Економічні науки / 6. Маркетинг і менеджмент

К.е.н. Фоломкіна І.С.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського, Донецьк

Аналіз ризиків підприємства: зміст та етапи

Сучасні умови господарювання, що відрізняються зростанням складності і імовірнісною структурою середовища діяльності вітчизняних підприємств, швидкими змінами у ньому, обумовлюють підвищену увагу до проблем управління ризиками. Розробляючи і реалізуючи управлінські рішення, керівники усвідомлюють значущість виявлення ризиків, що впливають на діяльність підприємства чи впливатимуть у майбутньому, їх кількісного виміру і вибору найбільш ефективного методу мінімізації ризиків, інакше існує загроза відхилення від поставлених цілей, зниження ефективності функціонування підприємства на ринку у перспективі, втрати переваг на ринку.

В процесі ризик-менеджменту послідовно здійснюються: аналіз ризиків, їх оцінка і управління ними. Початковою процедурою при цьому є достовірний і своєчасний аналіз ризиків, з якими підприємство може потенційно і реально зіштовхнутися. Аналіз ризиків надає інформацію для їх кількісної та якісної оцінки, після чого обираються найбільш ефективні методи управління ризиками. Однак у сучасній літературі існує деяка плутанина щодо категорій „аналіз ризиків”, „ідентифікація ризиків”, „оцінка ризиків”.

Часто аналіз ризиків представляють як сукупність виявлення ризиків (ідентифікації) та їх оцінки [2; 4], вважаючи аналіз ризиків загальним поняттям по відношенню до ідентифікації та оцінки.

Згідно іншого підходу ідентифікацію і аналіз ризиків ототожнюють, розглядаючи в процесі їх здійснення етапи усвідомлення (якісного аналізу) ризиків, аналіз конкретних причин виявлення несприятливих подій та їх негативних наслідків, комплексний аналіз ризиків [3, с.71].

Інколи їх розглядають як єдине ціле, акцентуючи увагу лише на аналізі ризиків. Наприклад, розглядаючи в процесі аналізу ризиків етапи збору інформації, її обробки і аналізу, при цьому увага не зосереджується на виявленні, ідентифікації ризиків [1, с.115].

На нашу думку, „ідентифікація ризиків” є невід’ємною частиною поняття „аналіз ризиків”, яке слід відрізняти від „оцінки ризиків”.

Отже, аналіз ризиків слід розглядати як процедуру виявлення потенційних та реальних ризиків, що мають місце у діяльності підприємства, причин їх виникнення та факторів, що їх обумовлюють, а також потенційних наслідків, що можуть мати місце у діяльності підприємства в умовах ризику.

А ідентифікація ризиків є початковим етапом процесу їх аналізу і являє собою процедуру виявлення і усвідомлення потенційних та реальних ризиків, притаманних умовам діяльності підприємства. Вважається, що ризик виявлений (ідентифікований), якщо суб’єкт управління усвідомив його існування.

В свою чергу, під оцінкою ризику розуміється процедура визначення його рівня і ступеня впливу на діяльність підприємства та рішення, що в ньому приймаються. Оцінка ризиків розпочинається одразу після завершення процедури їх аналізу.

Процес аналізу ризиків повинен містити 4 етапи (рис. 1): ідентифікація ризиків, доподійний та післяподійний аналіз ризиків, узагальнення результатів аналізу та їх використання для оцінки ризиків.

На першому етапі визначаються види і обсяг необхідної інформації, здійснюється збір та обробка цієї інформації, виявляються види ризиків, що мають або можуть мати місце у діяльності підприємства.

Ключовим аспектом аналізу ризиків підприємства є інформація, оскільки її наявність дозволяє приймати більш обґрунтовані рішення в умовах ризику та невизначеності. Для аналізу ризиків підприємство може отримувати інформацію як із зовнішніх джерел, так і з внутрішніх.

В якості зовнішніх джерел інформації можуть виступати Закони і нормативні акти України, статистична інформація щодо розвитку економічної та соціально-демографічної ситуації в Україні, публікації у пресі, інформація, отримана з телевізійних та радіопередач, з мережі Інтернет, інформація отримана в результаті співбесід з фахівцями певного профілю тощо.

Рис. 1 – Процес аналізу ризиків підприємства

Внутрішніми джерелами інформації для аналізу ризиків виступають бухгалтерська та статистична звітність підприємства, організаційні схеми та логістичні схеми руху матеріальних, фінансових та інших потоків у підприємстві, накази, інструкції, вказівки, нормативи та інша оперативна інформація щодо окремих аспектів роботи підприємства, інформація, отримана в результаті співбесід с працівниками підприємства, спостереження за їх роботою тощо.

Аналіз цих джерел дозволяє виявити ті види ризиків, що мають місце у діяльності підприємства, або можуть виникнути у майбутньому, тобто їх ідентифікувати. Після виявлення ризиків здійснюється їх аналіз.

На другому етапі здійснюється доподійний аналіз ризиків – аналіз потенційних ризиків до настання ризикової події, при якому аналізуються можливі джерела виникнення ризиків, фактори, що можуть збільшити або зменшити розмір ризиків, та потенційні наслідки ризику у випадку його реалізації.

На третьому етапі здійснюється післяподійний аналіз ризиків – аналіз реальних ризиків, що мають місце в діяльності підприємства, при фактичному настанні ризикової події. На цьому етапі здійснюється аналіз джерел та причин виникнення ризику, факторів, що вплинули на розвиток ризику та призвели до певних втрат, можливих віддалених наслідків реалізованих ризиків.

Отже, незалежно від того, потенційні або реальні ризики беруться до уваги, їх аналіз здійснюється за трьома напрямками:

1) аналіз джерел та причин виникнення ризиків: аналізуються внутрішні та зовнішні ризикоутворюючі фактори, що спричинили виникнення ризику або можуть його викликати у майбутньому. Це фактори першого порядку, тобто первинні причини, що викликають появу ризиків;

2) аналіз факторів, що впливають на розмір ризику: аналізуються об’єктивні фактори (які не залежать від волі та свідомості людини) та суб’єктивні (які пов’язані з особливостями поведінки і характером людини). Це фактори другого порядку, які не є причиною ризику, але впливають на імовірність його виникнення і його величину;

3) аналіз потенційних найближчих та віддалених наслідків реалізації ризику у діяльності підприємства: аналізуються втрати, збитки або неочікувані сприятливі наслідки, до яких може призвести ризикова ситуація.

При цьому існує безліч методів, кожний з яких дозволяє отримати інформацію про характеристики окремих ризиків, притаманних окремому виду діяльності. Деякі з них базуються на аналізі документів, а інші потребують особистої присутності в місці небезпеки; деякі краще використовувати для доподійного аналізу ризиків, а інші – для післяподійного; деякі методи базуються на кількісному аналізі, а інші використовують тільки якісні підходи. Але всі вони покликані виявити та описати існуючі у підприємстві ризики.

В якості методів аналізу ризиків найбільш часто використовуються наступні: аналіз документів; опитувальні аркуші; проблемно-орієнтовані таблиці; графічні методи; експертні методи; співбесіди; консультації; спостереження.

При виборі конкретного методу слід враховувати цілі аналізу ризиків, обсяг і вид необхідної інформації, терміновість аналізу ризиків, об’єкт аналізу та час, коли здійснюється аналіз (до виникнення ризикової ситуації або після).

На четвертому етапі узагальнюються результати аналізу ризиків з метою їх використання для здійснення оцінки ризиків підприємства.

Таким чином, аналіз ризиків дозволяє виявити потенційні та реальні ризики, що мають місце у діяльності підприємства, причини їх виникнення та фактори, що їх обумовлюють, а також потенційні наслідки, що можуть мати місце у діяльності підприємства в умовах ризику. Останній етап процесу аналізу ризиків є початковим етапом процесу їх оцінки.

Література:

1. Боровкова В.А. Управление рисками в торговле / В.А. Боровкова – СПб.: Питер, 2004. – 288 с.

2. Хохлов Н.В. Управление риском : учеб. пособие / Н.В. Хохлов. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. – 239 с.

3. Чернова Г. В. Управление рисками : учеб. пособие / Г.В. Чернова, А.А. Кудрявцев. – М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2005. – 160 с.

4. Шапкин А.С. Теория риска и моделирование рисковых ситуаций : учеб. / А.С. Шапкин, В.А. Шапкин. – М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и Ко», 2005. – 880 с.