Экономические науки/3.Финансовые отношения.

Федоришина Л.І., Глазко Н.Д., Дьяконова С.Ю.

Вінницький національний аграрний університет

ПРАВОВА ОСНОВА АКЦИЗНОГО ЗБОРУ ТА ЙОГО СУТНІСТЬ В СИСТЕМІ ОПОДАТКУВАННЯ

Основнию доходною частиною та « елементом життєдіяльності» кожної держави є податки. За своєю сутністю вони пронизують усі сфери суспільного життя. За економічним змістом це відносно самостійне явище, але з іншого боку лише правильше управлінське регулювання забезпечить створення оптимальної податкової системи та забезпечить виконання поставлених завдань.

Такі вчені як В.Л.Андрущенко, О.Д.Василика, В.П.Вишневський, О.Д.Данілов, П.В.Мельник, В.М.Опаріна, В.М.Федосова та інші висвітлювали різні аспекти системи акцизного оподаткування, що мають велике теоретичне та практичне значення.

Метою даної роботи є уточнення соціально-економічної сутності акцизного збору, його функцій і місця в системі оподаткування.

Системи непрямого оподаткування включають групу акцизних товарів, а також товарів тривалого користування і розкоші, до яких застосовується особливий індивідуальний порядок оподаткування. Для інших видів товарів і послуг застосовується податок з продажу (або з обороту). Це створює можливість витягувати додаткові прибутки, контролювати виробництво і реалізацію. У сучасних податкових законодавствах акциз звичайно, займає наступне місце після податку на додану вартість (або податків, його що замінюють) і по значенню, і по об'єму надходжень до бюджету.

Так за даними статистики за січень-березень 2010 року надходження акцизного збору з вироблених в Україні товарів склали 344,5 млн. грн. Порівняно з аналогічним періодом минулого року це на 179,1 млн. гривень або у 1,9 рази більше. Акцизного збору з імпортних товарів до бюджету надійшло 8,2 млн. грн. До спеціального фонду державного бюджету акцизного збору з нафтопродуктів надійшло 8,2 млн. грн., що становить 101,1 відсотка. Надходження збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства склали 1579,4 тис. грн.

Однак податкові системи XIX століття включали акцизи як основний канал забезпечення непрямого оподаткування, і нерідко термін "акциз" застосовувався як синонім до всієї системи непрямих податків.

Так згідно із Законом України № 1243-XIV визначено наступне: Акцизний збір – це непрямий податок на споживачів (одержувачів) окремих товарів (продукції), визначених законом як підакцизні, що стягуються з них під час здійснення оборотів з продажу (інших видів відчуження) таких товарів (продукції), вироблених на митній території України, або при імпортуванні (ввезенні, пересуванні) таких товарів (продукції) на митну територію України.

Оподаткування акцизним збором займає особливе місце в сфері як оподаткування, так і бюджету, оскільки через податки держава може реалізовувати перерозподіл фінансових ресурсів між різними категоріями споживачів - широкими верствами населення, підприємствами, бюджетом, між резидентами та нерезидентами.

У період економічного спаду, коли доходи зменшуються, споживання підакцизних товарів різко скорочується, що призводить до зменшення надходжень до бюджету від цього податку, а в період економічного зростання, навпаки, надходження збільшуються темпами, які перевищують  темпи розвитку економіки. З іншого боку, завдяки високій еластичності надходжень від  акцизного збору відносно динаміки національного доходу, цей податок є ідеальним з точки зору  " стабілізатора" економічних процесів.

Поряд з фіскальною функцією акциз, як і будь-який інший податок, має і регулююче значення. Регулююча функція акцизу проявляється у декількох напрямках, серед яких можна виділити:

- вплив на обсяги виробництва і споживання підакцизних товарів;

- вплив на структуру виробництва підвищення якості виробленої продукції, покращення споживчих характеристик продукту;

- регулювання рентабельності виробництва підакцизних товарів та монополізму

Вивчення літературних джерел свідчить про те, що майже усі вчені розглядають акцизний збір як специфічний акциз, що стягується за ставками, диференційованими відносно кожної групи товарів і основна функція якого регулююча.

Поширення універсальних акцизів зумовлене рядом чинників. Широка база оподаткування забезпечує стійкі надходження до бюджету, які не залежать від змін в уподобаннях споживачів та асортименті реалізованих товарів. Універсальні ставки полегшують контроль податкових органів за правильністю сплати податку. Універсальні акцизи доволі нейтральні до процесів ціноутворення, оскільки податковий тягар рівномірно розподіляється між усіма групами товарів.

Отже дослідивши економічну сутність акцизного збору та його роль в системі оподаткування , можна зробити наступні висновки.

Акцизний збір дозволяє через цінові механізми непрямо впливати на обсяги виробництва та реалізації окремих підакцизних товарів як на митній території України, так і в сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Основним документом який забезпечить врегулювання Акцизного збору має стати Податковий кодекс України . Головна увага фахівців при доопрацюванні цього законопроекту зосереджена на узгодженні розділу: "V. Акцизний податок" у відповідності чинного законодавства.

Література

1. Шепенко Р.А. Акцизы. –М.: Дело, 2001. -224 с.

2. Закон України “Про акцизний збір” від 18.12.1991 р., № 1996-XII // ВВР України. -1992. -№ 12. –Ст.172.

3. Конституція України // ВВР України. -1996. -№ 30. –Ст.141.

4. Закон України “Про систему оподатку-вання” від 25.06.1991 р., № 1251-XII // ВВР України. –1997. –№ 16. –Ст.119.