Экономические науки / 14. Экономическая теория

Аспірант Ковальчук І. Б.

Тернопільський національний економічний університет, Україна

Макроекономічні моделі сучасної теорії циклів

 

Діагностика циклічності є одним з важливіших інстру­ментів ринку, яка полягає у постійному моніторингу макроекономічної кон’юнктури та розробці заходів, які стабілізують економічні процеси. Однією з умов досяг­нення Україною висхідного економічного зростання є теоретична розробка системи оцінювання та аналізу циклічних коливань в економіці, методологічне забезпечення досліджень ринкової кон’юнктури і на їх основі розробка ефективних стратегій антициклічного згладжування.

Основним завданням у процесі дослідження економічних циклів є обґрунтування факторів, що впливають на формування еко­номічної кон’юнктури, забезпечення економічного зростання, та є ба­зовими для виділення циклу. Емпірично таке завдання полягає у фіксації кластерів поворотних точок економічної кон’юнктури, виявленні взаємозалежностей між основними макроекономічними показниками, виділенні довгострокового тренду зрос­тання економіки.

Слід звернути увагу, що наукові публікації більшою мірою при­свячені загальним характеристикам циклічності. Дослідженням у сфері прикладних методів діагностики економічних циклів практично не приділяється уваги, не застосовуються загальновизнані у високорозвинених країнах світу методики ідентифікації та датування економічних циклів. Стримуючими чин­никами, що обмежують такі досліджен­ня, є відсутність офіційних статистич­них баз даних та перманентного макроекономічного моніторингу.

Діагностика фази економічного циклу є однією з найбільш складних задач макроекономічного прогнозування, розв’язування якої пов'язане з необхідністю удосконалювання збирання й опрацювання статистичної інформації, побудови комплексних індексів (за типом індексу індикаторів, що випереджають), а також із застосуванням методів економіко-математичного моделювання. У перехідній економіці ці проблеми набувають особливої актуальності через відсутність адекватної статистичної бази даних і необхідного досвіду використання інструментів макроекономічного управління.

Однією з найскладніших задач практичної еко­номіки є вчасна ідентифікація та однозначне дату­вання зворотних точок економічних циклів. Однак сучасні моделі макроекономічної динаміки неспроможні надійно і вчасно ідентифікувати зміни економічних тенденцій. Виділяють два напрямки методів аналізу бізнес циклів: дедуктивні (теоретичні) та статистичні (експериментальні). Однак кожен з цих методів має певні недоліки, а тому жоден з них не дає надійного розв'язання цієї задачі.

Сучасна теорія циклів являє собою певну сукупність різноманітних моделей із деякими спрощеннями, що формалізують процес економічної динаміки, найбільш відомі з яких подані нижче.

В рамках майже кожної відомої економічної теорії робили­ся спроби пояснити природу первісної рушійної сили еко­номічних циклів. Можна виділити півтора десятка таких теорій:

1)  зміни в обсязі інвестицій та/чи в розмірі облікової ставки (Кейнс);

2)  зміни обсягу грошової маси, експансія та стиснення банківського кредиту (монетаристи, Фрідмен);

3)  зміни в заробітній платні (Фішер, Шмалензі);

4)  технологічні зміни (Кассель);

5) інноваційна теорія (Шумпетер, Мінскі);

6) зношеність, відшкодування та розширення основного капіталу в промисловості (Маркс);

7)  співвідношення ціна/вартість, очікуваний розмір прибутку (Мітчелл, Лескюр);

8)   зміни в психології основних економічних агентів (Пігоу, Тобін);

9)  теорія раціональних очікувань (Лукас, Сарджент);

10) теорія надмірного інвестування (Хайек, Мізес);

11) теорія недоспоживання (Фостер, Кетчингс);

12) взаємодія мультиплікатор-акселератор (Кларк, Самуельсон);

13) пояснення джерела фази зростання при тих чи інших спро­щуючих припущеннях – моделі циклів зростання (Харрод, Хікс, Калдор);

14) теорія сонячних плям та погоди (Джевонс, Мур) [2, 72].

Ці теорії діють за певних умов, але жодна з них не може пояснити природу рушійної сили бізнес-циклів при будь-яких умовах. У більшості випадків діє не один, а декілька факторів одночасно, а тому важко визначити, який саме з факторів є первісним. По суті, всі ці теорії відображають різні аспекти одного й того ж процесу. Циклічні зміни економічної активності можна пояс­нити як дією будь-якого з цих факторів окремо, так і дією всіх факторів одночасно.

Література:

1.                 Бандура, О. Деякі концептуальні проблеми аналізу макроекономічної динаміки / О. Бандура // Економіст. – 2004. – №9. – С.25 – 34.

2.                 Бандура О. В. До питання ідентифікації та датування зворотніх точок економічних циклів // Економіст. – 2003. – № 9. – С. 72 – 75.

3.                 Кривенко, Л.  Методология исследования экономических циклов/ Л. Кривенко, Л. Дмитриченко, С. Кривенко // Вісник Тернопільського національного економічного університету. – 2007. – №5. – С. 40-44.

4.                 Ставицький, А. М.  Моделювання циклічності світової економіки / А. М. Ставицький // Фінанси України. – 2008. – №9. – С. 94-103.