Секція «Економічні науки»

Підсекція №9

 

Березовський К.В.

канд. екон. наук, доцент

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут»

 

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ

Інноваційна система базується на пріоритетному розвитку знань і технологій їх використання. Інновації – це реальні процеси створення нових знань, систем та заходів виробництва, технологій і впровадження їх у сферу економіки чи державного управління, товарообміну чи міжнаціональних зв’язків. У розвинених країнах до 90 % приросту валового продукту забезпечується за рахунок впровадження нових технологій.

Інноваційна система держави це — новий вимір економічних і соціальних відносин, який базується на пріоритетному розвитку знань і технологій їх використання. Це — перехід у новий вимір суспільних цінностей, коли знання стають матеріальною основою існування людини, а технології їх застосування створюють якісно новий вимір благополуччя цілого суспільства. За оцінкою Світового економічного форуму, інтегральний індекс інноваційності економіки України (за десятибальною шкалою) становить 5,7.

Економічне зростання держави має забезпечуватися насамперед науково-технічним прогресом та інтелектуалізацією основних чинників виробництва. Конкурентоспроможність на світовому ринку все більше залежить від продукції, в основі якої лежать нові знання. Питома вага нових знань, що втілюється в товарах, технологіях, освіті, організації виробництва в розвинених країнах становить від 70 до 85% приросту ВВП. Тому в глобальній економічній конкуренції виграють держави, які забезпечують сприятливі умови для інноваційної діяльності, пов'язаної з розробленням, упровадженням і використанням новинок.

На державному рівні про інноваційний розвиток економіки України прийнято багато важливих рішень. У 2002 році розроблено Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002—2011 роки, затверджено Стратегію економічного та соціального розвитку України «Шляхом європейської інтеграції» на 2004—2015 роки. Без сумніву, інноваційний шлях розвитку України має бути безальтернативним. Для активізації інноваційної складової економічного розвитку необхідно, передусім, створити ефективну та постійно діючу систему прогнозування, формування пріоритетів та планування. Інноваційна політика має бути узгоджена із загальною економічною політикою держави і формуватися на базі законів з відповідним матеріально-технічним та фінансовим забезпеченням.

Фундаментальною проблемою інноваційної моделі розвитку є інтелектуальна власність. Нині питання, які стосуються охорони інтелектуальної влас­ності в світі, вийшли на перший план і стали вже не просто юри­дичними або комерційними. Внаслідок всеосяжної інтелектуалізації сучасної світової еконо­міки вони дедалі більше стають політичною проблемою, пов'я­заною з економічною безпекою, та вимагають стратегічних підхо­дів до їх рішення. Процеси інте­лектуалізації досягли надзви­чайно високої інтенсивності, не­мислимої ще десятиріччя тому.

Необхідно зазначити, що державна по­літика у сфері правової охорони інтелек­туальної власності України повністю за­безпечує умови надання правової охоро­ни заявникам на об'єкти промислової власності. Аналіз результатів роботи у сфері правової охорони інтелектуальної власності в Україні за останні роки свід­чить, що активність вітчизняних винахід­ників, авторів промислових зразків і ко­рисних моделей, залишається стабільно високою. Так, за перше півріччя 2008 року до Державного департаменту інтелектуальної власності надійшло майже 28 тис. заявок на об’єкти промислової власності.

 В Україні у співпраці з науковими інститутами започатковано системну роботу зі створення технопарків – «генераторів і накопичувачів наукових знань». Слід зазначити, що Рада Європи прийняла комюні­ке, спрямоване на модернізацію євро­пейських університетів і перетворен­ня кращих з них у дослідницькі. Ці університети, на відміну від більшості традиційних, прискорено розвивають­ся відповідно до трикутника знань, який поєднує навчання, дослідження та інновації в цілісний і гармонійний про­цес. Дослідницькі університети мають забезпечити якісно новий рівень підготовки фахівців на основі взаєм­ного проникнення та взаємного зба­гачення фундаментальних і прикладних наукових досліджень, інноваційної  діяльності, освітнього процесу та виробництва.

Міжнародний досвід свідчить, що відбувається поєднання понять «елітний університет» і «дослідницький університет». У сучасних умовах саме дослідницькі університети мають найбільш вагому підтримку з боку держави для проведення наукової й освітньої діяльності. Так, 100 провідних університетів США отримують 95% коштів федерального бюджету на науку і освіту. Підготовка фахівців найвищої кваліфікації також зосереджена в дослідницьких університетах, поза як 60% усіх докторантів США підготовлено в 50 таких університетах.

Київською політехнікою зроблені перші суттєві кроки щодо наближення до зазначеної моделі дослідниць­ких університетів. Традиційно розвинута в Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут» навчальна й дослідницька робота на інституціональному рівні  доповнена третьою компонентою трикутника знань - інноваційною. Законом Украї­ни було створено науковий парк "Київська політехніка", який широко використовує досвід створення наукових парків провідних країн.

Слід зазначити, що відбулося урочисте відкриття першого в СНД Інституту підприємництва Cisco, створеного компанією Cisco спільно з НТУУ «КПІ». Компанія Cisco є світовим лідером у галузі обладнання і технологій для комп’ютерних мереж. Згодом в НТУУ «КПІ» було відкрито Академію Cisco, в якій фахівці можуть підвищувати кваліфікацію в галузі мережевих технологій.