Економіка / 3. Фінансові відносини

Коваль О. М., Материнський П. В., Материнська О. А.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

ПРОБЛЕМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ЗЕРНОВОЇ ПРОДУКЦІЇ

Найважливішою передумовою ефективного функціонування підприємств АПК в сучасних умовах є підтримання на високому рівні їх конкурентоспроможності. Підвищення економічної ефективності виробництва продукції сільського господарства має відбуватись поряд з удосконаленням систем збуту виробленої продукції, від ефективності дії якої в значній мірі залежать кінцеві результати господарювання товаровиробників. [1]

На сьогоднішній день існують проблеми виробництва і реалізації продукції зернового сектору. Це насамперед низька урожайність зернових, а також неспроможність виробників повністю реалізувати товарну продукцію. Ці проблеми призводять до зниження обсягів коштів від реалізації, а в результаті і до зниження прибутку.

Проблеми які стосуються аграрного сектору нашої країни в сучасних умовах займаються такі вчені як: В. Юрчишин, О. Шпичак, М. Малік, В. Андрійчук, О. Гудзинський, О. Дацієм, Н. Лукінова, В. Василенко, Т.Ткаченко, А. Шегда, Л. Севіретова, Н. Семенченко, С. С та інші вітчизняні вчені. Практична діяльність товаровиробників сільськогосподарської продукції свідчить про необхідність подальших наукових досліджень, особливо по окремих регіонах України.

Вирішення зазначених проблем пов’язане з розвитком науково технічного прогресу, з урахуванням вітчизняних і світових досягнень науки та передової практики.

Зерно є одним з не багатьох видів сільськогосподарської продукції, рівень виробництва якого стабільно перевищує необхідний обсяг його використання всередині країни на протязі тривалого періоду часу.

Сьогодні частина зернової продукції реалізується у вигляді сировини. Але деякі з них, частину її переробляють на крупи, комбікорми, борошно та інші види продуктів у власних та орендованих переробних цехах. Це пов’язане із додатковими витратами, але дозволяє отримати більше виручки за той же самий обсяг зерна. Тому одним із заходів підвищення прибутковості зернової галузі вважається продаж продукції у переробленому вигляді: крупи, борошна, комбікорму.

Обсяг реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – один із показників діяльності господарюючих суб'єктів. За економічним змістом фактичне значення реалізації продукції характеризує кінцевий результат роботи підприємства, виконання обов'язків перед споживачами, ступінь участі в задоволенні потреб ринку тощо [2].

Найгіршим є те, що сільськогосподарські товаровиробники в умовах ринкової ситуації що склалася, не мають можливості забезпечити прибутковості сільськогосподарського виробництва, зокрема виробництва зерна. Перш за все таке становище пов’язане з низьким рівнем закупівельних цін, недосконалістю та несвоєчасністю регулювання ринку зерна з боку держави, засиллям торгівельних посередницьких структур.

В сучасних умовах розвиток промислової переробки зерна на продовольчі цілі безпосередньо у сільськогосподарських підприємствах обмежений недостатнім рівнем їх маркетингової роботи та низьким рівнем забезпеченості фінансовими ресурсами. Це стає дедалі більшою проблемою. Відбувається не лише стримування економічного розвитку сільськогосподарських підприємств, але і зниження їх конкурентоспроможності.

Як перспективний напрямок на шляху до підвищення економічної ефективності реалізації зерна слід прийняти до уваги переробку зерна у господарствах на кормові цілі з наступною реалізацією готової продукції невеликим за розмірами тваринницьким фермам сільськогосподарських підприємств і господарствам населення.

Продовольчі ринки здебільшого працюють як базари, а не як організовані оптово-роздрібні торговельні структури, їхня матеріально-технічна база слабка, бракує холодильної, рефрижераторної техніки, складських приміщень, інформаційних та комунікаційних систем.

Отже, можна сказати, що основні фінансові проблеми аграрного сектору зосереджені у сфері збуту продукції. Спрямування основних товарних потоків продукції до неорганізованих каналів збуту з непрозорими умовами купівлі-продажу, визначення кількості, якості продукції та цін, призводить до значних фінансових втрат галузі.

Тому організація і впорядкування аграрного ринку і, насамперед, сегмента комерційно-посередницького збуту продукції мають стати пріоритетним завданням у розвитку агропромислового комплексу України.

Протягом останніх років в Україні склалася тенденція зменшення чисельності великої рогатої худоби і свиней. Це пов’язано з багатьма чинниками, а саме: нестабільною ціновою політикою, відсутністю державної підтримки сільгоспвиробників, несприятливі умови для вирощування ВРХ і свиней та ін.

Для сталого розвитку зернового сектору вкрай необхідна оптимізація структури фуражного зерна з урахуванням відродження і розвитку тваринницької галузі.

Для ефективного функціонування ринку сільськогосподарської продукції та одержання прибутків потрібно зосереджуватися на розширення асортименту цінової конкурентоспроможності (собівартості) власної продукції, підвищенні якості, організацію ефективного зберігання та транспортування, виробництво тієї продукції, якої потребує ринок, і реалізацію її тоді, коли ринок пропонує найвищі ціни.

ЛІТЕРАТУРА

1. Трещов М.М. Розвиток інфраструктури аграрного ринку в регулярному середовищі держави як один з основних шляхів підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств // Економічний простір .- 2009.- №24.- С.73-82.

2. Халевицька Т, Знамеровська Т. Теоретичні та облікові аспекти реалізації продукції // www.nbuv.gov.ua

3. Аверков С.В. Ринок агропромислової продукції: проблеми, формування та перспективи розвитку // Аграрний вісник Причорномор’я. Економічні науки. Вип. 37. – Одеса: Імідж-Прес, 2007. – C. 3-6.

4. Литвинова О.М., Плотнікова І.Є. Сучасні тенденції у виробництві та реалізації зерна // www.nbuv.gov.ua