К.ф.н., доцент Львова Н. Л., Стрілець Л. О.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Україна

Алюзія як СКЛАДОВА вертикального контексту в авторському дискурсі

Кожне висловлювання, яке обумовлене ситуативно або певною філологічною традицією, завжди реалізується у контексті. Дослідники вважають, що герменевтичне коло М. Флациуса слугувало підґрунтям для введення у лінгвістику тексту поняття «контексту» [2, с. 46]. М. Флациус розв’язав наявну суперечність між багатозначністю слова у мові та його однозначністю в мовленні: слово має одне значення, але різні контексти визначають його різний зміст. Від контексту залежить суть слова, а не його значення [4, с. 280]. Отже, контекст стає тим герменевтичним колом, що визначає смисл слова.

Дослідження присвячене вивченню вертикального контексту та окресленню ролі алюзії як його складової.

У лінгвістиці контекст не вважається категорією, оскільки є явищем стратифікації тексту за рівнями, хоча контекст ґрунтується на категоріях зв’язності, інтеграції, цілісності, інформованості та континуума і, у свою чергу, створює їх. Тому, на думку багатьох дослідників, контекст інтегрує та детермінує усі текстові категорії, і виступає міжкатегоріальною домінантою.

Термін «контекст» було вперше уведено в обіг східнослов’янських мов у словнику Н. Яновського «Новый словотолк» (1804 р.). Поняття «контекст», яке ототожнюється з комунікативною ситуацією, включає в себе декілька різнорідних компонентів, які по-різному пов’язані у текстах. У зв’язку із цим, Н. М. Амосова вважає доцільним диференціювати загальне поняття контексту [1, с. 86-87]. У вузькому тлумаченні контекст є сферою вживання слова у мовленні (О. О. Реформатський, В. І. Кодухов), семантичним радіусом дії мовної одиниці (С. Т. Ільєнко). Поняття контексту є одним із основних для усіх видів стилістичного та лінгвістичного тлумачення. Усі види вираження в тексті важливої інформації і надання їй експресивності ґрунтуються на взаємодії усіх елементів тексту між собою та зі структурою цілого. Аналіз взаємодії цих елементів тісно пов’язаний із уявленням про контекст. В основі теорії контексту лежить положення про те, що текст не може бути простим лінійним набором слів. Текст – це структура із внутрішньою організацією, елементи якої важливі не лише самі по собі, але і у своїх відношеннях із іншими елементами, у тому числі із позатекстовими елементами, з позамовною дійсністю та з ситуацією.

Як відомо, кожне висловлювання завжди реалізується в контексті. При цьому, поряд із «горизонтальним» контекстом, тобто лінгвістичним оточенням даної мовної одиниці, закінченим у змістовому плані уривком писемної мови, що дозволяє встановити значення слова чи фрази, яка входить до нього, можна виокремити і контекст іншого роду, а саме «вертикальний».

Вперше питання вертикального контексту порушили дослідники О. С. Ахманова та І. В. Гюббенет. На їхню думку, «вертикальний контекст – це філологічна проблема, це питання про те, як і чому певний письменник бачить у своїх читачів здатність сприймати історико-філологічну «інформацію», об’єктивно закладену в створеному ним літературному творі» [3, с. 47].

Існує різниця між вертикальним контекстом і фоновим знанням. Фонове знання – це сукупність знань, які має кожен, як той, хто створює текст, так і той, для кого текст створюється; вертикальний контекст – це певна приналежність одиниці тексту. Будь-яка одиниця тексту, яка постає перед читачем у всій різноманітності своїх так званих горизонтальних контекстів, може мати ще і своєрідний вертикальний контекст. Розуміння вертикального контексту не може бути без фонового знання, тобто того соціокультурного фону, який характеризує мову, яку ми сприймаємо.

Основними складовими вертикального контексту є реалії, алюзії, цитати і цитатна мова, ідіоми і фразеологізми.

Розглянемо особливості текстової експлікації алюзій. Дж. Голсуорсі у романі «Здаємо в оренду» звертається до Біблійної алюзії:

When Jove and Juno created he them, he was saying: ‘I’ll see how much these fools will swallow.’ And they’ve lapped up the lot [J.Galsworthy. To Let].

Вислів “when Jove and Juno created he them” є перефразуванням Біблійної історії про походження людини: “male and female created he them”.

У наступному прикладі з роману Дж. Голсуорсі «Власник» спостерігаємо алюзію на Біблійну історію про попередження, написане вогняними літерами на стіні палацу останнього Вавилонського царя Валтасара:

In this house of his there was writing on every wall [J.Galsworthy. The Man of Property].

Назва книги, написаної героєм роману С. Моема «Пироги та пиво» містить алюзію на Біблійне висловлювання: It is easier for a camel to go through the eye of a needle, that for a rich man to enter onto the kingdom of God:

And after all, the proof of the puding is in the eating: The Eye of the Needle sold thirty-five thousand in England and eighty thousand in America, and for the several rights of my next book I’ve got the biggest terms I’ve ever had yet [W.S.Maugham. Cakes and Ale].

В авторських дискурсах також зустрічаємо алюзії на твори відомих письменників, зокрема В. Шекспіра. Так, в авторському дискурсі британського письменника Г. Дж. Уелса спостерігаємо алюзію на комедію В. Шекспіра «Дванадцята ніч»: Some men are born great, some achieve greatness, and some have greatness thrust upon them (Act II, Scene 5). Наприклад:

My story has shown you a human being growing up in a debasing and discouraging social atmosphere, so that he was not so much born mean as had meanness thrust upon him [H.G.Wells. You Can’t Be Too Careful].

Алюзія на комедію В. Шекспіра «Дванадцята ніч» фігурує і у назві роману С. Моема «Пироги та пиво» (Cakes and Ale):

Sir Toby. Dost thou think because thou art virtuous there shall be no more cakes and ale? (Twelfth Night, Act II, Scene 3).

Вираз cakes and ale означає «веселощі, гулянка, розвага» (merrymaking), а його вживання у назві роману сприяє реалізації стилістичного прийому гри слів, оскільки героїня твору – колишня офіціантка у пивній.

У творі американського письменника О. Гакслі зустрічаємо алюзію на слова Гамлета з однойменної трагедії В. Шекспіра: Thrift, thrift, Horatio! the funeral baked meats / Did coldly furnish forth the marriage tables (Hamlet, Act I, Scene 2). Наприклад:

A good housewife, she knew how to hash up the conversational remains of last night’s dinner to furnish out this morning’s lunch. Monday’s funeral baked meats did service for Tuesday’s wedding [A.Huxley. Point Counter Point].

Британський письменник Р. Олдінгтон також звертається до творчості В. Шекспіра, згадуючи у своєму романі «Смерть героя» імена молодих коханців із шекспірівської «Зимової казки».

There shone the soft, slim yellow trumpet of the wild daffodil; the daffodil which has a pointed ruff of white petals to display its gold head; and the more opulent double daffodil which, compared with the other two, is like an ostentatious merchant between Florizel and Perdita [R.Aldington. Death of a Hero].

Отже, як бачимо, алюзія виступає важливим засобом створення вертикального контексту в авторському дискурсі, оскільки розрахована на ерудицію читача, покликаного розгадати закодований письменником зміст.

Література:

1.                 Амосова Н. Н. Английская контекстология / Амосова Н. Н. – Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1968. – 104 с.

2.                 Арнольд И. В. Стилистика. Современный английский язык / Арнольд И. В. М. : Флинта, Наука, 2009. – 384 с.

3.                 Ахманова О. С. «Вертикальный контекст» как филологическая проблема / О. С. Ахманова, И. В. Гюббенет // Вопросы языкознания. – 3. – 1977. – С. 4754.

4.                 Кузнецов В. Г. Герменевтика и гуманитарное познание / Кузнецов В. Г. – М. : Наука, 1991. – 312 с.