К.е.н.  Гейєр Е.С.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського, Україна

Взаємодія бухгалтерського обліку і оподаткування:

досвід країн Європи

 

Проблема взаємодії бухгалтерського обліку і оподаткування є актуальною у всіх країнах світу і всюди вирішується по-різному. Наприклад, у країнах Європи реалізується весь спектр звязків між ними: від сильного впливу податкових правил на систему обліку до незалежного паралельного існування обох систем.

Облікові системи різних країн відрізняються своїм різноманіттям, абсолютно однакових систем обліку не існує. В основі їх різноманіття лежить вплив соціальної сфери, політичної системи, рівня економічного розвитку і навіть географічного розташування країни. Однак можна виділити групи країн, що дотримуються однотипних підходів до побудови систем обліку.

Розгляд взаємодії обліку і оподаткування дозволяє вирішувати проблеми їх співвідношення, прогнозувати і попереджати їх виникнення, спираючись на досвід інших країн, що використовують аналогічну модель бухгалтерського обліку.

Існують різні класифікації моделей бухгалтерського обліку, що базуються на різних класифікаційних ознаках. Найбільш відомим є поділ моделей на британо-американську, континентальну, південноамериканську та ін. Цікавим є досвід країн з розвинутою ринковою економікою, що використовують континентальну і британо-американську моделі обліку.

Для країн з континентальною моделлю обліку характерним є дуже тісний зв’язок між бухгалтерським обліком і оподаткуванням, а також зв’язок бізнесу з банками, які задовольняють фінансові потреби компаній. Ця модель об’єднує облікові системи Німеччини, Франції, Італії, Бельгії, Іспанії та інших країн Європи.

Бухгалтерський облік жорстко регулюється державою та функціонує під сильним впливом системи оподаткування. Облікова практика
спрямована
, перш за все, на задоволення вимог держави щодо оподаткування.

Однією з основних цілей обліку такої моделі визнається обчислення оподатковуваного результату діяльності підприємства, іншої інформації, що необхідна для розрахунку платежів у бюджет. У фінансовій звітності витрати відображають у сумі, в якій вони приймаються для розрахунку податків. Контроль за правильністю ведення обліку здійснюють, в першу чергу, податкові органи.

У країнах британо-американської моделі обліку, навпаки, залежність обліку від оподаткування дуже слабка, а у деяких країнах практично відсутня. Базові принципи такої моделі обліку були розроблені у Великобританії та США. Серед європейських країн слід назвати ще Нідерланди, Норвегію, Ірландію, Данію та ін.

Основна ідея цієї моделі – орієнтація обліку на інформаційні потреби інвесторів і кредиторів, що пов’язані з розвинутим ринком цінних паперів та практикою надання фінансових звітів акціонерам. Британо-американська модель обліку суттєво вплинула на формування міжнародної системи обліку і звітності, що обумовлено діяльністю транснаціональних корпорацій у країнах даної моделі.

Задача інформаційного забезпечення потреб держави в особі податкових органів відходить на друге місце. Тобто, британо-американська модель  передбачає паралельне існування бухгалтерського і податкового обліку, як двох самостійних видів, що переслідують різні цілі.

Таким чином, виділяються дві групи взаємовідносин між бухгалтерським обліком і оподаткуванням: перша – залежність, друга – незалежність. Але у межах цих двох груп можна ще провести розмежування на основі різного ступеню впливу оподаткування на бухгалтерський облік, існування різних систем оподаткування, відстежити розвиток від залежності до незалежності та навпаки. В європейських країнах останнім часом відбувається поступовий розвиток до більшої незалежності двох систем. Суттєві зміни від сильного звязку до слабкого мають місце у східноєвропейських країнах. Але такі тенденції розвитку не є чіткими і однозначними у кожній країні.

Дослідження взаємовідносин між обліком і оподаткуванням у країнах Європи показує, що можна виділити, як мінімум, сім груп країн з різними особливостями взаємовідносин та методами відстроченої сплати податків:

1) облік і оподаткування знаходяться у залежності; такий стан не змінюється; відсутнє регулювання обліку відстрочених податків. На практиці оподаткування впливає як на індивідуальну, так і на групову звітність (Бельгія, Італія);

2) залежність обліку і оподаткування також існує і не має тенденції змінюватись, але існує регулювання відстроченого оподаткування; на групову звітність оподаткування не впливає  (Франція, Німеччина);

3) облік і оподаткування знаходяться у залежності, але є програма розвитку їх незалежності; відсутнє регулювання обліку відстроченої сплати податків (Фінляндія, Швеція);

4) формальна незалежність обліку і оподаткування, але на практиці такий зв’язок існує; немає регулювання обліку відстроченого оподаткування (Чехія, Польща);

5) облік і оподаткування незалежні одне від одного; існує регулювання відстроченої сплати податків, яке припускає певні альтернативи (Данія);

6) незалежність обліку і оподаткування супроводжується специфічною системою регулювання обліку відстрочених податків, яка передбачає обов’язкове використання розподілу податків (Великобританія, Ірландія);

7) облік і оподаткування незалежні; специфічна система регулювання обліку відстрочених податків, що відповідає міжнародним стандартам фінансової звітності, характеризується повним визнанням і використанням методу зобов’язань, відстроченим податком на переоцінку, правом на активи з відстроченої сплати податку (Нідерланди, Норвегія).

Таким чином, у країнах Європи відсутні єдині підходи до взаємодії бухгалтерського обліку і оподаткування, побудови узгодженої системи обліку. Але розвиток систем обліку відбувається у напрямку гармонізації на рівні ЄС відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності, що передбачає поступовий відхід від залежності двох систем і орієнтацію на потреби інвесторів, акціонерів та корпоративного управління.