Економічні науки / 12. Економіка сільського господарства

Нікітенко К.С.

Херсонський державний аграрний університет, Україна

Особливості та джерела формування фінансово-кредитних ресурсів аграрних підприємств

Початок ринкових перетворень в Україні спричинив реформування підходів до аналізу економічних процесів, у тому числі і фінансової діяльності у сільському господарстві, підсилив інтерес до результатів наукових досліджень в країнах з розвиненої ринкової економіки.

Узагальнюючи все вищезазначене, можна зробити висновок, що фінансово - кредитні ресурси аграрного підприємства - це грошові доходи та надходження, що знаходяться у його розпорядженні як суб'єкта господарювання і призначені для виконання фінансових зобов'язань, здійснення витрат по розширеному відтворенню і економічному стимулюванню працюючих. Формування фінансових ресурсів здійснюється за рахунок власних і прирівняних до них коштів, мобілізації ресурсів на фінансовому ринку і надходження грошових коштів від фінансово-банківської системи в порядку перерозподілу.

Первісне формування фінансових ресурсів відбувається у момент створення аграрного підприємства, коли утворюється статутний капітал. Його джерела, залежно від організаційно-правових форм господарювання, формують: акціонерний капітал, пайові внески членів кооперативів, галузеві фінансові ресурси (при збереженні галузевих структур), довгостроковий кредит, бюджетні кошти. Величина статутного капіталу показує розмір тих коштів - основних і оборотних, - які інвестовані в процес виробництва.

Основним джерелом фінансово - кредитних ресурсів на діючих аграрних підприємствах виступає вартість реалізованої продукції (наданих послуг), різні частини якої в процесі розподілу виторгу приймають форму грошових доходів і накопичень. Фінансові ресурси формуються, головним чином, за рахунок прибутку (від основної та інших видів діяльності) і амортизаційних відрахувань. Разом з ними, джерелами фінансових ресурсів також виступають: виручка від реалізації вибулого майна, стійкі пасиви, різні цільові надходження (плата за утримання дітей у дошкільних установах і т. д.), мобілізація внутрішніх ресурсів у будівництві та ін. Поряд з перерахованими вище важливу роль грає ще одне джерело фінансових ресурсів - пайові та інші внески членів трудового колективу.

Значні фінансові ресурси, особливо по знову створюваним і реконструйованим підприємствам, можуть бути мобілізовані на фінансовому ринку. Формами їх мобілізації є: продаж акцій, облігацій та інших видів цінних паперів, що випускаються даним підприємством, кредитні інвестиції.

До переходу на ринковий господарський механізм значні фінансові ресурси підприємства одержували на основі внутрішньогалузевого перерозподілу грошових коштів та бюджетного фінансування. Однак принципи ринкового господарювання, впровадження комерційних засад у діяльність підприємств, природно, зажадали принципово інших підходів до формування фінансових ресурсів. Орієнтація на підприємницьку ініціативу і заповзятливість, повна матеріальна відповідальність обумовили два найважливіших змін в галузі фінансових взаємозв'язків аграрних підприємств з іншими структурами: по-перше, у процесі розвитку страхових операцій, і, по-друге, у процесі істотного скорочення сфери безоплатно одержуваних асигнувань. У зв'язку з цим з подальшим розвитком ринкових засад господарювання в складі фінансових ресурсів, які формуються у порядку перерозподілу, все більшу роль поступово будуть грати виплати страхового відшкодування, що надходять від страхових компаній, і все меншу - бюджетні і галузеві фінансові джерела.

Аграрні підприємства зможуть отримувати фінансові ресурси: від асоціацій і концернів, до складу яких вони входять (лише в тому випадку, якщо це передбачено механізмом використання відповідних грошових фондів); від вищестоящих організацій - при збереженні галузевих та міжгалузевих інтегрованих структур; від органів державного управління - у вигляді бюджетних субсидій на суворо обмежений перелік витрат. Натомість, в умовах функціонування ринку цінних паперів з'являться такі види фінансових ресурсів, як дивіденди і відсотки з цінних паперів інших емітентів, а також прибуток від проведення фінансових операцій.

Використання фінансових ресурсів здійснюється аграрним підприємством за багатьма напрямами, головними з яких є:

- платежі органам фінансово-банківської системи, обумовлені виконанням фінансових зобов'язань. До них належать: податкові платежі до бюджету, сплата відсотків банкам за користування кредитами, погашення раніше взятих позик, страхові платежі тощо;

- інвестування власних коштів у капітальні витрати (реінвестування), пов'язане з розширенням виробництва і технічним його оновленням, переходом на нові прогресивні технології, використання “ноу-хау” і т. д.;

- інвестування фінансових ресурсів у цінні папери, придбані на ринку: акції та облігації інших фірм, звичайно тісно пов'язаних кооперативними поставками з даним підприємством, у державні позики і т. п.;

- спрямування фінансових ресурсів на створення грошових фондів заохочувального і соціального характеру;

- використання фінансових ресурсів на благодійні цілі, спонсорство.

В даний час значно зростає не тільки роль власників, керівників аграрних підприємств, членів правлінь акціонерних компаній, але і фінансових служб, що грали другорядну роль в умовах адміністративно-командних методів управління. Пошук фінансових джерел розвитку підприємства, напрямків найбільш ефективного інвестування фінансових ресурсів, операції з цінними паперами та інші питання фінансового менеджменту стають основними для фінансових служб підприємств в умовах ринкової економіки. Сутність фінансового менеджменту полягає в такій організації управління фінансами з боку відповідних служб аграрного підприємства, яка дозволяє залучати додаткові фінансові ресурси на найвигідніших умовах, інвестувати їх з найбільшим ефектом, здійснювати прибуткові операції на фінансовому ринку, купуючи і перепродуючи цінні папери. Досягнення успіху в галузі фінансового менеджменту багато в чому залежить від такої поведінки працівників фінансових служб сільськогосподарського виробника, при якій головними стають підприємницька ініціатива, пошук нетрадиційних рішень, масштабність господарських операцій і виправданий фінансовий ризик.

Мобілізуючи грошові кошти інших власників на покриття витрат свого підприємства, працівники фінансової служби аграрного підприємства, перш за все, повинні мати чітке уявлення про цілі інвестування ресурсів і вже відповідно до них давати рекомендації про форми залучення коштів. Для покриття короткострокової і середньострокової потреби у коштах доцільно використовувати позички кредитних установ. При здійсненні великих капітальних вкладень у реконструкцію і розширення підприємства можна скористатися випуском цінних паперів; однак, подібна рекомендація може бути дана лише в тому випадку, якщо фінансисти ґрунтовно вивчили фінансовий ринок, проаналізували попит на різні види цінних паперів, врахували можливу зміну кон'юнктури і, зваживши все це, тим не менш, впевнені у порівняно швидкій та вигідній реалізації цінних паперів свого підприємства.

Література:

1. Белых Л.П. Основы финансового рынка / Л.П. Белых - М.: Финансы, ЮНИТИ, 1999. – 254 с.

2. Моляков Д.С. Финансы предприятий отраслей народного хазяйства / Д.С. Моляков – М.: Финансы и статистика. – 2003. – 200 с.

3. Попова Р.Г. Финансы предприятий / Попова Р.Г., Самонова И.Н., Добросердова И.И. – СПб: Питер, 2003. – 640 с.