Кобзар І.В, Клімович І.М.

Харківський торгово-економічний інститут КНТЕУ

Деякі питання щодо проблем обліку нематеріальних активів та шляхи його вдосконалення у сучасних умовах

На сучасному етапі розвитку, жодне підприємство не може обійтись без використання новітніх технологій, які  безумовно є гарантом розвитку господарюючого суб’єкта. Система обліку нематеріальних активів досліджується багатьма вченими як в Україні, так і в усьому світі. Проте, залишається необхідність комплексного дослідження обліку нематеріальних активів, які є складовою активів підприємства.

Багато авторів висвітлюють свою думку у розумінні поняття «нематеріальні активи», наприклад такі як Ф. Бутинець, П. Друкер, О. Кендюхов, Е. Боброва, М.Кнухова, В. Матвєєва та багато інших, але огляд джерел потребує подальшого вивчення.

Повсякденне використання комп’ютерних програм, інтелектуальної праці (власності), розвиток науки і техніки зумовлюють потребу правового оформлення та відображення в бухгалтерському обліку цих процесів.

Метою роботи є дослідження основних проблем обліку нематеріальних активів та здійснення пошуку шляхів щодо його удосконалення.

Питання обліку нематеріальних активів є досить актуальними, оскільки нематеріальні активи надають підприємству довгострокові права або переваги.

Невирішеним питанням залишається класифікація нематеріальних активів. Для повного і достовірного відображення в бухгалтерському обліку нематеріальних активів необхідно дослідити питання їх визнання і класифікації згідно з П(С)БУ 8 та Податкового кодексу України.

Нематеріальний актив - це ресурс, який є результатом фізичної або розумової діяльності людини, що представляє собою інтелектуальний продукт, який після державної реєстрації стає  інтелектуальною власністю, на яку у фізичних та юридичних осіб виникають права власності, що підтверджуються документом про реєстрацію відповідно до чинного законодавства.

До об’єктів права інтелектуальної власності згідно діючого Цивільного кодексу України  належать: літературні та художні твори, комп’ютерні програми, бази даних, виконання, фонограми, відеограми, програми організацій мовлення, наукові відкриття, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, топографії інтегральних мікросхем, раціоналізаторські пропозиції, сорти рослин, породи тварин, комерційні найменування, торговельні марки, географічні зазначення, комерційна таємниця.

Тому, з вище наведеного можна зробити висновок, що до нематеріальних активів належать тільки об’єкти інтелектуальної власності . Якщо ретельно розглянути рахунок 12, то можна зробити висновок, що деякі наведені об’єкти не відповідають категорії «Нематеріальні активи» та не можуть бути віднесені до них. Зокрема рахунки 121 «Права користування природними ресурсами»  та 122 «Права користування майном».

На думку деяких авторів рахунок 12 треба удосконалити таким чином:

1)                     додати до складу субрахунки:

-    «засоби індивідуалізації», до якого б входили такі види нематеріальних активів як  знаки для товарів і послуг, фірмові найменування;

-  «Об’єкти промислової власності»,  до якого віднесено: винаходи, корисні моделі, промислові зразки, топографії інтегральних мікросхем;

-  «комерційна таємниця».

2)                     Видалити з рахунку 12 субрахунки 121 «Права користування природними ресурсами»  та  122 «Права користування майном», так як природні ресурси - це матеріальний об’єкт, а права користування ними - лише дозвіл органів державної влади, що само по собі не може бути використане у виробництві, торговлі, адміністративних цілях, тому не може бути активом.

Але, щоб отримати такий дозвіл, треба понести певні витрати у майбутньому. Отже субрахунки 121 та 122 слід віднести до рахунку 39 «Витрати майбутніх періодів», а рахунок 12 доповнити субрахунками, які б дозволили вести облік у розрізі окремих груп об’єктів інтелектуальної власності, що в свою чергу суттєво наблизить облік нематеріальних активів до норм і принципів Європейського співтовариства.

Існує також недосконалість первинного обліку нематеріальних активів. Відображення нематеріальних активів повинно бути забезпечено документацією, яка б враховувала специфічні ознаки кожного з таких об’єктів. Вдосконалення первинного обліку нематеріальних активів повинно відбуватись у напрямках посиленого змістовного навантаження під час розроблення конкретної форми з метою забезпечити відображення всіх особливостей кожного об’єкта права інтелектуальної власності. Використання раціональних форм первинних документів сприятиме оперативності прийняття управлінських рішень, отриманню необхідних даних для управлінського та економічного аналізу, впливатиме на достовірність оцінки об’єктів нематеріальних активів.

Отже можемо зробити загальний висновок, що існує чимало спірних питань щодо обліку нематеріальних активів, тому виникає необхідність у вдосконаленні бухгалтерського обліку цього специфічного виду активів, що має на меті підвищення якості та корисності інформації, яка передається зацікавленим особам для прийняття управлінських рішень.

Література:

1.                     Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи» Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 р. №242 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 р. за №750/4043. (В редакції станом на 25.03.2009 р.)

2.                     Науковий журнал         "Вісник Хмельницького національного університету" 2011 №1 УДК 657.421.3

3.                     Податковий кодекс України ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, N 13-14,  N 15-16, N 17, ст.112 ). Із змінами, внесеними згідно із Законами N 3741-VI ( 3741-17 ) від 20.09.2011

4.                     Цивільний кодекс України ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, NN 40-44, ст.356 ). Із змінами, внесеними згідно із Законами  N 3795-VI ( 3795-17 ) від 22.09.2011