Болотюк О.Л.

ЕП-06 А

Науковий керівник: ст.викл. Распопова В.А.

СТРАТЕГІЯ УПРАВЛІННЯ ДОХОДАМИ ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА: ВИХІДНІ ПЕРЕДУМОВИ ТА ПОРЯДОК РОЗРОБКИ

Управління доходами - це частина економічної стратегії торговельного підприємства.

Управління доходами спрямоване на створення економічних умов, що забезпечують відшкодування постійних витрат торговельного підприємства, покриття змінних витрат, які залежать від обсягу реалізації продукції, повної і своєчасної сплати всіх видів податків, обов’язкових платежів та забезпечення отримання цільового прибутку[1].

Досягнення цих умов пов’язане:

- по-перше, з обґрунтуванням цін на товари, які закуповуються;

- по-друге, з раціональністю умов комерційних угод (вибору місця розташування постачальника, умов транспортування та страхування, характеру розрахунків, валюти та термінів платежу тощо);

- по-третє, з встановленням економічно обґрунтованих цін продажу товарів, які стимулюють збільшення попиту (реалізації);

- по-четверте, зі скороченням кількості ланок товаропросування, яке дозволяє збільшити розміри доходів за рахунок скорочення кількості посередників;

- по-п’яте, з формуванням оптимального асортименту реалізованих товарів, які відповідають структурі споживчого попиту та забезпечують отримання необхідного обсягу доходів;

- по-шосте, з диверсифікацією діяльності (асортиментної, регіональної, за видами діяльності), що дозволяє забезпечувати компенсацію можливих втрат доходу у випадку несприятливих змін на окремих товарних, регіональних ринках, чи погіршення можливостей здійснення окремих видів діяльності.

Таким чином, управління доходами торговельного підприємства передбачає:

1)обґрунтування видів діяльності, доцільних для здійснення торговим підприємством;

2)встановлення критеріїв ефективності укладених договорів для закупівлі товарів;

3)формування гнучкої цінової політики під час закупівлі та продажу товару;

4)обґрунтоване використання системи цінових знижок, своєчасність їх впровадження, що дозволяє забезпечити розширення обсягів реалізації товарів;

5)встановлення економічно обґрунтованого розміру торговельних надбавок (знижок).

Торговельне підприємство може застосовувати єдиний розмір торговельної надбавки чи диференціювати його за товарними групами з врахуванням витратомісткості їх реалізації. У цьому разі асортиментна структура обороту справляє суттєвий вплив на обсяги формування доходу[3]

Управління доходами як і іншими економічними показниками передбачає:

- створення інформаційної бази для прийняття управлінських рішень;

- проведення аналізу обсягу та складу отриманих доходів; показників, які визначають їх розмір та рівень; ступеня достатності отримання доходів для забезпечення самофінансування розвитку підприємства;

- формування політики отримання доходів та вибір інструментів та важелів її реалізації;

- розробка прогнозу можливих варіантів отримання доходів за видами діяльності та їх експертиза щодо можливості реалізації;

- формування оптимального варіанту плану доходів підприємства.

Вихідні передумови та методичний інструментарій аналізу доходів торговельного підприємства.

Розробка стратегії управління доходами торговельного підприємства передбачає попереднє дослідження процесу формування доходів, визначення основних тенденцій та закономірностей, виявлення та кількісну оцінку факторів, що обумовлюють обсяг та рівень доходів.

Інформаційною основою аналізу доходів торговельного підприємства є матеріали бухгалтерської звітності: Ф №2 “Звіт про фінансові результати”, Ф№1 “Баланс”, оборотна відомість по рахунках, на яких ведеться аналітичний облік отриманих доходів; статистичної звітності - Ф №3 - торг. “Звіт про надходження, реалізацію та залишки товарів”, Ф №1 - кр. “Звіт про товарообіг”, матеріали оперативного та управлінського обліку, що пов’язані з цінами закупівлі та продажу товарів, договори оренди торговельних приміщень та обладнання, програми реальних та фінансових інвестицій тощо[4]

Послідовність проведення аналізу доходів торговельного підприємства:

1 етап - аналіз загального обсягу та складу доходів торговельного підприємства.

На цьому етапі аналітичної роботи визначається загальний обсяг доходів підприємства, його абсолютна та відносна зміна порівняно з попереднім періодом, аналізується склад доходів, тобто питома вага окремих джерел формування доходів в їх загальному обсязі (від реалізації, іншої реалізації, позареалізаційних операцій тощо).

2 етап - аналіз обсягу та джерел формування валового доходу торговельного підприємства.

Цей етап аналітичної роботи передбачає вивчення основних джерел формування доходу (реалізація товарів, дрібний опт, операції з тарою, операції з переміщенням тканин, платні послуги тощо), обсяг формування доходів від кожного джерела, питому вагу в загальному обсязі доходів.

3 етап - аналіз зміни рівня валового доходу.

На цьому етапі визначається рівень валового доходу та розраховується його зміна порівняно з попереднім періодом.

Об’єктом аналізу може бути також рівень торговельної надбавки в відсотках до ціни закупівлі товарів.

4 етап - оцінка рівня доходності інших видів діяльності підприємства.

На цьому етапі аналітичної роботи розраховуються та аналізуються в динаміці відносні показники отримання доходів від інших видів діяльності підприємства: інвестиційної, посередницької, кредитної, орендної тощо.

Рівень доходності інших виді діяльності порівнюється з рівнем валового доходу для визначення пріоритетних напрямків розвитку підприємства, його диверсифікації. Порівняння та оцінка здійснюється за допомогою розрахунків доходності витрат (співвідношення між сумами доходів та витрат) та доходності активів (обсягів формування доходів на одиницю активів, що використовуються) різні види діяльності підприємства.

5 етап - кількісна оцінка факторів, що обумовлюють зміну обсягу формування валового доходу[2]

Цей етап дослідження передбачає:

- Вивчення впливу на обсяг валового доходу таких факторів, як обсягу товарообороту (в фактичних та порівняних цінах) та середній рівень доходу шляхом застосування методу ланцюгових підстановок або індексного методу.

- Кількісну оцінку впливу на середній рівень валового доходу структурних зрушень, а саме: асортиментної структури товарообігу; складу товарообігу за формою продажу; складу постачальників (каналів отримання товарів) шляхом застосування методу процентних чисел.

- Залежність між обсягом та рівнем доходів торговельного підприємства та факторами, що їх обумовлюють, може бути встановлена також на базі проведення кореляційно-регресивного аналізу.

На завершення факторного аналізу результати окремих розрахунків узагальнюють.

6 етап - оцінка використання можливостей з отримання доходів.

Для виконання цього етапу аналітичної роботи необхідна наявність інформації стосовно ціни продажу окремих видів та різновидностей товарів на підприємствах-аналогах та конкурентах, або інформація стосовно ціни придбання по альтернативних каналах товаропостачання.

При наявності означеної інформації розраховуються невикористані можливості зростання доходів підприємства за рахунок удосконалення політики товаропостачання (зменшення ціни закупівлі) або цінової політики (використання можливостей збільшення цін реалізації).

Оцінка невикористаних можливостей затримання доходів проводиться вибірково, по товарних групах, що мають для підприємства найбільш вагоме значення.

7 етап - аналіз достатності формування доходів.

Достатність формування доходів оцінюється в цілому по підприємству на основі аналізу напрямків використання отриманих доходів (на сплату податків, покриття постійних та змінних витрат, формування чистого прибутку). Для цього визначаються обсяги, динаміка та питома вага кожного напрямку використання доходів в загальному обсязі їх формування, аналізуючи показники доходності витрат та прибутковості доходів.

Оцінка достатності формування доходів дозволяє зробити висновок стосовно виконання вимог самоокупності та самофінансування розвитку торговельного підприємства.

Список використаної літератури:

1. Білик М.Д. Управління фінансами підприємств. – К.: Знання, 2003. – 362 с.

2. Ван Хорн Дж. К. Основы управления финансами. – М.: Финансы и статистика, 2004. – 788 с.

3. Климчук А., Сазонов Р. Фінансова діяльність підприємства. – К.: Либідь, 2003. – 546 с.

4. Герасимчук В.Г. Стратегічне управління підприємством. – К.: КНЕУ, 2005. – 392 с.