Экономические науки / 13.Региональная экономика.

Cт. викладач Швороб Г.М. , студентка Осіпова А. В.

Херсонський національній технічний університет

ІНСТИТУЦІОНАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ

НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

Постановка проблеми. До останнього часу при розробці та реалізації державної економічної політики основну увагу звертається переважно на використання інструментів державного регулювання економіки, стабілізаційні заходи фіскального характеру та оптимізацію розміру фінансових запозичень. Але традиційні для країн з ринковою економікою інструменти часто спрацьовують не так, як декларувалося та очікувалося. Певний методологічний інструментарій для аналізу відповідних питань дає сучасна інстутиціональна теорія, яка допомагає дати відповідь на питання, чому економічна система несе надмірний тягар трансакційних витрат, і якими мають бути пріоритети соціально-економічного розвитку країни.

Аналіз останніх публікацій та досліджень. Вивченням інституціональної проблеми функціонування та розвитку національної економіки займалися такі науковці: Р. Нуреев, А. Олейник, С. Авдашева, Р. Капелюшників, Ю. Латов та ін.

Виклад основного матеріалу. Залежно від особливостей інституційного середовища в різних країнах традиційні інструменти державного регулювання економіки спрацьовують по різному. Інституціональне середовище накладає певні обмеження на можливі моделі економічного розвитку, а тому має враховуватися при визначенні та здійсненні державної економічної політики. Країни зі сталими ринковими відносинами використовують ці інструменти більш ефективно; в країнах перехідної економіки багато залежить від врахування існуючих інституційних обмежень [1]. Вже у пострадянський період соціологи неодноразово виявляли також амбівалентність громадської думки (одночасне сприйняття цінностей демократії, вільного ринку і надії на патерналістичну держави або лідера, що піклується за людей і вирішує все за них). Особливе значення для національної економіки має удосконалення та забезпечення виконання формальних «правил гри» в політико-адміністративній сфері. Аналіз світового досвіду, проведений у межах низки проектів Світового банку, наглядно продемонстрував, що серед ключових засад у комплексі проблем економічного зростання можна відокремити одну вихідну засаду – розв’язання проблеми поганого урядування та корупції і створення, таким чином, інституціональних демократичних рамок для належного урядування [4]. Досі державна влада та місцеве самоврядування зберігають певною мірою риси тоталітарного режиму, залишаючись значною мірою закритими та непідконтрольними суспільству. Відсутній звичайний для передових країн розподіл праці між владними інститутами на національному рівні, які повинні визначати раціональні «правила гри» в економіці та забезпечувати їх дотримання бізнесом і державою. Місцеві владні структури також продовжують грати на економічному полі за неформальними правилами, які для себе встановлюють [1]. Система конкурсного добору, підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації (спеціалізації) та професійно- посадового просування державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування потребує удосконалення та розвитку.Особлива увага має приділятися передусім людському та природному капіталу. Інвестування в освіту та охорону здоров’я разом з технічним прогресом та продуктивністю відіграють суттєву роль у подоланні бідності населення. Природний капітал (разом з природним довкіллям) є вкрай важливим для населення, особливо бідного. Надмірне використання природних ресурсів виснажує природний капітал, завдає шкоди сталості довкілля і зменшує справжній валовий внутрішній продукт (ВВП). Одним із аспектів такого підходу є вимірювання розвитку людини, яка є головною оціальною цінністю. Так, ООН під впливом інституціаналістів розробив індекс людського розвитку (HDI), який базується на трьох показниках: очікуваної тривалості життя, інтегральному показнику рівня освіти, величини ВВП на душу населення [2].

Висновки. За результатами проведеного аналізу інституціональних проблем функціонування та розвитку національної економіки можна зробити такі висновки. Визначення, вивчення та аналіз інституційних проблем та обмежень інституційного середовища національної економіки, які суттєво перешкоджають її функціонуванню та розвитку, дозволяє комплексно та більш обґрунтовано підійти до розробки державної та регіональної економічної політики і спрямувати її на підвищення економічної безпеки країни та зростання добробуту населення. Запропонована певна послідовність дій щодо виходу із «інституційних пасток», в яких знаходиться національна економіка базується на врахуванні світового досвіду економічного розвитку і включає створення в Україні інституційних рамок для належного урядування та зменшення рівня корупції, збалансований підхід довикористання та накопичення людського, фізичного та природного капіталу, підвищення на цій основі продуктивності та зростання добробуту населення. Запропонований підхід доцільно використати при визначенні засад розвитку національної економіки, розробці державних та регіональних програм економічного, соціального та культурного розвитку.

Література

1. Економіка й організація інноваційної діяльності: Навч. посібник / А.І. Акмаєв, Б.Т. Кліяненко, О.П. Осика,

2. Є.М. Ахромкін, І.А. Фесенко. – Луганськ: ІЕПД НАНУ, СНУ ім. В. Даля; Алчевськ: ДонДТУ, 2008. – С. 7-52.

3. Філіпповський В.М. Розвиток культури організацій в контексті запровадження міжнародних стандартів якості // Зб. наук. праць «Економіка. Менеджмент. Підприємництво». – Луганськ: СНУ ім. В. Даля. – 2007. – № 18 (I). – С. 114-127.

4. Олейник А. Внелегальная экономика. – В кн.: Институциональная экономика: Учебник / Под общ. ред. А. Олейника. – М.: ИНФРА-М, 2005. – С. 591-632.

5. Пухтецька А.А. Сучасні європейські концепції державного управління. – Вкн.: Державне управління: європейські стандарти, досвід та адміністративне право / За заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К.: Юстініан, 2007. – С. 9-32.