Корнєва О.М., доц. Юрченко К.А.

Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара

м. Дніпропетровськ, Україна

ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ МАШИНОБУДІВНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ

Як показує практика економічно розвинених країн, вирішальним фактором соціально-економічного розвитку промислових товаровиробників виступає НТП, а саме інноваційна діяльність, яка відіграє провідну роль у вирішенні ряду складних економічних, екологічних, соціальних та культурних завдань.

В Україні галуззю, що розглядається як потужне джерело інноваційної продукції є машинобудування. Проте, перспективи розвитку інноваційної діяльності у цій галузі стають більш проблемними в основному через втрату пріоритетів у сфері розробки, виробництва та збуту продукції. І, як наслідок, перед вітчизняними товаровиробниками постає все більша необхідність розроблення та впровадження прогресивних заходів, спрямованих на широке використання нових машин і механізмів та ефективне опанування науково-технічних розробок [1].

У сучасній економіці будь-яке підприємство може успішно функціонувати лише у тому випадку, якщо створює конкурентні переваги шляхом виготовлення та впровадження на ринок нових продуктів і технологій.

На сьогоднішній день машинобудування розглядається як найбільший комплекс, від діяльності якого залежить конкурентоспроможність товарів і послуг як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.

Проаналізовано рівень активності в інноваційній діяльності підприємств машинобудівного комплексу України. Результати представлені в таблиці 1.

Таблиця 1

Рівень активності в інноваційній діяльності підприємств

№	Коефіцієнти	Формули	Розрахунки
1.	Коефіцієнт оновлення продукції
2.	Коефіцієнт оновлення технологій
3.	Коефіцієнт використання власних розробок
4.	Коефіцієнт використання придбаних розробок

Отже, такі коефіцієнти активності в інноваційній діяльності підприємств машинобудівного комплексу України є середніми як коефіцієнти оновлення продукції та використання придбаних розробок, а низькими – коефіцієнти оновлення технологій та використання власних розробок. Таким чином, вони характеризують невисоку інноваційну спрямованість підприємств даної галузі.

Звернено увагу на показники інноваційної діяльності підприємства, що містяться в таблиці 2.

Таблиця 2

Показники інноваційної діяльності

Роки	Обсяг інноваційної продукції, млрд. грн		Кількість підприємств, що здійснювали інноваційну діяльність, одиниць	Витрати на інноваційну діяльність, млн.грн	Дохід від інноваційної діяльності, млн.грн
2001	5,2		104	786,3	10871,3
2002	7,1		202	1033,7	11587,2
2003	7,5		255	1175,8	12990,2
2004	8,3		301	1173,4	12148,3
2005	9,2		394	1757,2	10365,4
2006		8,8	417	1971,4	12605,7
2007		13,4	421	3013,5	12882,1
2008		17,8	400	3059,8	18001,4
2009		9,7	406	4005,3	18672,6
2010		10,3	408	4128,5	19231,8

Було встановлено кореляційний зв'язок між даними показниками. Кореляційна матриця зосереджена в таблиці 3.

Таблиця 3

Кореляційна матриця

Показники	Обсяг інноваційної продукції	Кількість підприємств, що здійснюють інноваційну діяльність	Витрати на інноваційну діяльність	Дохід від інноваційної діяльності
Обсяг інноваційної продукції	1	0,6730	0,6134	0,5531
Кількість підприємств, що здійснювали інноваційну діяльність	0,6730	1	0,7601	0,5170
Витрати на інноваційну діяльність	0,6134	0,7601	1	0,8764
Дохід від інноваційної діяльності	0,5531	0,5170	0,8764	1

Отже, найбільший взаємозв’язок присутній між доходом та витратами на інноваційну діяльність, так як коефіцієнт кореляції є досить високим і становить 0,8764. А найменший взаємозв’язок, де коефіцієнт кореляції дорівнює 0,5170, – між доходом від інноваційної діяльності та кількістю підприємств, що здійснюють інноваційну діяльність.

Подальший розвиток машинобудівної галузі залежатиме як від вдосконалення державної підтримки інноваційної діяльності, так і від активності самих машинобудівних підприємств. Адже якщо підприємство ігнорує нововведення, то через деякий час ризикує стати неконкурентоспроможним, послабити свої позиції на ринку, втратити споживачів продукції, що у кінцевому результаті призведе до погіршення фінансового стану, виникнення кризових ситуацій і, як наслідок, можливого банкрутства.

Тому для активізації інноваційної діяльності самих підприємств МБК доцільно запропонувати такі заходи: виготовлення принципово нових та удосконалення існуючих видів продукції шляхом підвищення їх якості та ефективності; впровадження та освоєння прогресивних технологічних процесів, засобів автоматизації та механізмів виробництва; повне та ефективне використання наявного технологічного потенціалу; ефективний розподіл та використання наявних ресурсів за напрямами технічного розвитку; пошук нових джерел залучення фінансових ресурсів та шляхів їх збільшення; розробка та проведення програм навчання, підготовки та перепідготовки персоналу, спрямованих на отримання та вдосконалення вмінь та навичок у сфері науково-технічних розробок; впровадження ефективних механізмів моніторингу та оцінки ринкових тенденцій спрямованих на забезпечення швидкої адаптації підприємств до змін у навколишньому середовищі [2].

Література:

1. Малащук Д.В. Особливості інноваційного потенціалу машинобудування України// Актуальні проблеми економіки. – 2010. – №2(44). – с.111-120.

2. Шира Т.Б. Вплив інноваційно-технічного потенціалу підприємства на конкурентоспроможність інноваційного продукту// Фінанси України. – 2011. №1. – с. 43–50.