Кривоконь О.С., к.е.н, доцент кафедри обліку та аналізу,

Глазко Н.Д., асистент кафедри обліку та аналізу,

Ратушняк А.А., магістрант факультету економіки та підприємництва

Вінницький національний аграрний університет

Сутність платоспроможності та ліквідності підприємства

Сьогодення фінансово-економічної кризи, яка охопила весь світ і торкнулася кожного суб’єкта господарювання, вимагає від всіх учасників вирішення нових завдань, пов’язаних з підтримкою та забезпеченням стабільного економічного розвитку підприємств. Подальша підприємницька діяльність суб'єктів господарювання значною мірою ускладнюється тривалою кризою неплатежів, зростанням дебіторської та кредиторської заборгованості, несприятливим податковим законодавством, скороченням виробництва, гострим дефіцитом фінансових ресурсів. Тому у даній ситуації особливої актуальності набуває оцінка платоспроможності та ліквідності підприємств, пошук шляхів їх відновлення, в першу чергу на мікрорівні.

Поняття «платоспроможність» та «ліквідність» порівняно недавно стали використовуватися, як характеристики фінансового стану підприємства, але вже багато вчених та науковців присвятили свої праці цій непростій темі. Серед них присутні як зарубіжні, так і вітчизняні спеціалісти і практики, а саме: В.В. Ковальов, А.В. Грачов, А.Д. Шеремет, Н.В. Тарасенко, Є.В. Мних, та інші.

Аналіз визначень сутності понять «платоспроможність» і «ліквідність» свідчить про відсутність єдиного його розуміння авторами, тобто у вітчизняній та зарубіжній теоріях фінансового аналізу діяльності підприємства існують різноманітні підходи до визначення економічного змісту даних понять.

Термін «ліквідність» походить від латинського liquidus, що в перекладі означає проточний, рідкий, тобто ліквідність дасть тому чи іншому об’єкту характеристику легкості руху, переміщення. Термін «ліквідітет» був запозичений з німецької мови на початку ХХ ст. [1].

Учені країн СНД (В.В. Ковальов, А.Д. Шеремет, М.І. Чумаченко) визначають ліквідність підприємства як його спроможність перетворювати свої активи на гроші для покриття всіх необхідних платежів. Якщо підприємство має недостатню ліквідність, то воно вже не буде платоспроможним.

Поняття «ліквідність» у фінансовій літературі є неоднозначним: деякі фахівці, з одного боку, ототожнюють платоспроможність з ліквідністю, а з другого – навпаки, наголошують на нетотожності.

В.В. Ковальов, А.Д. Шеремет, М.Г. Чумаченко, розглядаючи ліквідність, погоджуються з тим, що вона переважно характеризує наявність у підприємства «оборотних коштів у розмірі, теоретично достатньому для погашення короткострокових зобов'язань». Для ефективної оцінки ліквідності підприємства багато зарубіжних та вітчизняних науковців пропонують використовувати три основні показники: коефіцієнт абсолютної та швидкої ліквідності; коефіцієнт покриття [2].

Аналіз ліквідності підприємства – аналіз можливості для підприємства покрити всі його фінансові зобов’язання і здійснюється він за допомогою коефіцієнтів. Коефіцієнта ліквідності – показник здатності компанії вчасно виконувати свої короткострокові фінансові зобов’язання. В свою чергу, ризик ліквідності – ризик, який виникає з появою труднощів із продажем активу.

Управління ліквідністю – діяльність підприємства по розміщенню коштів, яка дозволяє у короткий період часу перетворити активи у гроші [1].

Зокрема, А.Г. Загородній, Г.Л. Вознюк, Т.С. Смовженко зазначають, що характеристикою ліквідності підприємства є ліквідність балансу, згрупованих за термінами можливого швидкого їх перетворення в гроші, із зобов'язаннями за пасивом балансу, згрупованими за ступенем терміновості їх оплати.

На нашу думку, ліквідність це не здатність погашати чи своєчасно сплачувати зобов’язання, а саме спроможність перетворювати свої активи на гроші з метою виконання певних платежів, тобто, можна сказати, що ліквідність є засобом забезпечення платоспроможності. Якщо підприємство має недостатню ліквідність, то воно вже не буде платоспроможним і навпаки.

Існуюча в Україні система оцінювання ліквідності містить ряд неузгодженостей та значно відрізняється від систем провідних країн світу. Для вирішення цієї проблеми пропонуються власні шляхи удосконалення системи показників ліквідності з урахуванням наявних недоліків та світового досвіду.

Вивчені вітчизняні та зарубіжні методи оцінювання ліквідності виділяють два підходи до вимірювання ліквідності. Перший здійснюється на основі фінансових коефіцієнтів, які розраховуються на підставі балансу і відображають ліквідний стан підприємства. Другий – на основі визначення потенційної потреби в ліквідних коштах для виконання своїх зобов’язань [2].

Платоспроможність за Є.Є. Іоніним – ширше поняття ніж ліквідність. В основу платоспроможності покладена здатність сплачувати свої зобов’язання.

Підходи науковців до визначення сутності платоспроможності підприємства можна звести до такого:

1) платоспроможність визначається наявністю власних обігових коштів та здатністю покривати збитки (західні науковці – Й. Ворст, П. Ревентлоу, Дж. Депалленса, Дж. Джоборда);

2) платоспроможність визначається як здатність підприємства виконувати свої зобов’язання (російські вчені – В.В. Ковальов, М.М. Крейніна, М.С. Абрютина, А.В. Грачов, Е.І. Уткін, А.Д. Шеремет);

3) платоспроможність представлена як важкий показник фінансової стійкості (вітчизняні вчені-економісти – Н.В. Тарасенко, В.І. Іващенко, М.А. Болюх, Є.В. Мних, В.М. Мельник).

Так, Е.І. Уткін, А.Д. Шеремет, А.В. Грачов платоспроможність визначають як здатність підприємства виконувати свої зобов’язання. В.В. Ковальов подає наступне твердження цього поняття: «Платоспроможність – наявність у підприємства грошових ресурсів, достатніх для розрахунків за кредиторською заборгованістю, яка потребує негайного погашення».

Е.І. Уткін визначає, що «одним із найважливіших критеріїв фінансового стану підприємства є оцінка його платоспроможності, під якою розуміють здатність підприємства вчасно й повністю розраховуватися за своїми довгостроковими зобов'язаннями». На нашу думку, слід розглядати не лише довгострокові зобов'язання, але й короткострокові, адже вони становлять значну частину від суми усіх платежів і визначально впливають на платоспроможність підприємства [3].

Найвдалішим є визначення А.Д. Шеремета, який поєднав попередні точки зору: «... платоспроможність підприємства визначається як здатність покриття усіх зобов'язань підприємства усіма активами». Це визначення порівняно з іншими, на наш погляд, точніше, оскільки включає усі види зобов'язань і вказує за допомогою чого досягається кінцевий результат. Однак, повним його не можна визнати через те, що воно не враховує необхідність забезпечення діяльності підприємства, тобто відтворювального процесу.

Отже, проаналізувавши попередні твердження, платоспроможність підприємства – це його здатність у повному обсязі й у визначений термін розрахуватися за своїми зобов'язаннями за допомогою грошових ресурсів та інших активів та спроможність здійснювати безперервну фінансово-господарську діяльність.

Але, на жаль, більша частина підприємств характеризується низькою платоспроможністю, основними причинами якої є помилкове визначення плану виробництва; втрата ефективних каналів збуту; неефективне використання трудових і матеріальних ресурсів; низька забезпеченість підприємства власними оборотними засобами; інфляційні процеси; податкова політика [4].

Тому, для забезпечення високого рівня платоспроможності та ліквідності підприємства потрібно постійно здійснювати аналіз господарської діяльності, який полягає у вивченні балансу підприємства за активом та пасивом, оцінці фінансових результатів і напрямків використання прибутку, а також виконання таких завдань як забезпечення підприємства необхідною кількістю оборотних засобів, виборі оптимальної структури капіталу та ефективних і раціональних напрямків його використання, розробка поточних і перспективних планів розвитку підприємства та здійснення контролю за їх виконання, з врахуванням всіх можливих ризиків в сьогоднішніх ринкових умовах.

Література:

1. Лагун М.І. Методичні аспекти аналізу платоспроможності підприємства // Формування ринкових відносин в Україні. – 2007. – № 2. – С. 53-57.

2. Іванюта С.М. Методологічні підходи щодо понять «платоспроможність» та «ліквідність» // Ефективне птахівництво. – 2007. – № 2. – С. 48-51.

3. Журавльова Ю. Ю. Сутність платоспроможності підприємств // Фінанси підприємства. – 2007. – № 1. – С. 116-120.

4. Іонін Є.Є. Розв’язання питань методологічного обґрунтування понять «платоспроможність» і «ліквідність» // Фінанси та кредит. – 2007. – № 6. – С.30-42.