Кривоконь О.С, Глазко Н.Д., Боднар Н.А.

Вінницький національний аграрний університет

Вплив інфляційних процесів на прийняття управлінських рішень на основі проведеного фінансового аналізу.

Перехід нашої економіки на ринкові відносини різко підвищив значення грошей. Проблеми грошового господарства стають основними і в практичних заходах по реконструкції народного господарства, і в теоретичних дослідженнях. Тому, незважаючи на жваве обговорення зазначених питань на сторінках економічної преси, актуальність їх не зменшується. Висока вартість аналізу інфляційних процесів, велике число діючих чинників ускладнюють виробіток правильної грошової політики. Як показує досвід нашої, а також інших країн, перехід на ринкові відносини супроводжується швидким зростанням цін, підсиленням дії інфляційних чинників. Дуже важливо правильно оцінити, чи є самий перехід на ринкові відносини причиною заглиблення інфляції чи при цих відносинах накопичений раніше інфляційний потенціал одержує свій реальний вислів.

О.А Кириченко має думку, що в умовах ринкових відносин можливості штучного стримування інфляції різко скорочуються. Разом з тим непослідовність в прийнятті рішень по переходу до ринку, непродуманість деяких кроків усугубляють існуючі труднощі, підсилюють інфляційні процеси[ 1 ]

А.Жуйков відзначає : в умовах гіперінфляції економіки звітність про результати операційної діяльності та фінансовий стан у національній валюті без перерахунку не є корисною. Купівельна спроможність грошей зменшується настільки, що порівняння сум, отриманих від операцій та інших подій, що відбулися у різні проміжки часу, навіть у той же звітній період, вводить в оману.[ 2 ]

Фінансова безпека є однією з найважливіших умов нормального функціонування й розвитку підприємства.

Професор І.А.Бланк вважає ,що фінансова безпека є основним елементом системи економічної безпеки. У свою чергу фінансова безпека є системою, що включає свої елементи протистояння фінансовим погрозам. Однією з основних погроз фінансової безпеки є інфляція.[ 1 ]

Вартість грошей вимірюється її купівельною спроможністю. Інакше кажучи, якщо звичні для вас товари сьогодні коштують більше, ніж коштували вчора, то гроші знецінилися під впливом інфляції.

Інфляція як явище є об’єктивна , багатофакторна, властива розвитку економіки складова, що впливає в остаточному підсумку на фінансові результати підприємства.[ 3 ]

В Україні, щоб оволодіти ситуацією в грошовому обігу та кредитуванні, необхідно в найкоротший час вдатися до регулювання обсягу сукупної грошової маси, застосувавши для цього такі спеціальні інструменти та методи: резервні вимоги, тобто норматив депонування частини вкладів комерційних банків на безвідсоткових рахунках Національного банку України (він становить 15% статутного фонду комерційного банку); квоти і форми рефінансування банків; гнучку відсоткову політику; нормативи ліквідних коштів комерційних банків та обов'язкових інвестицій у державні папери тощо. Змінюючи нормативи резервів та ставки операцій рефінансування, Національний банк зможе збільшувати (зменшувати) величину ліквідності комерційних банків і тим активно впливати на інфляційний процес. При цьому основою регулювання грошової системи України має стати насамперед ліквідація штучного поділу готівкового й безготівкового обігу та перехід до цивілізованого регулювання сукупного грошового обігу. Гривня мусить мати однакову купівельну силу в будь-якій формі і в будь-яких операціях. Світова практика свідчить, що для цього потрібно зняти всі необґрунтовані обмеження з безготівкових платежів та розрахунків і паралельно ввести граничні межі загального зростання грошової маси в обігу.[ 4 ]

Розглянемо індекс інфляції з часів набуття незалежності і до сьогодні:

1992 – 210; 2001 – 6,1;

1993 – 10206; 2002 – (-0,6);

1994 – 500; 2003 – 8,2

1995 – 280; 2004 – 12,3;

1996 – 40; 2005 – 10,3;

1997 – 20; 2006 – 11,6;

1998 – 10; 2007 – 16,6;

1999 – 19,2; 2008 – 22,3;

2000 – 25,8; 2009 – 12,3;

2010 – прогноз 9,7.

Головними чинниками зниження інфляційного тиску за 2009 р. було: звуження сукупного попиту, спричиненого скороченням прибутковості підприємств і зменшенням доходів населення на фоні низької кредитної активності банків, а також погіршення життєвого рівня населення. Тому динаміку 2009 р. позитивною назвати складно. Аналітики відзначають ряд чинників, які призведуть до зростання інфляції в 2010 р.: підвищення цін на газ для населення і комунальних підприємств, можлива волатильність курсу гривні в першому півріччі через пом’якшення грошово-кредитної політики, а також високі інфляційні очікування для бізнесу. Згідно з прогнозами “Ренесанс Капітал Україна”, зростання споживчих цін у 2010 р. становитиме 13%, в 2011р. – 11,3%,в 2012 р.– 9,2%

Оскільки в Україні часто міняються уряди, а разом із ними і програми діяльності,розраховувати на успіх у даній сфері дуже складно. Розв’язання, у пожежному порядку, найбільшгострих проблем сьогодення, безперечно сприяє пом’якшенню дії інфляційних чинників, проте недозволяє їх подолати остаточно.[ 5]

Серед переліку заходів, які реалізують центральні органи влади, можна виділити заходи, що направлені на подолання фінансової кризи в Україні.

Зокрема, Закон України “Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів в Україні” передбачає створення Стабілізаційного фонду, кошти якого будуть спрямовані на надання фінансової підтримки окремим сегментам ринку.

Згідно з Указом Президента “Про додаткові заходи щодо подолання фінансової кризи в Україні” пропонується запровадження механізмів захисту національного товаровиробника, тимчасове квотування імпорту окремих товарів, запровадження до стабілізації фінансово-економічної ситуації мораторію на підвищення цін суб’єктів природних монополій тощо.

Стосовно діяльності Національного банку України, то тут є доцільним запровадження таргетування інфляції, що має широке застосування у зарубіжній практиці.Для того, щоб забезпечити нормальне функціонування грошово-кредитної сфери, центральний банк зобов’язаний боротись із інфляцією. Одним із найбільш сучасних та доволі ефективних методів такої боротьби є таргетування.

Отже,виникнувши ще за часів незалежності України, інфляція настільки деформувала всі фази відтворення сукупного суспільного продукту, що нині стала найнебезпечнішою загрозою для збереження державності. Будучи наслідком багатофакторного процесу, вона може бути приборкана лише в результаті оперативного застосування взаємоузгодженого комплексу заходів в усіх сферах господарського і суспільного життя.

Список використаних джерел:

1.Кириченко О.А./Вплив інфляційних процесів на фінансову безпеку підприємства//Економіка та держава. – 2009. - №1,ст..13 – 16.

2.Жуйков А./Фінансові інструменти для захисту інвестицій від інфляції//Фінансовий ринок України. – 2008. - №11,ст.35 – 36.

3.Коваленко О.//Інфляція в Україні : особливості та вплив на фінансову систему//Формування ринкової економіки в Україні. – 2009.Вип.19.с.308 – 315.

4.Курило О.Б., Н.В.Дудинець//Вплив інфляції на економічний розвиток України//Науковий вісник НЛТУ Україна – 2008.Вип.18.16.

5.Л.Є.Фурдичко,Л.О.Фердичко//Особливості інфляції : світовий та вітчизняний досвід оцінювання її оптимального рівня//Науковий вісник НЛТУ України. – 2009.Вип.19.13.