Экономические науки/16. Макроэкономика
Ткачук В.О., Яцков О.Ю.
Науковий
керівник: асистент БондалетоваТ.О.
Вінницький
торговельно-економічний інститут
КНТЕУ, Україна
Напрямки
удосконалення податкової політики як інструменту регулювання
Існуюча на сьогодні в
Україні система оподаткування є надто недосконалою, що не дозволяє
забезпечувати своєчасне і достатнє формування доходів зведеного бюджету. Нестабільність податкового законодавства
зумовлена численними доповненнями до законів, нечіткими роз'ясненнями та формулювання
ставок сплати податків, а особливо недосконалою податковою політикою [1].
Податкова політика – досить
складний механізм, що поєднує податковий менеджмент і податкову систему, яка
існує в державі. На жаль, в Україні вони перебувають на низькому рівні.
Податкова політика представляє собою діяльність держави у сфері встановлення та
стягнення податків, зборів та обов’язкових платежів.
Держава через податки може
мобілізувати значні ресурси в своє розпорядження. але недосконала система їх
розподілу та використання може звести нанівець усі добрі наміри. Сьогодні
держава неспроможна забезпечити певною мірою ефективне використання фінансових
ресурсів, мобілізованих за допомогою податків у своє розпорядження. Тому для
України заходи щодо реформування податкової системи оподаткування повинні
ґрунтуватися на зниженні ставок податків, і відповідно, певному скороченні
перерозподілу ресурсів через бюджетну систему. Через діяльність держави у сфері
оподаткування знаходять свою реалізацію суспільні, колективні, особисті
інтереси та еволюційний розвиток податкових відносин відбувається у напрямі
оптимального співвідношення між задоволенням кожного з них. Виконання завдань
зі здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю
обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових
фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), а також неподаткових доходів,
установлених законодавством, покладено на податкові органи [3].
Щоб забезпечити належний рівень
надходжень до відповідних бюджетів необхідно, перш за все, провести реформу
податкової системи. Реформування податкової політики повинно йти через структурну
перебудову економіки і фінансів. Тільки на основі такої перебудови можна
забезпечити стабілізацію і збалансованість як торгово-платіжного балансу, так і
бюджету держави [1].
В цьому напрямі передбачаються два
шляхи. По-перше, цілеспрямована підтримка структурної перебудови найбільш
важливих для функціонування економіки галузей й виробництва державними коштами,
кредитами, державними гарантіями державним інвесторам. По-друге, перебудова
виробництва відповідно до вимог ринку за рахунок власних коштів підприємств,
кредитів і позичок [4].
З метою активізації
перспективи подальшого розвитку податкової політики слід: а) найближчим часом
науково обґрунтувати проблеми, які є взаємозалежними для податкової і
соціальної політики та які повинні враховуватись при розробці
нормативно-правового забезпечення; б) визначити доцільні розміри податків та їх
доцільну систему сплати; в) оптимізувати бухгалтерський та податковий обліки;
г) розробити та впровадити такі механізми, щоб податкова система була не
фіскальною, а стимулюючою та регулюючою; д) змінити систему нарахування податку
на додану вартість; є) провести адміністративну реформу.
Але одним за
найважливіших напрямків вдосконалення податкової політики є здійснення
податкової реформи. Тобто її здійснення має здійснюватись такими шляхами,
зважаючи на «податкову ситуацію» в країні: недопущення підвищення податкового
навантаження на платників податків, що дасть змогу запобігти зростанню цін на
товари і послуги для споживача; внесення змін до законів з питань оподаткування
з метою залучення до бюджетів усіх рівнів додаткових фінансових ресурсів, які
будуть використані для фінансування інфраструктурних проектів у галузі
будівництва, в тому числі для проведення в Україні фінальної частини чемпіонату
Європи 2012 року з футболу; поступове зниження навантаження на фонд оплати
праці в результаті реформування системи сплати внесків до фондів загальнообов'язкового
державного соціального страхування; розширення бази оподаткування шляхом
упорядкування системи діючих податкових пільг, що надаються за галузевою та
професійною ознаками, і вирівнювання податкового навантаження за видами
економічної діяльності; удосконалення системи адміністрування акцизного збору з
метою зменшення частки тіньового сектору обігу підакцизних товарів;
удосконалення системи оподаткування акцизами з метою зниження рівня доступності
та споживання товарів, що негативно впливають на здоров'я громадян і довкілля.
Ці кроки дозволять створити основу для податкового стимулювання модернізації і
розширення виробничих потужностей, що в свою чергу сприятиме: підвищенню
зайнятості; підвищенню економічної, і особливо інвестиційної, активності підприємництва;
збільшенню продуктивності праці, що забезпечує базу для зростання рівня
заробітної плати; зниженню інфляційного тиску; поліпшенню конкурентної позиції
економіки України на світовому ринку; прискоренню запровадження інноваційних
технологій в виробничі процеси.
Література:
1.
Про
Державний бюджет України на 2010 рік. Верховна Рада України; Закон, Перелік вiд
26.12.2009, № 835-VI.
2.
Іголкін
В.В. Податкова реформа як об'єктивна необхідність зміцнення дохідної частини
державного бюджету//Фінанси
України
– 2009.- №-8. - 19-27 c.
3.
Корнус В.Г. Удосконалення прибуткового
оподаткування громадян в Україні//Фінанси України – 2010. - №-10. - 22-27 c.
4.
http://www.sta.gov.ua/control/uk/index.