Економіка / 7 Облік і аудит

Крукова В. А., Коваль Л.В.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

ОБЛІКОВА ПОЛІТИКА – ВАЖЛИВИЙ АСПЕКТ УПРАВЛІННЯ

ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА

В умовах жорсткої ринкової конкуренції підприємства різних форм власності потребують дієвих та ефективних важелів управління своєю діяльністю. В зв’язку з цим, велика увага повинна бути приділена організації бухгалтерського обліку та як наслідок розробки облікової політики підприємства.

Із прийняттям Закону України від 16.07.99 р. № 996 ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та національних положень бухгалтерського обліку все більше уваги зі сторони науковців, теоретиків і практиків приділяється даному питанню.

Облікова політика – це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності, тобто це вибір самим підприємством певних і конкретних методик, форми і техніки ведення бухгалтерського обліку, виходячи з діючих нормативних актів і особливостей діяльності підприємства.[1]

Вцілому, облікова політика підприємства повина відповідати основним принципам обліку та звітності.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» принципами бухгалтерського обліку слід розуміти правила, якими необхідно керуватися при вимірюванні, оцінці й реєстрації господарських операцій і при відображенні їх результатів у фінансовій звітності.[4]

Встановлення та вибір найвигідніших методів обліку для кожного конкретного підприємства, є головним та першочерговим призначенням облікової політики.

При розробці облікової політики підприємством потрібно враховувати

наступні фактори: форму власності, організаційно-правову форму господарювання, галузеву належність підприємства, види здійснюваної діяльності, обрану систему оподаткування, ступінь свободи дій в умовах переходу до ринку, стратегію фінансово-господарського розвитку, наявність та стан матеріальної бази, стан системи інформаційного обліково-аналітичного забезпечення підприємства, кваліфікацію працівників облікової служби.[1]

Облікову політику на підприємстві встановлює власник даного підприємства, або уповноважений державою орган який управляє майном та корпоративними правами держави.

Затверджена комісією на підприємстві облікова політика зазначається в наказі Про облікову політику, який виступає організаційно-розпорядчим документом. Наказ Про облікову політику може містити не всю інформацію про організацію та ведення обліку підприємства, додаткова інформація зазначається в додатках до нього.

Розвиток ринкових відносин сприяє збільшенню кількості користувачів фінансової інформації. Це пояснюється тим, що кожна структура прагне знайти й утримати своє місце на конкретному ринку. Пошук пріоритетів і вибір правильної стратегії невід’ємно пов’язані із коригуванням правил, посиленням одних і послабленням значущості інших чинників, що відображається в обліковій політиці підприємства. При цьому на особливу увагу заслуговує важлива складова облікової політики – управлінський облік, який забезпечує виявлення, вимірювання, збирання, аналіз, підготовку і прийомів інформації, необхідної для розробки бізнес-планів, фінансових бюджетів, і сприяє вирішенню поточних та довгострокових економічних завдань підприємства.[3]

Послідовність - одним із основних принципів бухгалтерського обліку, який передбачає постійне застосування підприємством обраної ним облікової політики. Але виникають обставини за якими облікова політика може змінюватись. До них належать: зміни у статутних вимогах, зміни вимог органу, який затверджує ПСБО, зміни забезпечують більш достовірне відображення подій або господарських операцій у його фінансовій звітності. Одночасно з цим, існує перелік випадків які не можна вважати як зміна облікової політики: події або операції які відрізнялися за змістом від попередніх, подій або операцій які не відбувалися раніше.

Через важливість наслідків установленої облікової політики як для підприємства, так і для зовнішніх користувачів звітності політика, прийнята підприємством у сфері бухгалтерського обліку, та її зміни повинні

розкриватися для користувачів фінансової інформації. Потребу в цьому обумовлено призначенням фінансової звітності про діяльність підприємства, що полягає в наданні користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.[2]

Отже, облікова політика підприємства в певній мірі виступає системою управління обліком, так як її розробка та затвердження здійснюється безпосередньо самим підприємством. Окрім того облікова політика розробляється не тільки стосовно фінансового обліку, а ще й для цілей управлінського обліку. В зв’язку з цим вона забезпечує дотримання методів та принципів бухгалтерського обліку.

Література:

1. Дерев’янко С. Формування облікової політики на підприємстві//Бухгалтерія в сільському господарстві. – 2007. - №12. –С.2-10.

2. Костенко Н. Політика підприємства щодо обліку//Податки та бухгалтерський облік. – 2008. - №3. –С.5-13.

3. Сторожук О. Тенденції розвитку і проблеми реформування облікової політики//Вісник податкової служби України. – 2007. - №26. –С.58-62.

4. “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” Закон України від 16 липня 1999 р. №996 - ХІV (зі змінами та доповненнями).