Економічні науки / 5.Управління трудовими ресурсами

Недбалюк О.П., Боднар О., Кайнар О.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Проблеми безробіття в Україні: причини та можливі шляхи його подолання

Однією з корінних соціально-економічних проблем сучасного етапу розвитку економіки та важливою характеристикою конкурентоспроможності ринку праці є безробіття. Надмірне безробіття негативно відображається на всій економіці країни, саме тому вивчення цього питання сьогодні є актуальним.

Під безробіттям розуміється таке соціально-економічне явище, коли частина економічно активного населення не може знайти застосування своїй робочій силі.

Рівень зареєстрованих безробітних за 2009 рік сягає у січні – 900,6 тис., у квітні – 808,8 тис., у липні – 606,9 тис., у вересні – 542,7 тис. осіб [1]. Спостерігається тенденція до зниження за рахунок того, що збільшується міграція населення за кордон у пошуках робочих місць, різноробочість населення. Найнижчий рівень безробіття відзначається в Києві, а найвищий у Рівненській області.

Враховуючи демографічну ситуацію, яка склалася в різних регіонах України, можна передбачити, що при нинішньому рівні створення нових робочих місць у західних областях і природному прирості населення рівень безробіття в майбутньому набуде в цьому регіоні ще більшої гостроти.

Впровадження ринкових механізмів господарювання вимагає від держави, регіональних органів управління завчасної розробки та реалізації соціальних гарантій у сфері зайнятості населення працездатного віку. Тим більше, що значна частина населення зараз перебуває в умовах вимушеної неповної зайнятості. Лише чисельність працюючих в режимі неповного робочого тижня (дня) перевищує 2 млн. чоловік.

Впровадження ринкових реформ повинно мати чітке узгодження з розробкою загальнодержавними та місцевими органами влади запобіжних заходів щодо зайнятості населення [2].

Сьогодні в Україні рівень безробіття серед населення віком 15-70 років, за перше півріччя 2009 року порівняно з відповідним періодом 2008 року, зріс з 6,2% до 9,1%. Для населення працездатного віку (16-55 років) рівень безробіття збільшився за цей період з 6,8% до 9,9% (тобто відбулося збільшення на 3,1%) [1]. Головними причинами досить високого рівня безробіття є такі: спад економіки і відповідне скорочення сукупного попиту на робочу силу; структурні зрушення; рух робочої сили.

У таких умовах політика держави на ринку праці має бути спрямована на скорочення рівня безробіття, тобто забезпечення можливості реалізації своєї трудової активності всім громадянам [3, с. 169]. Оскільки головною причиною безробіття є незбалансованість попиту і пропозиції робочої сили, саме тому потрібно втілювати в життя активну політику, яка складається із заходів, спрямованих на:

– збільшення попиту на робочу силу з боку як державного, так і приватного сектора економіки;

– підвищення конкурентоспроможності робочої сили та забезпечення відповідності робочої сили і робочих місць;

– вдосконалення процесу працевлаштування.

Поряд із цим пасивна політика на ринку праці спрямована на підтримку доходів населення у випадку втрати роботи і фінансується із спеціальних фондів. Більш доцільним є застосування активної політики, тому що вона не стримує проблему, а бореться з нею. Ступінь негативного впливу безробіття на стан у країні залежить від конкретних параметрів економічної ситуації. Щоб оцінити ступінь цього впливу, доцільно провести дослідження економічних і соціальних наслідків безробіття: скорочення обсягів виробництва валового національного продукту; зниження податкових надходжень до державного бюджету; зростання витрат на соціальну допомогу безробітним; знецінення наслідків навчання; масова дискваліфікація; посилення соціальної напруженості; зниження трудової активності.

Можна запропонувати такі заходи щодо зменшення рівня безробіття в Україні [4,5]:

– зниження податків для підприємств, за умови збереження робочих місць (для компенсування витрат на прийом нових працівників);

– надання державою пільгових кредитів для виплати зарплати додатково зайнятим на виробництві, які за розміром будуть дорівнювати зарплаті;

– створення нових робочих місць, за рахунок взяття кредитів для технічного переобладнання і розширення підприємств;

– створення центрів навчання молодих людей тим професіям, шанси на зайнятість у який найбільш високі.

Отже, головними причинами досить високого рівня безробіття на сьогоднішній день в Україні є такі: спад економіки і відповідне скорочення сукупного попиту на робочу силу; структурні зрушення (міжгалузеві, внутрішньогалузеві, регіональні); рух робочої сили (професійний, соціальний, регіональний).

Література:

1. Державний комітет статистики України // www.ukrstat.gov.ua

2. Козюк В.В. Вплив відкритості економіки на характер зв’язку між інфляцією та безробіттям // Фінанси України. – 2008. – №12. – С. 17-26

3. Гаркавенко Н.О. Проблеми зайнятості та безробіття на національному ринку праці // Формування ринкових відносин в Україні. – 2007. – №4. – С.168-172

4. Чурилова О.А. Безробіття в Україні: причини, види, наслідки // Наукові доробки молоді – вирішення проблем європейської інтеграції: зб. наук. статей у 2 т. – Х.: Континент, 2010. – №12. - С. 182-184

5. Баланда А.А. Соціально-економічні ризики та наслідки безробіття в Україні // Економіка та держава. – 2009. – №4. – С. 75-78