экономические науки/10. Экономика предприятия

УДК 005

Апірант Некрасов Я.С.

Київський Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»

ГОЛОС – ЕФЕКТИВНИЙ ІНСТРУМЕНТ ОПЕРАЦІЙНОГО МЕНЕДЖМЕНУ

«Істина знаходиться не

вустах промовляючого,

а у вухах слухаючого»

Східна мудрість

Еволюційний процес нашої цивілізації сформував комплекс знань, що є джерелом влади над ситуаційним моментом операційних процесів. При цьому кожний процес управлінської діяльності насичен постійними комунікаціями. Досліджуючи операційний менеджмент керівників підприємств слід зазначити що їх голос і його виразність, сила, інтонаційна насиченість в цілому складають ефективний інструмент і чинник економічного розвитку. Якісні результати економічних систем залежать від інформації і знань. В більшості випадках залежність якості вимови в комунікаційних процесах залежить успіх загальної справи підприємства тому, що інформація і знання втілюються в кінцевий результат. Як наслідок сучасні операційні процеси, всіх сфер людської життєдіяльності, вимагають чітких комунікацій між учасниками економічних процесів.

Розвиток і відточення вимови тексту управлінського характеру потребує певного часу тренувань. Основоположниками наукового мовного мистецтва вважають більш відомих діячів науки і техніки: Арістотель, Платона, Юлій Цезар, Цецерон, Пьер де ла Раме Ломоносова, Курганова, Сперанского, Толмачева, Кошанского, Мерзлякова, Зеленецього та інщі. Наявні історичні свідчення про мистецтво управління голосом в працях відомих діячів свого часу дуже важливі. Історичні факти є основою загального досвіду з предмету діалектики і риторики, що є ефективним інструментом впливу на об’єкт управління в процесі комунікації.

Досліджуючи голос ,як інструмент управління, хочеться відмітити, що голос і комунікаційний процес складають первинну інформацію про суб’єкта що говорить. Тобто спостерігається висота голосу, швидкість вимови, кольористість звучання, гучність, чіткість.

Комунікаційний процес, його розвиток і становлення вимагає від менеджера чіткого розуміння і управління власними мовними ресурсами, відокремлюючи в процесі голосові недоліки. Манера вимови створює первинне враження від мови керівника. Процес передачі інформації голосом повинен звучати чітко, впевнено без зайвих монотонно, не впевнено, з перепоною вимовлених фраз. Як засвідчують дослідження, найбільша енергійність, мелодзвучьність, насиченість, тональність, динамічність спостерігається у вертикальній ієрархії росту керівника. При цьому досягається впевненість вимови, дзвінкість летучість голосу, підвищується дикційна ясність і виразність мови. Оволодіння професійними навичками мови, що являє собою інструмент управління, знижують процент втомленя фізичного стану організму, створюючи надійний захист не тільки від певних конкурентів, а і від горлових і легеневих захворювань.

Дослідження показують, що манера складати речення, певний словниковий запас, вимова все це – сигнали для спокушеного колективу. Дане явище являється стилем комунікації який розповідає експерту аналітику той внутрішній стан впевненості, явно просліджується межа хвилювання, рівень готовності покори, чітко просліджується якість освіти.

Операційний процес організаційного типу вимагає постійного комунікаційного процесу, що є двигуном прогресу. Розвиток економіки вимагає від керівників чіткої насиченої мови голосу.

Гучність мови є добрим показником життєвої енергії власника. Стійкість гучності с певною зміною тону засвідчую чітку впевненість. Спектр зміни гучності засвідчує про наявну емоціональність, хвилювання. Але при відсутності чіткості коливань гучності голосу спостерігається факт відсутності стійкості, швидкої здачі позиції за перших наявних труднощах. Гучність мови, її швидкість, чіткість, насиченість звучання дає можливість зрозуміти і охарактеризувати внутрішній стан. Даний момент має важливе значення в процесі ділового мовлення і не тільки.

Тон голосу і манера вимови створює первинну інформацію про керівника. З проведених досліджень тональності голоса варто відмітити, що тон голосу відіграє важливе значення при визначенні ставлення між учасниками комунікаційного процесу. Між особові стосунки і ставлення чітко мають вираз в тоні голосу. Більшість особливостей мови чи голосу, з висновків дослідження, певною мірою залежать від генетичних вад і привичок.

В більшості спостерігається випадки в лиці керівників, що говорять певним монотонним голосом. Складається враження що ці люди є емоційно зачиненими підвладними психологічному тиску. Даній категорії керівників важко починати і підтримувати близькі відносини, вони важко прораховуються, але комунікаційний процес проходить просто і легко.

Спостерігається висока солодка тональність голосу. В процесі обміну інформацією у власників даного голосу чітко відсвіжується внутрішня агресія і прихована ворожість. В процесі обміном інформації чітко відслідковується падіння і підвищення тону голосу при цьому виникають сумніви в достовірності інформації. Як засвідчує досвід зміна тону голосу є першим фактом достовірності чи навпаки інформації.

Спостерігається у керівників «небезпечний» тон голосу. Операційний менеджмент виробничих процесів чи сфери послуг вимагає в конкретних випадках прямого нападу чітким словесним потоком. Жорсткий тон голосу відноситься до гучних людей. Це своєрідний тип керівної ланки. Даний тип керівників в більшості випадків мають низьку самооцінку, потребують уваги до себе. Але даний тип керівника є дуже продуктивний в операційному процесі організацій. Колектив в більшості випадків отримує емоціональний поштовх, що надихає їх до плодотворної праці.

Спостерігається тип керівників з тихою промовою голосу, це може засвідчувати вади слухового нерва які прямо впливають на гучність вимови. Але при цьому хочеться відмітити, що низька гучність голосу говорить про те, що керівник має низьку самооцінку чи невпевненість. Даний тип керівників в більшій мірі є сором’язливими їхні вчинки , на їх думку, мають малу важливість. В більшості випадків даний тип керівників пасивно – агресивний. Але спостерігається хитрість і інтелект. Керівник використовує тихий голос для того, щоб примусити колектив прислухатись уважно. Тиха вимова тексту при володінні ситуацією, виділяє і надає привілеї примушуючи колектив уважно прислуховуватись до слів. При тихій вимові слів в процесі комунікації у керівників майже не відслідковується жодного почуття.

Варто зазначити , що більшість людей відносяться до власного голосу як до звичайного явища, а с голосом потрібно працювати, голос – ефективний інструмент влади. Для розвитку голосу існують сотні вправ, але найефективніші це скоромовки і читання в слух віршів та класичних творів літератури.

Керівники підприємств повинні розуміти те, що розуміння голосу як інструмента захвата уваги учасників комунікаційного процесу повинно бути на свідомому рівні. Це дозволяє підвищити загальну економічну ефективність від спілкування завдяки ресурсам голосу керівника. Даний ресурс повинен охвачувати методи подолання внутрішніх проблем і стереотипів, які скриваються в емоційній і тілесній пам’яті, як наслідок може проявлятися в процесі комунікації. При цьому кожний учасників комунікаційного процесу має масу суджень з питань і при цьому багато варіантів рішення проблеми. Потрібно оволодіти мистецтвом пакування думки, що допоможе накопичувати і зберігати думки конструктивного характеру. Момент збігання часу і накопичення думок сприяє формуванню суворих форм логічної завершеності. При цьому формується вміння реагувати на моменти зависання під час публічного виступу.

Публічний виступ – усний монологічний виступ суб’єкта с ціллю корисного впливу на аудиторію. В світі організацій часто використовують наступні жанри публічних виступів: доповідь, привітальний, інтонаційний, торгова мова. Дані жанри закріплюються у керівника мистецтвом імпровізації в мові на будь яку тему. Цей характер поведінки керівника має вигляд граючого на сцені життя різні ролі. Підхід збільшує суб’єктивну ефективність в колективі підприємства, підвищує психологічну гнучкість людини збільшуючи при цьому його зовнішню виразність. Спостерігається відмінність характерної поведінки завдяки викореня типових поведінкових штамів які замінюються когерентною резонансною поведінкою відносно ситуації. Дана тактика дозволяє керівнику впевнено виконувати покладені обов’язки, збільшенню соціальної адекватності і як наслідок успішності.

При всьому вище зазначеному варто зробити підсумок проведеного дослідження. Виступ керівника в кругу колектива підприємства, що оволодів аудиторією з довірливим до неї спілкуванням, поважним відношенням, приємним голосом, яркою усмішкою та іншими засобами без сумніву досягне загальними силами намічених результатів.

Висновки

Процес голосової комунікації є найважливішим елементом системи управління знаннями, єднальною ланкою в структурі інтелектуального капіталу. Оскільки економічні системи не можуть розвиватися без відтворення всіх видів інтелектуального капіталу, без оновлення освітнього, культурного і наукового потенціалу, голосовий комунікативний чинник в розвитку економічних систем стає умовою економічного прогресу і внутрішнім елементом стійкого економічного зростання підприємств. В процесі спеціалізації управлінської праці голосова комунікація виділяється у відносно самостійний вид діяльності, який в Україні поки недооцінюється. На наш погляд, комунікація може об'єднати два різноспрямовані вектори в розвитку національної економіки: кількісне зростання за рахунок кон'юнктурних чинників і якісне зростання основних відтворювальних процесів. Ефективне управління голосовою комунікацією може стати найважливішим ресурсом розвитку економікибудь якої системи, що є основою для незалежного, опираючись на колективні сили і цінності сприяє сталому економічного розвитку країни.

Література

1. Андреев В.И. Деловая риторика. (Практический курс делового общения и ораторского мастерства). [Текст]. - М.: Народное образование, 1995. - 208 с.

2. Анисимова Г.В. Риторика [Текст]. - Владивосток: Издательство Дальнево-сточного университета, 2004. - 71 с.

3. Введенская М.Н., Павлова Л.Г. Деловая риторика [Текст]: учебное пособие для вузов. - Ростов-на-Дону, 2000.

4. Колтунова М.В. Язык и деловое общение: Нормы, риторика, этикет. [Текст]: Учеб. пособие для вузов. - М.: ОАО «НПО «Экономика»», 2000. - 271 с.

5. Кузин Ф.А. Культура делового общения [Текст]: Практическое пособие для бизнесменов. – М., 1996.

6. Культура русской речи [Текст]: учебник для вузов. Под ред. проф. Л.К. Граудиной и проф. Е.Н. Ширяева. - М.: Издательская группа НОРМА-ИНФРА М, 1999. - 560 с.

7. Леммерман X. Учебник риторики. Тренировка речи с упражнениями [Текст] / Пер. с немецкого С.Т. Бугло, 1986

8. Матеріали http://genhis.philol.msu.ru/article_100.shtml