Экономические науки / 7. Учет и аудит

Дробязко С.І., Захаренко Є.В., Кікот О.М., Устименко Т.С.

Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля, Україна

Облікова політика підприємства в умовах переходу до МСФЗ

Ринкова трансформація економіки України висуває підвищені вимоги до інформації, яка подається у фінансовій звітності підприємств. Бухгалтерський облік та підготовка фінансової звітності має здійснюватися підприємствами відповідно до принципів та, методів, задекларованих Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» [1] та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Важливою складовою цього процесу є облікова політика, яка розробляється індивідуально кожним підприємством і покликана забезпечувати надійність та достовірність їх фінансової інформаційної системи.

Господарська діяльність кожного підприємства регламентується системою нормативних актів, до яких належать закони, нормативні документи Кабінету міністрів України, міністерств та відомств, а також внутрішні нормативні акти самих підприємств.

У низці внутрішніх нормативних актів підприємств важлива роль належить документам, що регламентують порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, зокрема визначають облікову політику підприємства.

Згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», облікова політика є сукупністю принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності [1]. Облікова політика розробляється кожним підприємством самостійно, і в ній мають бути зафіксовані принципи оцінки та методи обліку окремих статей фінансової звітності.

Принципами бухгалтерського обліку є правила, якими слід керуватися при вимірюванні, оцінці та реєстрації господарських операцій та при відображенні їх результатів у фінансовій звітності.

Відповідно до МСФЗ 1 «Перше застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності» підприємству необхідно розкривати у примітках до фінансової звітності всі ключові моменти облікової політики [2]. Повинні бути розкриті принципи, яких дотримується підприємство, і методи, використані для втілення в життя цих принципів.

Міжнародні стандарти не регламентують структуру документа про облікову політику, тому при його складанні необхідно враховувати вимоги до облікової політики за міжнародними і національними стандартами обліку.

Відповідно до вимог міжнародних стандартів структура наказу (положення) про облікову політику підприємства повинна включати наступні розділи:

1. Загальні положення.

2. Організація обліку на підприємстві.

3. Методика ведення обліку та складання звітності.

У першому розділі наказу (положення) про облікову політику підприємства необхідно дати оцінку достовірності обліку та звітності на підприємстві, випадки зміни облікової політики у разі:

- зміни статутних вимог;

- зміни вимог органу, який здійснює функції з державного регулювання методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності;

- якщо зміни облікової політики забезпечать більш достовірне відображення подій (господарських операцій) у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності.

Слід пам’ятати, що не вважаються зміною облікової політики події або операції, що відрізняються за змістом від попередніх подій або операцій, або такі, що не відбувалися раніше.

У другому розділі наказу (положення) необхідно вказати:

- відділ, що здійснює ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, організаційна структура цього відділу;

- етапи документообігу та технологія обробки облікової документації;

- порядок і строки проведення інвентаризації активів та зобов’язань.

У третьому розділі необхідно визначити опис конкретних способів відображення інформації у фінансовій звітності. Кожне підприємство має обирати ті елементи облікової політики, які відповідають особливостям його діяльності.

Таким чином, облікова політика – це вибрана підприємством, з урахуванням встановлених норм та особливостей, методологія бухгалтерського обліку, яка спрямована на досягнення його цілей і завдань та використовується з метою забезпечення надійності фінансової звітності та якісної системи управління.

Формування облікової політики, як правило, відноситься до компетенції бухгалтерської служби. Але керівники підприємств повинні знати, що облікова політика формується не тільки задля обліку. Вся функціональна діяльність, зумовлена обліковою політикою, повинна здійснюватися з метою розвитку і вдосконалення виробничої системи підприємства.

Література:

1. "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" Закон України від 16.07.2000 року № 996-XIV.

2. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку /Міністерство фінансів України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua.