Економіка / 7 Облік і аудит

Іглінська В. Г.

Науковий керівник: Коваль Л.В.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

ФОРМУВАННЯ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ НА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

В умовах Європейської економічної інтеграції України поступово відбувається процес адаптації національної системи бухгалтерського обліку до міжнародних стандартів із застосуванням нових інструментів, одним із яких є облікова політика. Формування на підприємстві облікової політики є дуже відповідальним завданням, яке полягає не тільки у застосуванні принципів ведення бухгалтерського обліку, складання і подання фінансової звітності, а й у виборі методів та процедур опрацювання облікової інформації. Можна сказати, що бухгалтерський облік на підприємстві починається з розробки облікової політики.[2]

Проблеми даної категорії досліджувалися у працях Ф.Ф. Бутинця, Т.В. Барановської, В.М. Жука, Л.М. Кіндрацької, Л.Г. Ловінської, Н.М. Малюги, С.М. Міщенко, Н.Л. Правдюк, М.С. Пушкаря та інших відомих теоретиків та практиків.

Поняття облікової політики увійшло до сучасної науки і практики вітчизняного бухгалтерського обліку з набранням чинності Закону України від 16.07.99 року № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пакетом національних положень бухгалтерського обліку. [4]

Слід зазначити, що в Україні, як і в інших пострадянських країнах, у сільському господарстві відсутня спеціально організована інформаційна система управління, яка давала б змогу передбачувати відтворювальний процес, оптимізувати діяльність та розробляти ефективну облікову політику сільськогосподарських підприємств. У зв’язку з цим, при організації в сільськогосподарському підприємстві інформаційної системи управління, слід визначити спектр інформації, необхідної для ефективної роботи підприємства.

Від правильного розуміння, розкриття і реалізації облікової політики залежить економічна ефективність діяльності сільськогосподарських підприємств. Розглянемо основні елементи облікової політики, що в обов’язковому порядку застосовуються сільськогосподарськими підприємствами.[1]

Таблиця 1

Елементи облікової політики сільськогосподарських підприємств

Об’єкти	Рекомендації щодо методів обліку, що відображуються в наказі про облікову політику
Необоротні активи	Регулюються П(С)БО 7. Нарахування амортизаційних відрахувань по основних засобах рекомендується здійснювати за податковим методом, здійснюється відповідно до норм і методів, передбачених ст..8 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», за прямолінійним методом відповідно до п.29 П(С)БО 7. Переоцінку об’єктів основних засобів здійснювати відповідно до п. 16 П(С)БО 7.Витрати, пов’язані із поліпшенням стану об’єкта, обліковувати відповідно до п.14 П(С)БО 7.
Витрати	Витрати відображати у бухгалтерському обліку з урахуванням П(С)БО 16, П(С)БО 30 та Методичних рекомендацій з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції сільськогосподарських підприємств, затверджених наказом Міністерства Аграрної політики України від 18.052001 № 132.До виробничої собівартості продукції включати прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати, загальновиробничі витрати. Загальновиробничі витрати рослинництва і тваринництва розподіляти на кожен об’єкт витрат з використанням бази розподілу.
Біологічні активи	Об’єкти обліку біологічних активів відображають у сформованому робочому Плані рахунків підприємства. Порядок оцінки біологічних активів визначено п.10 П(С)Бо 30 та Методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку біологічних активів, затвердженими наказом МФУ від 29.12.2006 №1315. Відповідно до пункту 13 П(С)БО 30 сільськогосподарська продукція після її первісного визнання оцінюється та відображується відповідно до П(С)БО 9.
План рахунків бухгалтерського обліку	Основою є План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом МФУ від 30.11.99 №291, або спрощений План рахунків, затверджений наказом МФУ від 19.04.2001 №186.Субрахунки в сільському господарстві використовуються для потреб управління, контролю, аналізу і звітності.

Отже, розглянувши основні елементи облікової політики сільськогосподарських підприємств, слід зазначити, що зважений підхід до формування облікової політики розкриває конкурентний рівень підприємства за допомогою ведення бухгалтерського обліку і є орієнтиром для різноманітних користувачів, можливість вибору різноманітних підходів до облікової політики дає змогу впливати на формування фінансового результату підприємства, розмір податку, величину дивідендів, а також резервних і спеціальних фондів тощо. Окрім цього, слід враховувати окремі недоліки формування облікової політики на підприємствах: нормативна база, орієнтована на визначення сутності облікової політики підприємства, не деталізує її зміст та потребує вдосконалення з урахуванням зарубіжного досвіду; значною є необхідність визначати в обліковій політиці особливості та характеристики, що виникають при застосування автоматизації облікових і контрольних процедур; необхідно передбачити в обліковій політиці підприємств, установ та організацій розробку і запровадження методики аналізу фінансового стану з урахуванням специфіки їх фінансово-господарської діяльності та особливостей форм звітності.

Література

1.Дерев’янко С. Формування облікової політики на підприємстві// Бухгалтерія в сільському господарстві. – 2008.- №12. – С.2-7

2.Радченко О.Д Складові облікової політики сільськогосподарських підприємств// Економіка АПК . - 2008. - № 10. – С.73-77

3.Метелиця В.М. Облікова політика бюджетного фінансування сільськогосподарських підприємств// Науковий вісник національного аграрного університету. – 2007. - №120 . –С.348-340

4.Гироль С.В. Складові облікової політики с/г підприємств//Економіка АПК.-2008.-№10.-С.73-77