Лазарович В. В.

Науковий керівник:

Попадюк О. В.

Буковинська державна фінансова академія

Україна, м. Чернівці

 

Вплив якості продукції на процес ціноутворення

Загальні світові тенденції розвитку суспільства зумовлюють нові вимоги до властивостей товарів, що сприяє розвитку нових технологій їх виробництва та застосування, нових стандартів якості. У результаті для збереження своїх позицій на ринку, конкурентоспроможності своїх товарів виробник має впроваджувати нові технології і товари, постійно корегувати і формувати цілі та стратегію свого розвитку, що вимагає системного підходу.

Більш висока якість обходиться дорожче. Це найпоширеніша думка щодо якості. Але новий погляд на механізми створення якості і процеси виробництва показав, що висока якість не завжди коштує дорожче. Важливо зрозуміти, як створюється якість виробу при сучасному масовому виробництві. На основі потреб ринку якість спочатку визначається на папері у вигляді проекту. Потім все це втілюється в реальний вибір за допомогою відповідних виробничих процесів. Вкладання більших коштів в наукові дослідження і дослідні розробки може дати в результаті помітне підвищення якості виробу. Це широко продемонстровано в Японії і на Заході на всьому діапазоні промислових товарів масового виробництва: комп’ютери побутова електроніка і побутові прилади. За останні десятиліття якість цих виробів помітно поліпшилась, а вартість впала [1].

Якість товару, його експлуатаційна безпека і надійність, дизайн, рівень післяпродажного обслуговування є для сучасного покупця основними критеріями при здійсненні покупки, і отже, визначають успіх або поразку підприємства-виробника та діяльність на ринку. Якість є найбільш ефективним засобом задоволення потреб споживачів та одночасно з цим засобом зниження виробничих видатків. Тому сучасна ринкова економіка ставить принципово нові вимоги до якості продукції, що виробляється. Це пов'язано з тим, що зараз процвітання будь-якої фірми, її стійке положення на ринку товарів і послуг визначаються рівнем конкурентоспроможності [2, 6].

Необхідно враховува­ти те, що підвищення якості продукції – задача довгострокова і безперервна. З розвитком науково технічного прогресу проблема якості не спрощується, а, навпаки, стає складнішою.

 Питання ціноутворення в умовах розвитку ринкових відносин привертають до себе увагу відомих вчених таких, як В. В. Герасименко [5], В. Л. Корінєв [6], М. Х. Корецький [6], О. І. Дацій [6], С. Білобловський [4] та ін., у чиїх роботах розкриті різні теоретичні і прикладні питання ціноутворення в умовах перехідної економіки.

 Правильно організоване ціноутворення стимулює підвищення якості. При цьому ціна повинна покривати всі витрати підприємства на заходи по підвищенню якості і забезпечувати необхідний рівень рентабельності. В той же час вироби з більш високою ціною повинні бути високої якості [5].

Велику увагу належить приділити економічному змісту розрахунків щодо визначення конкурентоспроможності товару. У най­ширшому розумінні конкурентоспроможність товару — це можливість його успішного продажу на певному ринку і в певний проміжок часу. Для того, щоб високоякісний товар був одночасно і конкурентоспроможним, він має відповідати критеріям оцінки споживачів конкретного ринку в конкретний час. Відтак найбільш вірогідні дані для оцінювання конкурентоспроможності дає дослідження потреб по­купців, вимог ринку. Купуючи щось, споживач знаходить необхідний товар серед аналогічних, тобто вибирає такий, що найбільше задовольняє його потреби [6].

Поліпшення якості продукції є специфічною формою прояву закону економії робочого часу. Практика господарювання свідчить; що загальна сума витрат на виготовлення і використання продукції більш високого ґатунку, навіть якщо досягнення останнього зв’язане з додатковими витратами у виробництві, істотно скорочується [2].

Зрештою високоякісна продукція повніше і дешевше задовольняє різноманітний попит населення на споживчі товари. Лише постійний і зростаючий випуск конкурентноспроможної продукції (за технічним рівнем, дизайном, продажною ціною, експлуатаційними витратами) є необхідною умовою виходу того чи іншого підприємства на світовий ринок, розвиток зовнішньо економічної діяльності, забезпечення стабільного прибутку і фінансового становища [4].

Системи забезпечення якості продукції в наш час сприймаються підприємствами, що конкурують, як активна складова їхнього виробничого потенціалу. Дійсно, якщо ці системи функціонують ефективно, то вони забезпечують скорочення виробничих витрат за рахунок їх зниження за такими позиціями, як відходи виробництва, усування браку, гарантійний ремонт виробів, доробка технічної документації, створення страхових запасів, відмови клієнту.

Тобто виробництво високоякісної продукції дає потрійний зиск: зниження виробничих витрат, підвищення чистого доходу, розширення вітчизняних ринків збуту та вихід на міжнародний ринок [3, 6].

Впевненості споживачів у якості продукції дуже сприяє сертифікація, тобто офіційне підтвердження того, що продукція (послуга) відповідає встановленим стандартам або технічним умовам. Підтвердженням відповідності продукції вста­новленим вимогам є спеціальний документ (сертифікат відповідності) або спеціальна оригінальна символіка, що охороняється законом (знак відповідності). Загальне керівництво системою, організацією та координацією робіт із сертифікації продукції в Україні здійснює національний орган із сертифікації — Державний комітет України по стандартизації, метрології та сертифікації (Держстандарт України) [1].

 

Список використаної літератури.

1.                 Васильєв В. О., Новіков В. О. Управління якістю та сертифікація. Інтермет Інженірінг. – К., 2002.

2.                   Пономарьов С. В. Управління якістю продукції. Інструменти й методи менеджмента якості. – К.: Стандарти та якість, 2005.

3.                   Балабанова Л. В., Сардак О. В. Цінова політика торговельного підприємства в умовах маркетингової орієнтації. — Донецьк: ДонДУЕТ ім. М.Туган-Барановського, 2003.

4.                   Білобловський С. Ціноутворення як складовий елемент системи управління підприємством // Економіка, фінанси, право. – 2006.

5.                   Герасименко В. В. Ценообразование.  – М.: ИННФРА – М, 2005.

6.                   Корінєв В. Л., Корецький М. Х., Дацій О. І. Маркетингова цінова політика: Навч. Посібник – К,: Центр навчальної літератури, 2007.