Право/ 11. Криминалистика и судебная медицина

К.ю.н. Сандрачук А.А.

Одеський державний університет внутрішніх справ, Україна

Окремі аспекти використання почеркознавчих досліджень при розслідуванні шахрайства з об’єктами нерухомості, що перебувають в приватній власності.

Висновок експерта є одним із передбачених кримінально-процесуальним законом джерел доказів. Експерт досліджує фактичні обставини справи, зокрема, матеріальні об'єкти й сліди, застосовуючи в ході цих досліджень свої спеціальні пізнання. У висновку дається думка експерта, отримана ним шляхом оцінки результатів проведеного дослідження. Отже, застосування спеціальних пізнань і давання висновку – два взаємозалежні фактори, що відрізняють експертизу від інших способів установлення фактичних даних [1, c. 146].

Шахрайство – один із таких злочинів, у ході розслідування яких виникає необхідність призначення всіляких судових експертиз, зокрема судово-почеркознавчої експерти, як однієї з найважливіших при розслідуванні цих злочинів.

Теоретичні та методичні засади проведення судово-почеркознавчих досліджень почали розроблятись з 60-х років ХХ сторіччя.

До числа відомих розробок відносяться дослідження, проведені вченими-криміналістами Ароцкером Л.Ю., Орловою В.Ф., Купріяновою Г.А., Кулагіним П.Г., Колонутовою А.І., Кірсановим З.І., Кліменко Н.І., Рогозіним О.П., Каюновим О.Н., Сахаровою Н.Г., Сегайом М.Я., Погібко Ю.М., Серьогіним В.В. та іншими.

^{За загальним правилом, експертиза повинна бути призначена своєчасно і у випадках, передбачених КПК України обов’язково, після отримання необхідних об’єктів.}

Всі почеркознавчі дослідження можно поділити на три типи: ідентифікаційні (вирішення питання про тотожність виконавця почеркового об¢єкту), діагностичні (визначення умов виконання рукописного тексту або підпису), класифікаційні (встановлення статі й віку виконавця почеркового об¢єкту). На наш погляд, при розслідуванні шахрайства з об’єктами нерухомості, що перебувають у приватній власності на вирішення даної експертизи можуть ставитись наступні питання:

- ким виконано текст – чоловіком або жінкою;

- чи виконаний текст цього документа даною особою;

- виконаний підпис від імені даної особи нею самою, а якщо ні, то чи не виконана вона тією ж особою;

- чи виконаний рукопис у незвичній (незвичайній) позі і в якій саме;

- чи виконаний рукопис викривленим почерком;

- чи має місце авто підробка;

- чи виконаний текст (підпис) з наслідуванням почерку (підпису) певної особи;

- чи виконано рукопис особою, яка перебувала у стані фізичної втоми;

- чи виконано рукопис особою, яка перебуває у тяжкому хворобливому стані;

- чи виконано рукопис (підпис) особою у стані алкогольного сп¢яніння;

- чи виконано рукопис в умовах низької температури (холоду);

- чи виконано рукопис особою, яка перебуває у стані збудження чи гальмування (у незвичному фізіологічному стані);

- яким є час виконання рукопису;

- чи виконано рукопис двома особами одночасно;

- чи є почерки двох осіб схожими;

- якій вік виконавця рукопису та ін..

Окрім цього, на даному етапі розвитку почеркознавства можна встановлювати, у якій області навчався або мешкав виконавець того чи іншого рукопису [2, 3], а також визначити професійну групову належність [4].

Таким чином, почеркознавча експертиза на сьогоднішній день, окрім ідентифікаційних, може успішно вирішувати діагностичні та класифікаційні завдання. Однак проблема неідентифікаційних досліджень у судовому почеркознавстві потребує подальшої розробки, а також активного залучення фахівців інших галузей знань (психологів, психіатрів, невропатологів) тому що дослідження різних сторін одного й того об’єкту з метою вирішення конкретної експертної задачі, потребує комплексного підходу, що буде сприяти розвитку можливостей у вирішенні неідентифікаційних почеркознавчих задач.

Література:

1. Викторова Л.Н. Подготовка и назначение судебных экспертиз // Практическое пособие. -М., 1990.

2. Клименко Н.И., Ципенюк С.А. Использование "географических" признаков письма при идентификации личности. Сб: "Криминалистика и судебная экспертиза" вып., К. 1968г.

3. Вул С.М. Особенности методики экспертного решения вопросов о родном языке автора документа. "Криминалистика и судебная экспертиза",вып.28,К.,1981.

4. Серегин В.В. О возможности диагностирования профессиональной принадлежности исполнителей рукописей. “Теория и практика собирания доказательственной информации техническими средствами на предварительном следствии” Киев. 1980.