Федоришина Л.І, Панадій О.П.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

Аналіз ліквідності балансу сільськогосподарських підприємств

У ринковій економіці, коли можлива ліквідація підприємств унаслідок їх банкрутства, одним з найважливіших показників фінансового стану є ліквідність. Аналіз ліквідності дозволяє визначити, наскільки ефективно здійснюється управління на підприємстві.

Питання теоретичного та методологічного обґрунтування поняття «ліквідність» розглядались у працях науковців та практиків, А.М. Бойко, О.М. Галенко, А.Р. Манієвої, Л.А. Лахтіонової та інших. Завдяки роботам цих вчених сформульовано підґрунтя для подальших наукових досліджень.

Тому метою дослідження є з'ясування сутності поняття «ліквідність», характеристика груп активів за ліквідністю та оцінка основних недоліків чинної методики аналізу ліквідності балансу на сільськогосподарських підприємствах України.

Частина науковців вважають, що ліквідність підприємства - це його спроможність швидко реалізувати активи й одержати гроші для оплати своїх зобов'язань. Ми ж вважаємо таке визначення невичерпним, оскільки, отримавши виручку від перетворення активів у чисті активи, підприємство може спрямувати останні на інвестування у основний та оборотний капітал, пререпрофілювання виробництва, реорганізації підприємства тощо.

Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні коштів з активу, згрупованих за рівнем їхньої ліквідності, із зобов’язаннями за пасивом, об’єднаними за строками їх погашення і в порядку зростання цих строків. Залежно від рівня ліквідності активи підприємства поділяються на такі групи:

1. Найбільш ліквідні активи (А₁) — це суми за всіма статтями коштів та їх еквівалентів, а також поточні фінансові інвестиції.

2. Активи, що швидко реалізуються,(А₂) — включають готову продукцію, товари, поточні біологічні активи, поточну дебіторську заборгованість.

3. Активи, що вимагають більш тривалого терміну реалізації (А₃), — це виробничі запаси, незавершене виробництво, довгострокові біологічні активи, незавершене будівництво, довгострокова дебіторська заборгованість, довгострокові фінансові інвестиції та інші оборотні активи

4. Активи, що важко реалізуються (А₄), — це активи, які передбачено використовувати в господарській діяльності протягом тривалого періоду. У цю групу включають усі статті 1-го розділу активу балансу («Необоротні активи»).

Пасиви балансу відповідно до зростання строків погашення зобов’язань групуються так:

1. Негайні пасиви (П₁) — це кредиторська заборгованість, розрахунки за дивідендами, своєчасно не погашені кредити (за даними додатку до балансу).

2. Короткострокові пасиви (П₂) — це короткострокові кредити банків, поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями, векселі видані.

3. Довгострокові пасиви (П₃) — це довгострокові зобов’язання — 3-й розділ пасиву балансу.

4. Постійні пасиви (П₄) — це статті 1-го розділу пасиву балансу.

Баланс буде абсолютно ліквідним, якщо задовольнятиме такі умови:

· Найбільш ліквідні активи перевищують негайні пасиви або дорівнюють їм.

· Активи, що швидко реалізуються, дорівнюють короткостроковим пасивам або більші за них.

· Активи, що реалізуються повільно, дорівнюють довгостроковим пасивам або більші за них.

· Активи, що важко реалізуються, менші за постійні пасиви.

Якщо на підприємстві виконуються перші три умови, тобто поточні активи перевищують зовнішні зобов’язання підприємства, то обов’язково виконується й остання умова, оскільки це свідчить про наявність у підприємства власних оборотних коштів, що забезпечує його фінансову стійкість. Невиконання однієї з перших трьох умов указує на те, що фактична ліквідність балансу відрізняється від абсолютної.

Для характеристики реальної ситуації, що склалася з ліквідністю балансу, у таблиці 1 представлено порівняльний баланс ліквідності сільськогосподарських підприємств Вінницької області.

Таблиця 1

Аналіз ліквідності активів сільськогосподарських підприємств Вінницької області, 2009 р.

Актив	На початок року	На кінець року	Пасив	На початок року	На кінець року	Платіжний надлишок (недостача),млн.грн.
						На початок року	На кінець року
1	2	3	4	5	6	7	8
Найбільш ліквідні активи (А1), млн. грн.	171,2	263,3	Негайні пасиви (П1), млн. грн.	712,4	1041,7	-541,2	-778,4
Активи, що швидко реалізую- ться (А2), млн. грн.	1322,0	2411,1	Коротко-строкові пасиви (П2), млн. грн.	739,5	1479,7	+582,5	+931,4
Активи, що реалізують-ся повільно (А3), млн. грн.	790,1	1440,1	Довго-строкові пасиви (П3), млн. грн.	663,0	1371,2	+127,1	+68,9
Активи, що важко реалізуються (А4), млн. грн.	1906,1	2321,3	Постійні пасиви (П4), млн. грн.	2074,5	2543,2	-168,4	-221,9
Баланс	4189,4	6435,8	Баланс	4189,4	6435,8	Х	Х

Аналіз ліквідності зведеного балансу сільськогосподарських підприємств Вінницької області засвідчив той факт, що він не є абсолютно ліквідним, адже не виконується умова для першої групи активів і пасивів. Однак усі інші умови щодо балансу ліквідності виконуються, що свідчить про здатність підприємств покривати свої зобов’язання за рахунок поточних активів у строки, що не перевищують одного року.

Практика свідчить про те, що на більшості сільськогосподарських підприємств, наскільки потужними б вони не були, перша умова не витримується, тобто грошовими коштами неможливо миттєво погасити негайні зобов’язання, і тому баланси не є абсолютно ліквідними. Пояснюється така негативна ситуація тим, що баланси сільськогосподарських підприємств складають річні, і аналіз проводять за рік, а на кінець року всі вільні кошти спрямовуються на закупівлю матеріалів сільськогосподарського призначення, запчастин, палива тощо під наступну посівну, а за браком коштів виникає заборгованість перед постачальниками та банками.

Взагалі, на нашу думку, розподіл активів за ступенем ліквідності досить умовний, і у віднесенні тих чи інших активів до певних груп існує чимало «вузьких місць». Так, поточну дебіторську заборгованість можна включати до складу групи А2 лише у плані заборгованості, очікуваний строк погашення якої більший 90 днів; поточні біологічні активи необхідно ділити на дві підгрупи, одну з яких (у вартості тварин, що призначені для відтворення основного стада) включати до групи А3, решту – до групи А2, а незрілі довгострокові біологічні активи включати до групи А4. Оскільки такий поділ вимагає більш детальної інформації, яка може бути комерційною таємницею, пропонуємо проводити аналіз ліквідності балансу лише для внутрішніх потреб, а для потреб зовнішнього аналізу представляти коефіцієнти абсолютної, швидкої ліквідності та покриття.

Список літератури:

1. Ванієва А.Р. Оцінка ліквідності та платоспроможності підприємства.// Формування ринкових відносин в Україні. – 2006. - №8. – с. 52-61

2. Галенко О.М. Аналіз ліквідності та платоспроможності.// Формування ринкових відносин в Україні. – 2007. - №6. – с.47-52

3. Макарчук І.М. Платоспроможність і ліквідність аграрних підприємств.// Фінанси України. – 2005. - №4. – с.120-126

4. Статистичний щорічник Вінниччини за 2009р.// Головне управління статистики у Вінницькій області, 2010. – 652 с.