Бучок А.В.

Науковий керівник: Подолянчук О.А.

Вінницький національний аграрний університет

Суть і значення аудиту

Доходи цільових фондів, державного і місцевих бюджетів, соціально-економічний розвиток України, національне багатство, рівень життя населення багато в чому залежить від функціонування суб’єктів господарювання. В свою чергу, функціонування суб’єктів господарювання залежить від організації проведення оцінки їх фінансового стану. Тому в сучасних умовах господарювання першорядне значення і особливу актуальність має подальша розробка теоретичних і практичних основ аудиту. Підвищення рівня інформаційного забезпечення менеджменту підприємства даними фінансового контролю приводить до збільшення оперативності та адекватності процесу прийняття управлінських рішень, зменшення втрат від реалізації ризиків, наслідком чого є зростання показників ефективності діяльності та стабілізація фінансового стану фірми.

Аудиторська діяльність регулюється низкою законодавчих актів, основним з яких є Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22.04.1993 р. Аудит визначається як перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб’єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, Положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб’єктів господарювання) згідно з вимогами користувачів. [5].

Аудиторська діяльність являє собою підприємницьку діяльність, яка включає в себе організаційне і методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок (аудит) та надання інших аудиторських послуг[4]. Аудиторські фірми здійснюють свою діяльність відповідно до статутних документів. Виконують послуги з залученням штатних і позаштатних працівників. На правах юридичної особи аудиторська фірма самостійно затверджує плани своєї діяльності, здійснює взаємовідносини з бюджетом, банками, та замовниками аудиторських послуг.

Якщо характеризувати суть аудиту, то варто розглянути його у розрізі внутрішнього та зовнішнього.

Внутрішній аудит - організована на економічному суб'єкті в інтересах його власників і регламентована його внутрішніми документами система контролю над дотриманням установленого  порядку ведення бухгалтерського обліку й надійності функціонування системи внутрішнього контролю [2].

Основними об'єктами внутрішнього аудиту є вирішення окремих функціональних завдань управління, розробка й перевірка інформаційних систем підприємства. Об'єкти внутрішнього аудита можуть бути різними залежно від особливостей економічного суб'єкта й вимог його керівництва й (або) власників. Внутрішній аудит - невід'ємна частина управлінського контролю підприємства; він може бути й незалежним, тобто безпосередньо підпорядковуватися не виконавчому органу підприємства, а зовнішнім засновникам.

Потреба у внутрішньому аудиті виникає на великих підприємствах у зв'язку з тим, що вище керівництво не займається повсякденним контролем діяльності організації й нижчих управлінських структур. Внутрішній аудит подає інформацію про цю діяльність і підтверджує достовірність звітів менеджерів. Внутрішній аудит необхідний головним чином для запобігання втрат ресурсів і здійснення необхідних змін усередині підприємства.

Зовнішній аудит виконують аудиторські фірми за договорами із замовником, підприємством, відповідно до цих договорів замовник надсилає аудиторській фірмі замовлення, в якому визначає конкретні питання для вирішення аудитором. Питання ці стосуються перевірки стану фінансово-господарської діяльності за даними бухгалтерського обліку, балансу, звітності. 
При цьому аудит визначає відповідність такої діяльності законодавству, а також достовірності і відображення в системі бухгалтерського обліку і звітності, надає різні послуги щодо удосконалення бухгалтерського обліку і контролю діяльності, консультації, рекомендації. Аудит на сучасному етапі розвитку поділяють на добровільний і обов'язковий для тих підприємств, річні звіти яких за чинним законодавством підлягають обов’язковому аудиту [4]. Перелік підприємств визначають органи державного управління за дорученням уряду залежно від певних економічних критеріїв - виду власності і форми діяльності[3]. 

За результатами перевірки складається висновок, в якому аудитор дає оцінку стану обліку, контролю і достовірності звітності підприємства, а також іншим сторонам його діяльності. На підставі аудиторського висновку власник приймає рішення про затвердження річного звіту підприємства. 
В разі негативного висновку аудитора підприємство забовязане усунути вказані недоліки і подати виправлену звітність на повторну аудиторську перевірку [1].

Особливої уваги вартий такий важливий аспект аудиторської діяльності, як підприємницька сторона цієї діяльності. Адже аудиторська діяльність – це підприємницька діяльність, яка включає в себе організаційне і методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок та надання інших аудиторських послуг. Найчастіше в Україні обирають варіант, який дає змогу обійняти посаду керівника аудиторської фірми, про що свідчить коливання середньої чисельності працівників у вітчизняних аудиторських фірмах в межах 1,8-2,3 особи. У випадку, якщо кандидат отримує сертифікат аудитора, він може заснувати власну аудиторську фірму або реєструватися як суб’єкт підприємницької діяльності (СПД). У таких випадках аудитору слід також зареєструватися в Аудиторській палаті України (АПУ) через внесення до Реєстру АПУ. Аудиторська діяльність має бути професійною, через те, що вона існує на ринку послуг і в умовах конкуренції, а також має величезне значення. Суб’єкт аудиту повинен мати певний портфель замовлень, працювати ритмічно, без простоїв, виконувати достатній спектр аудиторських послуг, дотримуватися аудиторської професійної етики, застосовувати в своїй роботі стандарти аудиту[3].

Виконуючи передбачені програмою аудиторські процедури, професіонали перевіряють повноту відображення важливих господарських операцій в бухгалтерському обліку і звітності; своєчасність і правильність фіксування результатів інвентаризації основних фондів, матеріальних цінностей, грошових коштів і розрахунків; збереження протягом встановленого строку первинних та інших документів, які підтверджують здійснення господарських операцій і їх відображення на бухгалтерських записах. Перевірка даних, які є в звітності, виконується, як правило, на базі спеціальних тестів. Вони мають форму опитування по збору даних і обчислення основних показників.

На основі перевірки і аналізу фінансового стану аудитори в офіційній формі повинні засвідчити погляд на кінцеві результати діяльності підприємств, організацій, установ за певний період. При цьому вони беруть зобов’язання у проведені перевірки оформлювати аудиторським висновком, до якого додаються документальні результати проведених досліджень, експертиз, оцінок, що в сукупності дають ясне уявлення про те, на основі яких даних сформульовані погляди аудиторів.

Аудитори, виходячи із результатів перевірки, складають висновки про реальний фінансовий стан суб’єкта, що перевіряється. Цим забезпечують інформацією як кредитора, так і інших фізичних та юридичних осіб, зацікавлених в роботі підприємства. Так, керівники комерційних структур зацікавлені в кваліфікованому аудиті, бо це дає їм право претендувати на офіційне володіння відповідним статусом.

Аудиторське обслуговування гарантує конфіденційність і збереження комерційної таємниці. Разом з тим, в окремих випадках законодавством передбачене обов’язкове повідомлення правоохоронних органів про виявлені факти зловживань, в результаті яких нанесена шкода підприємству, державі [1].

Незважаючи на деяку недосконалість нормативно-правового забезпечення здійснення аудиту та аудиторської діяльності в Україні і недовгий період розвитку і становлення цієї діяльності як підприємницької, відбувається поступове вдосконалення цього процесу. Необхідність аудиторської діяльності особливо збільшилася із перебудовою української економіки та переходом до ринкового устрою економіки. Розвиток аудиту дозволить сформувати систему незалежного контролю з метою захисту інтересів користувачів фінансової та іншої економічної інформації на всіх рівнях економічної діяльності в державі.

Література:

1. Кодацький В. П. Теоретичні основи аудиту. — Економіка. Фінанси.Право. - 2009 р. - №1. – с 29-30.

2. Редько О. Якість аудиторських послуг: філософія та міфологія. – Бухгалтерський облік і аудит. – 2009 р. - №1. – с 46-47.

3. Редько О. Професійний аудит в Україні. Інтродукція. – Бухгалтерський облік і аудит. – 2009 р. - №7. – с 33-38.

4. Петрик О., Зотов В. Аудиторська діяльність в Україні: законодавчо-нормативне регулювання, сучасний стан. – Бухгалтерський облік і аудит. – 2007 р. - №11. – с 59-65.

5. Про аудиторську діяльність: Закон України від 22 квітня 1993 року №3126 – XII.