К.е.н.,
доцент Холод В.В., Резнікова Л.С.
Донецький
національний університет Економіки і торговлі
імені
Михайла Туган-Барановського
Корпоративні
конфлікти та шляхи їх подалання
Система корпоративного
управління і корпоративного законодавства є одним з основних факторів
економічного росту. Однак на сьогодні корпоративна культура українського
бізнесу перебуває на стадії становлення. У зв’язку з цим запобігання і
цивілізоване вирішення корпоративних конфліктів необхідне як для окремо взятого
суб’єкта господарювання, так і для економіки країни в цілому.
Під корпоративними конфліктами в акціонерних
товариствах (АТ) розуміють істотні розбіжності між
акціонерами АТ і самим товариством в особі його органів управління та посадових
осіб, а також між акціонерами АТ щодо питань фінансово-господарської діяльності,
корпоративного управління товариством, викликані різним розумінням акціонерами
і посадовими особами АТ окремих положень корпоративного законодавства України.
Останні кілька років
економіку України все сильніше збурюють «корпоративні війни», і в першу чергу –
так звані агресивні поглинання, захват контролю над суб’єктами господарювання з
використанням незаконних методів, масовими порушеннями прав і законних
інтересів акціонерів. Часом корпоративні конфлікти набувають крайніх форм:
силовий захват підприємств. Дуже часто
корпоративний конфлікт супроводжується порушенням прав тієї або
іншої групи акціонерів та порушенням норм законодавства і практично завжди конфлікт призводить як до прямих витрат, пов’язаних з його розв’язанням та
ліквідацією негативних наслідків конфлікту, так і до витрат непрямих. За винятком, можливо,
досить специфічних галузей бізнесу, наприклад, таких, як шоу-бізнес, де
конфлікт (скандал) найчастіше сприяє зростанню популярності, інтересу публіки
до продюсованого (фінансованого) інвестором проекту, до його виконавця.
Тому більшість інвесторів, які
вкладають свої кошти в розвиток підприємства та очікують від нього прибутку,
ставляться до конфлікту, як правило,
різко негативно. Для найшвидшої ліквідації конфлікту інвестор готовий витратити
непропорційно великі ресурси і вдатись до неадекватних дій.
Коли ми говоримо про корпоративні конфлікти в
АТ, то перший, основний принцип корпоративного конфлікту є
одним із джерел організаційного і економічного розвитку АТ. Такі
конфлікти закладені в самій природі АТ.
Найважливішими особливостями
організаційно-правової і економічної природи класичного АТ, що неминуче
породжують конфлікти різної величини і виду, є:
· наявність низки
самостійних акціонерів-співвласників, економічні підходи та інтереси яких щодо
АТ не збігаються;
· різна кількість акцій,
якими володіють акціонери, і, як наслідок, різний обсяг їх відповідних прав у
АТ, контролю над АТ і ризиків інвестування в АТ;
· “поділ влади” в АТ на
“законодавчу” (загальні збори акціонерів, наглядову раду), “виконавчу”
(правління) і “судову” (ревізійна комісія);
· відмежування “реальних”
власників (акціонерів) від “реальної” власності (майна АТ) за допомогою
інститутів акції і юридичної особи (АТ);
· наявність
власників-акціонерів і найманих працівників
(керівництво, інший персонал АТ);
· взаємодія АТ, його
акціонерів і менеджерів із широким колом контрагентів, економічні підходи і
інтереси яких щодо АТ не збігаються з інтересами АТ (господарюючі суб’єкти,
влада, засоби масової інформації, політичні групи тощо).
Тому
для вирішення питання корпоративних конфліктів необхідно реформувати українське
законодавство. Тобто змінити його так, щоб кваліфіковані юристи не
використовували в корпоративних конфліктах такі прийоми, як зловживання правом,
використання неточностей і суперечностей в законодавстві, корпоративний шантаж
та інші.
Корпоративні
конфлікти перешкоджають також розвитку фондового ринку як інструменту залучення
фінансування корпоративні конфлікти негативно впливають на залучення інвестицій
в Україні у зв’язку з тим, що, як правило, їх результатом є порушення майнових
прав сторони (інвестора, кредитора тощо).
Світовий
досвід свідчить, що корпоративні конфлікти є неминучими. Проте лавиноподібне
зростання їх кількості в Україні останнім часом змушує серйозно замислитися про причини їх виникнення та шляхи подолання.
Для
створення
дієвого механізму вирішення цих проблем необхідно додатково законодавчо
передбачити такі положення:
·
уточнити
перелік категорій корпоративних спорів, що належать до виключної підсудності
господарського суду, включаючи справи за позовами до реєстраторів
власників іменних цінних паперів акціонерних товариств;
·
встановити
норму про обов’язкове об’єднання в одне провадження
пов’язаних між собою вимог, які випливають з одного корпоративного спору, що
повинно вирішити проблему ініціації безлічі судових розглядів, спрямованих на
зміну корпоративного контролю;
·
передбачити норму про застосування заходів забезпечення
позовів на вказані вимоги виключно господарським судом за місцезнаходженням
юридичної особи;
·
забезпечити розкриття інформації про ініційований судовий
розгляд, пов’язаний з корпоративним спором, з метою недопущення приховування
від іншої сторони факту свого звернення до суду.
Отже, необхідно системно
підходити до вирішення проблеми корпоративних конфліктів в АТ. Фрагментарні кроки у цьому напрямку не
забезпечать досягнення цілі, а лише ускладнять засоби ведення «корпоративних конфліктів».
Література.