Історія / 3. історія науки і техніки

Мудрук О.С.

Державна наукова сільськогосподарська бібліотека Української академії аграрних наук, м. Київ, Україна

Хронологія розвитку конструкції і теорії плуга в ХІІ– ХVІІІ століттях

Вивчення історичних тенденцій розвитку сільськогосподарської техніки необхідно для правдивого відтворення минулого, правильного планування та науково-технічного прогнозування в цій галузі, удосконалення інтеграції науки і техніки у виробництво завдяки використанню інженерного і наукового потенціалу.

Наводяться: рік, період, коротка інформація, використане джерело, які розкривають хронологія розвитку конструкції і теорії плуга в заданий період.

1235-1320 – П. Гресцентілс (Petrus de Grescentils), Болонья. Описав плуг з простим передком і дерев’яною полицею, який існував у Німеччині до 1860 року [1, с.310].

1591-1601 – І.Колерус, письменник. Описав плуги, вказуючи на дерев’яні полиці, покриті залізними стрічками (смугами) [1, с.310]

1652 – Вальтер Бліз (Walter Blith), Англія. Дав опис плугів одно- і двоколісного, безпередкового, Норфольського і Герефордширського з передком [1, с.310], [2, с.31], [3].

1680-1720 – Нідерланди (Брабант, Фландрія). Брабантський чи Фландрський плуг: полиця і леміш, який кріпився до гряділя, виготовлені окремо; увігнута (злегка скручена) полиця кріпилась до опуклого лемеша; ніж чересловий; башмак замість колісного передка; кріплення деталей клинами; 2 пристрої – регулятори глибини і ширини захвату. Поява брабантського плуга вважається початком технічної революції в землеробстві. Кустарне виготовлен-ня [4,с.74], [2, с.31].

1726 – Лассіз, фермер, Франція. Сконструював вітряний двигун, який використовував для тяги плуга [4, с.76].

1730 – Д.Фольжамб (J.Foljambe), механік із Ротердама. Ротердамський плуг (плуг І.Фольжамба) – безпередковий з суцільнометалевим лемешем-полицею [4, с.75], [2, с.31], [3].

1730 – Джетро Туль (Jethro Tull). Застосував рядковий посів культур з обробітком міжрядь кінною мотикою [5, с.7], [4, с.31], [3].

1730 – Паслєй (Pashley), коваль, Англія. Удосконалив “ротердамський” плуг, створивши безпередковий “англійський” [4, с.75]

1752 – Гоффман (Hoffmann). Перша публікація по теорії грунтообробних знарядь [5, 6].

1752 – Берх (Berch). Зробив повідомлення Шведській Академії з теоретичного обгрунтування раціональної організації грунтообробного знаряддя [5].

60-і роки ХVІІІ ст. – І. Ползунов, механік, Росія. Вперше винайшов паровий двигун [7, с.190], [8, с.268-270], [4, с.93].

1763 – Джеймс Смолл (James Small), шотландський годинникар, Англія, Заснував перший завод для виготовлення грунтообробних знарядь у м.Berkwickshire. На основі математичних розрахунків заклав основи шотландського плуга. Виготовляв його із дерева і чавуну, а пізніше суцільнокованим. Характерним для цього плуга були переважно зігнута полиця та наявність регулятора тяги [2, с. 32], [4, с.80-81]. По [5, с.7] в 1767 році, [9, с.8].

1765 – Отто Мюнхаузен, механік, Німеччина. Запропонував раціональну форму полиці [10, с.58], [4, с.81].

1773 – Вільне економічне товариство Росії. Об’явило “Завдання і нагороду лише руським громадянам за винахід найздібнішого плуга” [11, с.175], [12, с.5], [4, с.100].

1774 – Арбутрон (Arbutron). Робив перші математичні пошуки форми полиці [13, с.29].

1784 – Джеймс Уатт, винахідник, Англія. Впровадив розроблену ним парову машину для обробітку грунту [14, с.365], [11, с.175], [8, с.272], [15, с.56], [4, с.93].

1785 – Р.Рансом (Robert Ransome), інженер, Англія. Одержав патент на виробництво чавунних загартованих полиць. Установив на плугові регулятор тяги. Фірма Рансома випускала плуги районовані відповідно до грунтово-кліматичних умов [5, с.7], [1, с.311], [4, с.80], [2, с.32], [3].

1788 – Томас Джеферсон (Thomas Jefferson), президент Сполучених Штатів Північної Америки. Вперше практичним шляхом створив полицю, поверхня якої – гіперболічний параболоїд. Обгрунтовану теорію полиці, повідомив згодом Парижській академії наук і англійському Board of Agriculture [4, с.84], [2, с.33]. По [5, с.7; 4, с.58; 9 с.8] в 1797році.

1795 – Д.Бейлі (J.Bailey), землероб, Англія. По скрученому пласту ґрунту побудував полицю і теоретично вивів співвідношення між шириною і глибиною скиби, хоч подальше удосконалення велось експериментально [2, с.32], [14, с.365], [13, с.29], [5, с.7], [10, с.58].

1797 – Чез Ньюболд (Chas Newbold), фермер із Burlington, Англія. Одержав привілей на перший чавунний плуг, який складався із стійки, полиці, лемеша і польової дошки, спільно відлитих із чавуну, що утворювали корпус, до якого кріпились дерев’яний гряділь і дерев’яні рукоятки [5, с.8], [15, с.48], [4, с.85], [2, с.33].

1797 – Струтт (I.Strutt), Англія. У своєму творі опублікував англо-саксонський календар, в якому описаний колісний плуг: дишло, передок, стояк, ніж-різець, полиця, дуже великий сошник, дві рукоятки [1, с.310].

Література:

1. Известия Бюро по сельскохозяйственной механике / Обзор с.-х и тех. журналов за 1913 г. - 1913. - Вып. 7. - С. 306-314.

2. Шиндлер К.Г. Машины – орудия современнаго сельскаго хозяйства. - К.: Печатня С.П.Яковлева, 1904. – 279 с.

3. Monat, G. and Coleman F. Tillage implements. – Published in association with “Farm Mechanization” London.: Temple Press Limited. - 1954. – P. 1-11.

4. Халанский В.М. Экскурсия за плугом. - М.: Колос, 1974. – 208 с.

5. Горячкин В.П. К истории плуга: Собрание сочинений: В 3-х т. – М.: Колос, - 1968.- Т.1. - С. 5-9

6. Заїка П.М. Теорія сільськогосподарських машин: машини та знаряддя для обробітку грунту. Т. І, Ч. 1. - Харків, 2001. – 444 с.

7. Данілевський В.В. Російська техніка. - К.-Львів.: Вид-во тех. літ. України, 1948. - 560 с.

8. Кириллин В.А. Страницы истории науки и техники. – М.: Наука, 1986. - 512 с.

9. Крамаренко Л.П. Сільськогосподарськв машини і знаряддя: Посібник для технікумів механізації сільського господарства. - К.-Харків, 1935.– 647 с.

10. Становление агроинженерной науки и образования в России (ХІХ-ХХ вв.) / С.А.Иофинов, В.Г.Еникеев, В.Ф.Скробач, В.С.Шкрабак. - С.-Пб.: Химиздат, 1999. – 352 с.

11. История техники / А.А.Зворыкин, Н.И.Осьмова, В.И.Чернышев, С.В.Шухардин. - М.: Изд-во социально-економ. лит., 1962. – 772 с.

12. Минин П.И. История плуга в России / Труды института истории естествознания и техники. Т. 8: История машиностроения и транспорта. - М.: Изд-во Академии наук СССР, 1956. – 260 с.

13. Вейс Ю.А. Курс сельскохозяйственного машиноведения. – М.-Л.: Сельколхозгиз, 1931. – 516 с.

14. Арцыбашев Д.Д. Орудия и машины сельского хозяйства. - Петроград, 1915. – 365 с.

15. Сакун В.А. Закономерности развития мобильной сельскохозяйственной техники. - М.: Колос, 1994. – 159 с.