Питанням удосконалення
якості продукції у передових країнах світу приділяють велику увагу. Якість
продукції розглядають як показник, що залежить від двох основних груп чинників:
умов ринкової кон'юнктури і внутрішніх ресурсів, які має підприємство. Якщо
підприємство не здатне виробляти продукцію необхідної якості на основі наявних
потужностей, воно мусить змінити ринок збуту або поліпшити виробничу базу.
Аналіз якості продукції має бути спрямований у цих умовах на виявлення
прибутку, отриманого від поліпшення якості реалізованої продукції, і скорочення
витрат на відповідні роботи.
Виділяють такі основні
елементи у витратах на якість продукції: експлуатаційні витрати, витрати на
навчання персоналу, витрати на проектування виробів поліпшеної якості, витрати
на контроль за якістю виробленої продукції, втрати внаслідок відмови від
продукції (вартість відходів виробництва, витрати на виправлення браку, знижки
на товари з гарантією), задоволення рекламацій покупців.
Особливо важливим
резервом скорочення витрат на підвищення якості продукції вважають витрати
останнього виду. До того ж слід зазначити, що збільшення або зменшення
зазначених витрат багато в чому зумовлено якістю проекту виробу і відповідністю
якості зробленого згідно з проектом виробу технічним вимогам. Тому велику увагу
приділяють аналізу точності розрахунків при проектуванні якості продукції і
подальшому контролі за ходом її виготовлення. Аналіз розглядають як засіб для
скорочення кількості бракованих виробів, рекламацій і відмов, оскільки вважають
ліпше збільшити за необхідних умов витрати з метою недопущення претензій щодо
якості, ніж потім збільшувати витрати на усунення виявлених недоліків. Через
це, аналізуючи якості продукції, вивчають не лише якість готових виробів, а й
якості сировини і матеріалів, інструментів, напівфабрикатів і технологічних
процесів.
Відділ контролю й
аналізу якості може підпорядковуватися головному менеджеру підприємства,
головному інженеру або відділу збуту. Місцезнаходження відділу і його структура
залежать від розташування підприємства, типу і значення виробленого продукту.
Серед основних методів
аналізу якості продукції виділяють метод статистичного контролю. Він
характеризується широким використанням різних графіків, таблиць, контрольних
карт. З його допомогою вибірково виявляють тенденції до відхилення від встановлених
параметрів і запобігають їхньому поширенню у процесі виробництва.
Одним з важливих показників, які застосовують для оцінювання якості роботи, є коефіцієнт бездефектної роботи, що визначається за формулою:
Обсяг продукції, зданої з першого подання + Загальний обсяг зданої продукції:
Кб.р.=Оп+Зо.п., де
Кб.р. – коефіцієнт бездефектної
роботи;
Оп. – обсяг продукції;
Зо.п. – загальний обсяг зданої продукції
Цей
показник розраховують для кожного окремого виконавця, що дає змогу конкретно
вирішувати проблему відповідальності за якість продукції на низових рівнях
виробництва.
У центрі уваги в ході
аналізу якості продукції перебувають такі питання, як скорочення обсягу
бракованої продукції; раціоналізація виробничого процесу, спрямована на вдосконалення
технології, стандартів і норм, модернізацію устаткування, підвищення
кваліфікації працюючих; зниження витрат виробництва й ін.
Однак у вирішенні цих
питань, крім відповідних служб, беруть участь самі робітники, що призводить до
ряду негативних наслідків для основної маси робітників і обертається в
кінцевому підсумку інтенсифікацією найманої праці, збільшенням надлишку робочої
сили, зростанням безробіття.
Методи, спрямовані на
підвищення якості продукції, мають підпорядковуватися загальній меті виробництва
максимального прибутку.
Отже, покращення якості продукції
відображається у збільшенні її сортності, додатковий прибуток створюється за
рахунок підвищення ціни на продукцію вищого сорту. При покращенні якості
продукції зростає собівартість, як правило, збільшується строк служби нового
виробу. Економічна ефективність цього полягає в додатковому прибутку
підприємства, що отримується від виробництва і реалізації продукції підвищеної
якості.
Для розвитку національної економіки
і завоювання нашою країною стійких позицій на міжнародному ринку необхідно, щоб
вітчизняна промисловість не тільки вийшла на рівень, який відповідає
міжнародним стандартам, але й була здатною його перевищити. Світовий досвід
показує, що досягти цієї мети можна лише шляхом оновлення філософії бізнесу,
розкриття інтелектуального та творчого потенціалу суспільства, розвитку руху за
якість і досконалість, залучення широких кіл науково-технічної громадськості до
процесів постійних вдосконалень і поліпшень, широкого впровадження в усі ланки
виробництва кращих світових і вітчизняних досягнень у галузі управління якістю.
Література:
1. Виробнича безпека як чинник
соціально-економічного розвитку країни / Алтухов А.// Економіст. – 2008. – №5.
– с. 27 – 33
2.
Бабець Є.К., Горлов М.І., Жуков С.О., Стасюк В.П. Теорія економічного аналізу.
Навч. посіб.-К.: ВД Професіонал«, 2007 .-384 с.
3. Болюх
М. А, Бурчевський В. З., Горбаток М. І. та ін //
Економічний
аналіз: Навч. посібник /.; За
ред. акад. НАНУ, проф. М. Г. Чумаченка. — Вид. 2-ге, перероб. і доп.
— К.: КНЕУ, 2003. — 556 с.
4.
Івахненко В.М. Курс економічного аналізу.-К.: Знання – Прес, 2000.-207с.
5. Мних Є.В. Економічний аналіз : Підручник : Вид. 2-ге, перероб. та
доп . - Київ : Центр навчальної літератури, 2005.-412с.