 2002 році [2, с. 3].

В основі сучасної системи НАССР лежить сім принципів, послідовна реалізація яких дозволяє розробити, впровадити та успішно керувати НАССР на підприємстві:

1. Ідентифікація потенційно небезпечних факторів (тобто ризиків), які пов'язані з виробництвом продуктів харчування, починаючи з розведення, вирощування, отримання сировини до кінцевого споживання, включаючи всі стадії життєвого циклу продукції (виробництво, переробку, зберігання, транспортування і реалізацію);

2. Виявлення критичних точок контролю у виробництві, які повинні контролюватися для усунення ризику або мінімізації можливості його прояви. При цьому виявляються критичні контрольні точки на всіх етапах (операціях) виробництва;

3. Встановлення критичних меж значень параметрів, які слід дотримуватися, для підтвердження того, що критична контрольна точка знаходиться під контролем. Граничні значення параметрів встановлюються у технологічному процесі, технологічних інструкціях або документах системи НАССР;

4. Розробка системи моніторингу, що дозволяє забезпечити контроль критичних точок контролю;

5. Розробка коригувальних дій і застосування їх у разі негативних результатів моніторингу;

6. Встановлення процедур перевірки, які повинні регулярно проводитися для контролю ефективності функціонування системи НАССР;

7. Документування всіх процедур і способів реєстрації даних, що відносяться до системи НАССР.

Реалізація цих принципів допоможе організаціям-виробникам харчових продуктів зосередитися на етапах технологічного процесу та умовах виробництва, критичних для безпечності харчових продуктів. Для забезпечення ефективності системи, створеної на зазначених принципах, вона має бути невід’ємною складовою частиною системи управління організацією.

Для підприємств харчової галузі система НАССР – це ефективний механізм, який дозволяє сконцентрувати ресурси та зусилля компанії в критичних областях виробництва, і, відповідно, різко знижує ризик випуску і продажу небезпечного продукту.Концепція НАССР заснована на систематичному підході до ідентифікації та оцінки небезпек і визначенні засобів їх контролю.

Впровадження системи НАССР надає підприємствам безліч переваг:

ü основа НАССР - системний підхід, що охоплює параметри безпечності харчових продуктів на всіх етапах життєвого циклу - від отримання сировини до використання продукту кінцевим споживачем;

ü дозволяє підприємствами забезпечити стабільно високий рівень безпечності харчових продуктів, і завдяки довірі споживачів в умовах зростаючої конкуренції зберегти та розширити свою частку на внутрішньому ринку України;

ü переносить акценти з випробування кінцевого продукту на використання

превентивних методів забезпечення безпечності під час виробництва та реалізації продукції, сприяючи більш раціональному використанню ресурсів;

ü відкривається можливість виходу на нові, втому числі міжнародні ринки, розширення вже існуючих ринків збуту;

ü безпомилкове виявлення критичних процесів і концентрація на них основних ресурсів і зусиль підприємства;

ü створення репутації виробника якісного і безпечного продукту харчування.

НАССР на підприємстві - це надійне свідчення того, що виробник забезпечує всі умови, що гарантують стабільний випуск безпечної продукції. Крім того, ця система сприяє залученню інвестицій та зростанню вартості підприємств. Для іноземного інвестора наявність НАССР на підприємстві – це індикатор того, що підприємство дбає про свій бренд, бачить перспективи свого розвитку на кілька років наперед.

Список використаної літератури

1. Гапоненко Т.М. Міжнародний досвід впровадження систем управління якістю продовольчої продукції / Т.М. Гапоненко // Економіка АПК.- 2009.- №12.- с.88-92.

2. Яницький В. Безпечність і якість продукції / В. Яницький // Харчова промисловість. - 2006.- №5.- с. 3.

3. Сіднєва Ж.К. Особливості управління якістю та безпечністю продукції в харчовій промисловості / Ж.К. Сіднєва // Економіка АПК.- 2007.- №9.- с. 115-120.