Экономические науки/7. Учет и аудит

к.е.н. Даценко Г. В., Коцюбинська К. А.

ВТЕІ КНТЕУ, Україна

Контроль складання та виконання кошторису бюджетної установи

Постановка проблеми. Протягом тривалого часу майже вся бюджетна система України перебувала в дуже скрутних умовах, що було спричинено рядом негативних факторів, а саме: дефіцитом обсягу затверджених бюджетних асигнувань та відсутністю гарантій отримання коштів у затверджених обсягах. За таких умов у попередні роки помітно впала адміністративна дисципліна при розробці та при затвердженні кошторисів доходів та видатків. На етапі планування не опрацьовувалися за всіма чинними регламентами економічні показники, які мали бути покладені і в основу бюджетних запитів, і в основу кошторисів доходів та видатків [3].

У зв`язку з цим виникає необхідність удосконалення контролю в бюджетних установах, у тому числі прийомів і способів перевірки правильності складання та виконання кошторисів бюджетних установ.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню цих проблем приділили увагу у своїх працях провідні вітчизняні вчені: В. М. Опарін, В. І. Малько, С. Я. Кондратюк, О. Д. Василик, К. І. Павлюк, П. Й. Атамас, Р. Т. Джога, С. В. Свірко, Л. В. Панкевич, М. М. Каленський, В. І. Крисюк, О. В. Юрченко та ін.

Метою статті є висвітлення питань методики підготовки складання та виконання кошторису бюджетними установами та ревізії, яка забезпечує швидке і повне дослідження об`єкта контролю.

Виклад основного матеріалу. Починаючи з 2000 року в бюджетному законодавстві України відбулися деякі зміни, а саме: розподіл бюджету на загальний і спеціальний фонди; включення до бюджетів всіх рівнів позабюджетних коштів бюджетних установ та організацій.

У зв`язку з цими змінами Кабінет Міністрів України своєю постановою затвердив Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги щодо виконання кошторисів доходів та видатків бюджетних установ та організацій.

Згідно з цим порядком, кошторис є основним плановим документом, який підтверджує повноваження щодо отримання доходів та здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання нею своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень [1].

Для правильної та своєчасної організації роботи, пов`язаної зі складанням проектів кошторисів, головні розпорядники, керуючись відповідними вказівками Міністерства фінансів України, місцевих фінансових органів щодо складання проектів відповідних бюджетів на наступний рік: встановлюють для розпорядників граничні обсяги видатків із загального фонду бюджету, термін подання проектів кошторисів і дають вказівки щодо їх складання; розробляють і повідомляють розпорядникам нижчого рівня інші показники, яких вони повинні додержуватись, виходячи із законодавства, і які необхідно для правильного визначення видатків у проектах кошторисів; забезпечують складання проектів кошторисів на централізовані заходи, що здійснюються безпосередньо головними розпорядниками; проводять наради з керівниками підвідомчих установ [4].

КРУ України відповідно до покладених на нього функцій здійснює ретроспективний контроль за виконанням кошторисів бюджетних установ, які фінансується через систему державного казначейства. Виконується цей контроль проведенням щорічних ревізій. При цьому перевіряється відповідність кошторисних призначень показникам розрахунків за кодами економічної класифікації кошторису, затвердженої на виконання статті 8 Бюджетного Кодексу України, наказом Міністерства фінансів України "Про бюджетну класифікацію та її запровадження" від 27.12.2001р. № 604. Далі піддається ревізії фактичне витрачання коштів за кодами економічної класифікації, одержаних через систему Державного казначейства. При цьому застосовуються методичні прийоми і контрольно – ревізійні процедури, для галузей національної економіки [2].

У документальному контролі застосовуються такі методи: перевірка документів за формальними ознаками; перевірка документів за змістом; арифметична перевірка документів; нормативна перевірка документів; економічна оцінка господарських операцій.

Перевірка документів за формальними ознаками є першим етапом документального контролю, під час якого досліджують: точність заповнення бланків; наявність усіх необхідних реквізитів; своєчасність складання; відповідність підписів осіб, які склали документ. Результатом такої перевірки є висновок про визнання достовірності документів.

Перевірка документів за змістом – другий етап документального контролю. Його здійснюють шляхом співставлення даних операцій, зазначених у документі, з аналогічними або взаємопов'язаними даними виробництва для з'ясування законності зафіксованих операцій.

Арифметична перевірка документів здійснюється шляхом перерахунку загальних підсумків для визначення правильності підрахунків.

Нормативна перевірка документів проводиться шляхом співставлення фактичних витрат з нормативними або плановими з метою встановлення обґрунтованості списання на утримання установи сировини та матеріалів, палива, використання фонду оплати праці тощо.

Економічна оцінка господарських операцій об'єднує низку загальноекономічних методів аналізу й оцінки з метою визначення доцільності, раціональності окремих операцій за певний проміжок часу [3].

Застосування зазначених методів контролю на практиці дозволяє виявити певні порушення в цих питаннях.

У процесі виконання бюджету важливо, щоб фінансові ресурси, надані головному розпоряднику бюджетних коштів, спрямовувались і контролювалися з метою досягнення цілей та завдань затвердженого бюджету. Періодичні звіти повинні містити інформацію щодо рівня ефективності використання розпорядниками коштів з метою досягнення запланованих цілей, пов`язаних з виконанням програм та наданням послуг.

Належне складання та виконання кошторису доходів і видатків бюджету вимагає дотримання таких принципів [4]:

- використання аналітичної інформації при розробці планів видатків і оцінці результатів виконання кошторису доходів і видатків бюджету;

- відповідності зобов`язань розміру бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами;

- моніторингу видатків у процесі виконання бюджету на основі чітко визначених цілей фінансування;

- вчасності та достовірності звітності.

В основу виконання бюджету необхідно закласти стратегію досягнення цілей та завдань, що вимірюються показниками результативності.

Висновок: Таким чином, застосування вищезазначених принципів і методів контролю складання та виконання кошторису доходів і видатків бюджету, дозволить заощадити сотні тисяч гривень державних коштів та попередити утворення боргів.

Література:

1. Про затвердження порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ: Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 р., № 228

2. Гуцаленко Л. В., Дерій В. А., Коцупатрий М. М. Державний фінансовий контроль: навч. посіб. – К: Центр учбової літератури, 2009. – 424 с.

3. Дудчик В.В., Фірстенко В.В. Перевірка правильності складання кошторису бюджетної установи: методика і завдання // Фінансовий контроль. – 2007. – № 1. – С. 58-63

4. Прохорова О. С. Кошторис бюджетної установи: історія розвитку, порядок та перевірка правильності складання // Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу. – 2009. – № 2(6). – С. 119-123