Подзерей Р.В.

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

З збільшенням масштабів використання природних ресурсів, обумовлених промисловою революцією, антропогенний вплив на біосферу і її компоненти неухильно збільшується [4]. З розвитком цивілізації процес еволюції значно активізувався, і не в кращу сторону, що пов’язано з збільшенням можливостей у людство використовувати для своїх потреб велику кількість органічної, живої та мінеральної речовин.

Вік науково-технічної революції означає перехід біосфери у нову фазу, яку ще у ХХ столітті В. Вернадський назвав ноосферою – сферою провідного значення людського розуму [1].

На сьогоднішній день вплив діяльності людини на природне середовище надзвичайно різнобічний і прослідковується на всіх рівнях біосфери. Наслідком високого антропогенного навантаження стало виникнення багатьох екологічних проблем.

Будівництво та експлуатація промислових підприємств, добування корисних копалин призвело до серйозних порушень природних ландшафтів та різного роду забруднення атмосфери, літосфери, гідросфери викидами промислових, побутових та сільськогосподарських відходів, які своєю токсичною дією згубно впливають на живі організми.

Промисловий вплив на атмосферу викликає зміну її природного газового складу – зменшення кількості кисню і збільшення кількості вуглекислого газу. Наслідком такого порушення є виникнення явища «парникового ефекту» та збільшення середньої температури атмосфери. За останні 100 років в результаті цього явища температура повітря біля поверхні Землі збільшилося на 0,5-0,6⁰С, а рівень моря піднявся на 10-12 см.

Значним джерелом забруднення навколишнього середовища є автотранспорт. Викиди в атмосферу шкідливих забруднювачів (чадного газу, оксидів азоту, сірки) призводить до послаблення життєдіяльності рослин і тварин, загибелі живих організмів [5].

Забруднюються і морські води. В результаті аварій танкерів, нафтодобувних свердловин в океан надходить з різних джерел біля 5 млн. т нафти в рік, що викликає загибель морських тварин та птахів.

Значно зросло надходження в океан побутових та промислових стічних вод, які забруднені різними відходами виробництва, що мають сильну токсичну дію і негативно впливають на все живе.

Життєдіяльність людства практично повністю залежить від стану поверхневих вод суші – рік та озер. Ця незначна частина водних ресурсів зазнає найбільш інтенсивного впливу. Їх забруднення відбувається не тільки відходами промислового виробництва, але і надходженням з полів решток органічних та мінеральних добрив, пестицидів. Мінеральні добрива викликають швидкий розвиток водоростів, які значно погіршують якість води.

Нераціональне ведення сільського господарства і погіршення кліматичних умов призводить до зниження родючості ґрунту та зменшення урожайності сільськогосподарських культур. Ґрунт є ресурсом, який піддається значній експлуатації та забрудненню. Нераціональне сільськогосподарське виробництво є основною причиною зменшення площ родючих земель. Заболочування, підкислення та засолення сприяють різкому погіршенню нормального функціонування системи ґрунт – рослина – людина - біосфера.

За останні кілька десятків років глобального характеру набуло забруднення ґрунтів важкими металами, які згубно впливають на їх біологічні властивості, змінюючи гумусний стан, кількість мікроорганізмів, структуру, кислотність.

Забруднення ґрунту пов’язане не тільки з промисловим, але і сільськогосподарським виробництвом. Серйозної уваги вимагає покращення меліоративного стану зрошуваних земель.

Сучасна екологічна криза є наслідком антропогенної діяльності. Водна ерозія і дефляція, як основні причини деградації ґрунтового покриву виникли при неадаптованій господарській діяльності до умов природного середовища внаслідок надмірної розораності території, інтенсифікації сільськогосподарського виробництва, скорочення біологічної різноманітності екосистем. Призупинити руйнівну дію ерозії і дефляції, повернути втрачену родючість на основі адаптивно-ландшафтної системи землеробства – одне із головних завдань аграрної науки і практики на сучасному етапі [2].

Необхідний перегляд всіх традиційних видів господарської та побутових діяльності людини в плані їх відповідності законам збереження біосфери. Тому що вік біосфери декілька мільярдів років, а культурному людству - не більше десяти тисяч. Відтак, завдання кожної людини, кожного керівника – збереження і відновлення навколишнього середовища не тільки в інтересах теперішнього покоління, але і існування людства в майбутньому [3].

Література:

1. Вернадский В.И. Биосфера /В.И. Вернадский. – М.: Мысль, 1967. – 316с.

2. Джамаль В.А. Захист ґрунтів від ерозії. /Джамаль В.А., Шелякін М.М. – К.: Урожай, 1986. – 240с.

3. Ильвицкий Д.Ю. Эволюция взглядов на мониторинг окружающей среды урбанизированных территорий /Д.Ю. Ильвицкий // Итоги научных исследований сотрудников ГУЗа в 2001 г: Сб. науч. тр., Т. 2.: Экономико-экологические, технико-технологические и социальные аспекты земельных реформ. – М, 2001. – С. 154-161.

4. Черников В.А. Агроэкология /В.А. Черников, Р.М. Алексахин, А.В. Голубев и др. – М.: Колос, 2000. – 536с.

5. Darst R. Do you really know fertilizers? /R. Darst.-Farm Chemicals, 1982. – 45, 2, 62-69р.