секция «ЭКОНОМИКА», подсекция «Экономическая теория»

Харченко Светлана Николаевна, Подгора Наталья Викторовна

Донецкий национальный университет экономики и торговли имени М.Туган-Барановского

Концептуальні  засади розвитку зовнішньоторговельних відносин

         Однією з найважливіших визначальних рис інтеграційного розвитку будь-якої  національної економіки є ефективний механізм формування і розвитку зовнішньоекономічних зв’язків. Ефективність функціонування української національної економіки в більшій мірі залежить від правильного поєднання умов національного і міжнародного виробництва, вільної конкуренції і державного регулювання національного ринку в усіх сферах суспільного відтворення. Становлення України як незалежної держави вимагає формування принципово нових підходів до розробки зовнішньоторговельної політики і впровадження нової концепції реалізації  ефективної моделі зовнішньоекономічної стратегії.

         Питання, які пов’язані з зовнішньою торгівлею України є дуже актуальними, тому їх розробкою та вивченням займаються такі вчені та практики як Абрамов Р.,  Адмірал П., Дабровський В., Кук А., Лімер Є. та інші.

         Розвиток зовнішньоторговельних операцій України на основі рівних прав і взаємної користі є важливим  елементом розширення спектру взаємодії різних національних економік в межах єдиної світової економічної системи.

         Структурна трансформація і макроекономічна адаптація перехідної української економіки до умов розвитку сучасного світового господарства становлять стрижень зовнішньоекономічної стратегії країни на шляху реалізації державної економічної політики.

         В організації регулювання зовнішньоторговельної політики України активну участь бере не тільки держава, але й великі недержавні установи і організації, створені ними асоціації, об’єднання, комітети та ін., які відповідають об’єктивним потребам участі суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України в міжнародному бізнесі. Важливою частиною організації регулювання зовнішньоторговельної політики України є розробка її ефективних механізмів і інструментів.

         Необхідність розробки ефективної системи організації регулювання зовнішньоторговельної політики України  вимагає вдосконалення її інформаційної бази. Інформація повинна надавати органам управління можливість оперативного аналізу, як ефективності експортно-імпортних операцій, так і ефективності впливу стимулюючих чи дестимулюючих засобів державного регулювання на позитивні  чи негативні тенденції розвитку зовнішньоекономічної діяльності, зовнішньоторговельних операцій, зокрема. Тому вкрай необхідно здійснити радикальні заходи щодо вдосконалення інформаційного забезпечення зовнішньоекономічної діяльності. Для реалізації цієї мети необхідно створити розгалужену багаторівневу комп'ютеризовану систему збору і обробки інформації для здійснення зовнішньоекономічних зв'язків.

         Інтеграція України в сучасне світове господарство багато в чому залежить від ступеня відкритості національної економіки і ефективності здійснення зовнішньої торгівлі.

         Зовнішньоекономічна політика України потребує  кардинальних змін, які включатимуть,  як збереження і розвиток науково-технічного, виробничого, інтелектуального і культурного потенціалів країни, так і зміцнення й підвищення ефективності зовнішньоторговельних зв’язків, забезпечення більш вигідних умов інтеграції України в сучасне світове господарство на основі поліпшення структури вивозу і розвитку експортного потенціалу як загальнонаціонального пріоритету України. Такий підхід  сприятиме зміцненню економічної безпеки  держави, що ґрунтується на зменшенні ресурсної, фінансової і технологічної залежності, диверсифікації експорту та імпорту і підвищенні ефективності зовнішньоекономічних зв’язків.

         Основним завданням вдосконалення механізму зовнішньоторговельної

політики на сучасному етапі ринкової трансформації України є її подальша інтеграція у світове господарство. В цьому процесі важливу роль відіграє регіональний фактор інтеграційного розвитку країни, який передбачає освоєння нових товарних регіональних ринків збуту, забезпечення експортно-імпортної збалансованості, використання порівняльних переваг міжнародного поділу праці для нарощування економічного потенціалу держави.

         В умовах інтернаціоналізації виробництва і капіталу потрібно приділяти більшу увагу формуванню різноманітних форм економічного співробітництва, насамперед виробничо-інвестиційному, яке модифікує і робить товарне виробництво більш ефективним. Такий підхід дасть можливість  українському виробництву розвиватися на базі міжнародного технологічного співробітництва, перейти до нової моделі взаємодії національного господарства зі світовим. Орієнтація винятково на зовнішньоторговельну модель економічного співробітництва може призвести до ще більшого поглиблення структурної кризи і макроекономічної дестабілізації  в країні. Світовий досвід свідчить, що вихід національної економіки на світові ринки забезпечується не тільки продуктом і навіть не галуззю, а міжгалузевим комплексом, який сприяє відтворювальним і технологічним процесам  в кожній національній економіці. Виявлення і  підтримка розвитку таких форм міжнародного економічного співробітництва повинні бути пріоритетними для української економіки.

         Вихід України на зовнішні ринки потребує постійного наукового пошуку створення нових товарів і послуг. Саме  науковий продукт має величезне значення як товар. Українська наука має високі досягнення, але  для підвищення конкурентоспроможності України і укріплення її позицій на світових ринках, необхідна відповідно розвинена наукова інфраструктура - підготовка висококваліфікованих науково-інженерних кадрів, розвинена інформаційна мережа, інтегрована у світовий інформаційний простір. Таким чином, необхідно розробити державну програму стратегічного розвитку науки і науково-технічних досліджень, що сприятиме науково-технічному співробітництву України з країнами світу.