Економіка/ фінансові відносини

Материнська Ольга Андріївна, Ярова Алла Олександрівна

Вінницький національний аграрний університет

РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ПІДПРИЄМСТВА: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЙОГО ВИРІШЕННЯ

Важливою проблемою сучасного етапу розвитку економіки України є пошук напрямів ефективного використання виробничих ресурсів сільського господарства та формування потенціалу, який необхідний для виробництва визначеної кількості продукції сільського господарства. На сьогоднішній день ця проблема набуває особливого значення в зв’язку з випередженням темпів витрачання матеріальних ресурсів, порівняно з темпами виробництва продукції. Отже, виникає гостра потреба у вивченні основних тенденцій ресурсного забезпечення аграрного виробництва та розробки відповідних пропозицій щодо покращення ситуації в галузі.

Проблеми формування та використання ресурсного потенціалу досліджували вітчизняні та зарубіжні вчені Л. Абалкін, В. Авдєєнко, Р. Акбердін, В. Андрійчук, Р. Білоусов, Г. Бабков, П. Борщевський, І. Бузько, Ю. Василенко, С. Волощук, Е. Горбунов, В. Гончаров, А. Задоя, А. Ігнатовський, Р. Колосова, О. Коренков, В. Котлов, Н. Краснокутська, Г. Мельничук, М. Кучеров, О. Олексюк, І. Ступницький, І. Фаріон, О. Федонін, Е. Фігурнов С. Хейнман, Д. Черніков, В. Шиян, С. Шкарабан та інші.

Проте більшість теоретичних концепцій розвитку ресурсного потенціалу, його структури та властивостей, що лежать в основі його використання, є недостатньо обґрунтованими або суперечливими. В економічній літературі недостатньо уваги приділено ефективності використання ресурсного потенціалу. Тому постає об'єктивна необхідність у пошуку нових підходів до забезпечення ефективного використання ресурсного потенціалу підприємств, що потребує вияснення низки питань щодо економічної сутності, властивостей, структури ресурсного потенціалу, а також стратегії його використання.

Ресурсний потенціал підприємства — це сукупність матеріальних, нематеріальних, трудових, фінансових ресурсів, включаючи здатність робітників підприємства ефективно використовувати названі ресурси для виконання місії, досягнення поточних та стратегічних цілей підприємства.

При цьому ресурсний потенціал підприємства можна охарактеризувати чотирма основними критеріями:

● реальними можливостями підприємства в тій чи іншій сфері діяльності (також і нереалізовані можливості);

● обсягом ресурсів як залучених, так і тільки підготовлених до використання у виробництві;

● здатністю кадрів (менеджерів) використовувати ресурси, вміння розпоряджатися ресурсами підприємства;

● формою підприємництва та відповідною організаційною структурою підприємництва.

Формування потенціалу підприємства – це виявлення стратегічних можливостей, ресурсів і резервів потенціалу , здатних підвищити конкурентоспроможність підприємства. Розвиток потенціалу – це «нарощування» потенціалу за рахунок виявлених резервів і конкурентних переваг . Нарощування потенціалу можливе як на етапі формування, так і в процесі його використання.

Сучасний підхід до трактування власне ресурсного потенціалу у фахових словниках зводить найчастіше до наступного: “це сукупна здатність економіки країни, її галузей, підприємств, господарств здійснювати виробничо-економічну діяльність, випускати продукцію, товари, послуги, забезпечувати запити населення, суспільні потреби, розвиток виробництва і споживання. Ці можливості дають всі наявні та приховані ресурси країни.

В економічній літературі немає однозначної думки щодо складу ресурсного потенціалу, тому необхідно відокремлювати виробничий потенціал, кадровий, фінансовий, інформаційний, інвестиційний, інноваційний, управлінський. Важливим моментом є оцінка ефективного використання ресурсів підприємства.

Оцінка ресурсного потенціалу дає змогу:

● оцінити ступінь залучення ресурсів в господарський оборот;

● оцінити ступінь використання активної частини потенціалу;

● оцінити ефективність вкладених ресурсів, вкладених в формування і розвиток ресурсного потенціалу.

Під оцінкою ресурсного потенціалу розуміється визначення величини економічних ресурсів, якою володіє і розпоряджається, і економічного результату їх ефективного використання. Оцінка ресурсного потенціалу підприємства може проводитися в натуральному і вартісному вираженні.

На сьогоднішній день існує низка проблем, щодо оцінки ресурсного потенціалу підприємства:

● необхідність розроблення інтегрального показника оцінки ресурсного потенціалу підприємства;

● вирішення проблеми співставлення вартісних і натуральних оцінок;

● елементів потенціалу підприємства;

● розробка системи збору достовірної вихідної інформації;

● вилучення подвійного рахунку при оцінці;

● розробка нових математичних моделей оцінки ресурсного потенціалу;

● розробка і використання коригуючи коефіцієнтів, наприклад таких, що враховують інфляційні процеси;

● розробка методів приведення у спів ставний вид абсолютних і відносних показників.

Забезпечення ефективного використання і подальшого нарощування ресурсного потенціалу має стати одним з головних пріоритетів діяльності як керівництва підприємства, так і усіх його підрозділів. Основним напрямом ефективного використання ресурсного потенціалу є підвищення врожайності сільськогосподарських культур, впровадження нових високоефективних господарських структур, формування районів високотоварного виробництва, зміцнення матеріально-технічної бази, впровадження ресурсо і енергозберігаючих технологій, удосконалення організації праці, підвищення рівні концентрації, спеціалізації та кооперації виробництва, удосконалення цінового і фінансового механізмів, підвищення рівня організації та мотивації праці.

Сучасний стан ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств є незадовільним. Значна розораність угідь, низька урожайність сільськогосподарських культур. Крім цього, низький рівень ефективності використання земельних ресурсів зумовлений недотриманням технологій, незадовільним технічним оснащенням підприємств. Сучасні сільськогосподарські підприємства забезпечені основними матеріально-технічними засобами менш як наполовину технологічної потреби. Наявна техніка має високий ступінь зносу. Негативні тенденції спостерігаються також в процесах формування фінансових ресурсів підприємства. Низька заробітна плата, затримання її виплати, незадовільні умови праці.

З метою покращання ситуації щодо ресурсного забезпечення сільськогосподарських підприємств повинні бути закладені наступні процеси: оновлення ресурсної бази, та забезпечення розширеного відтворення наявних ресурсів та їх ефективного використання.

Проблема ресурсного забезпечення сільськогосподарських підприємств ускладнюється тим, що через ряд причин, серед яких економічна криза в АПК, нестабільність цінового механізму та фінансової політики держави, аграрний сектор не є інвестиційно привабливою сферою. Оновлення матеріально-технічної бази відбувається на незадовільному рівні. Як результат, зменшується можливість інтенсифікації виробництва, недотримуються строки виконання сільськогосподарських робіт, знижуються показники валового збору і відповідно рентабельність агро формувань.

Отже, розвиток ресурсного потенціалу можливий тільки при вирішенні таких проблем:

- якісного оновлення та розширення матеріально-технічної бази;

- реалізація інвестиційних проектів підприємств різних форм власності та господарювання;

- раціональне використання земельних, водних та інших природних ресурсів;

- поповнення трудових ресурсів молодими;

- забезпечення ефективного використання внутрішніх і зовнішніх фінансових ресурсів;

- формування необхідної інформації для прийняття управлінських рішень, та запобігання кризовим явищам;

- впровадження сучасних технологій виробництва промислової продукції;

- здійснення маркетингових досліджень для обґрунтування асортиментної політики виробничих підприємств

Література:

1. Блонська В.І., Радецький Ю.Ю. Вдосконалення обґрунтування стратегії формування потенціалу підприємства // В.І. Блонська, Ю.Ю. Радецький // Науковий вісник. – 2008.– Вип. 18.1 – с. 263-268

2. Міщенко Н.Т. Ресурсний потенціал підприємства: Сутність, структура, стратегія використання // Н. Т. Міщенко// Науковий вісник НЛТУ України. –2010.– Вип. 20.9 – с. 193-198

3. Міщенко Н.Т. Поняття ресурсного потенціалу та проблеми його оцінки // Н. Т. Міщенко// Науковий вісник. –2007.– Вип. 17.2 – с.189-192

4. М’яких М. І. Аналіз та оцінка використання ресурсного потенціалу в системі споживчої кооперації// М. І. М’яких // Актуальні проблеми економіки. – 2009. – Вип. 1(91). – с. 136-142