Москалик Марія Миколаївна

Буковинська державна фінансова академія, Чернівці

Науковий керівник: Попадюк Олена Василівна

Стратегії ціноутворення в сфері туристичного бізнесу

Туристична галузь в Україні має відповідне природно-ресурсне, певне інфраструктурне, трудоресурсне, організаційно-інформаційне забезпечення для входження до групи найбільш розвинутих у туристичному плані країн світу.

Законом України «Про туризм» передбачено, що «туристичними ресурсами України є пропоновані або такі, що можуть пропонуватися, туристичні пропозиції на основі та з використанням об'єктів державної, комунальної чи приватної власності»[1].

За прибутковістю експортних та імпортних туристичних операцій туризм посідає третє місце у світовому товарообігу. За даними світової статистики послуги від туризму щорічно зростають на 8%. На туризм припадає десята частина валового світового продукту. В Україні туризм займає 1,5% у ВВП . Близько 60% усіх туристичних подорожей пов'язано з відпочинком.

Актуальність проблеми розробки цінової стратегії у діяльності турфірм пов’язана з наступним:

-ціноутворення є однією з головних сторін маркетингової діяльності, важливим засобом управління, який дозволяє формувати обсяг прибутку;

-вільне ціноутворення в умовах ринкової економіки пов’язане з вирішенням таких питань, як вибір критеріїв та методики формування, захист від державного регулювання цін;

-більшість дрібних та середніх туристичних фірм обмежені в ресурсах для того, щоб приймати участь у ціновій конкуренції;

-ринок туристичних послуг є, по-суті, ринком покупця. Серед науковців і вчених, які займалися вивченням та аналізом даної проблеми були: Цибух В.П [3], Литвиненко Я.В [4], Є. Яковенко[5], В. Азара [6] та інші.

При формуванні цінової стратегії турфірмі слід враховувати наступні

характерні особливості, які впливають на процес ціноутворення в туризмі:

- висока цінова еластичність попиту;

- великий розрив у часі між моментом встановлення ціни та моментом купівлі-продажу;

- неможливість зберігання турпослуги, внаслідок чого невчасно реалізовані турпослуги призводять до збитків;

- сильний вплив конкурентів на процес ціноутворення;

- необхідність сезонної диференціації цін;

- державне регулювання цін у сфері транспорту;

- високий рівень орієнтації на психологічні особливості споживача, оскільки ціна може пов’язуватись із соціальним статусом клієнта;

- дороговизна різноманітних туристичних послуг [6].

Важливе місце в ціновій і економічній політиці турфірми займають знижки. Наприклад, сезонні знижки сприяють швидкому розпродажу, завантаженню туристських підприємств в „низький” сезон. В туризмі характерні знижки на попередню оплату, на групове придбання турів, „сімейні” знижки, знижки для постійних клієнтів [2].

Процес ціноутворення в туризмі у значній мірі визначається різними зовнішніми факторами: співвідношення туристичного попиту та пропозиції; рівень та динаміка конкуруючих цін; державне регулювання ціноутворення

в туризмі; споживачі туристичних послуг та ін.

У вітчизняній практиці найбільш використовуються дві стратегії ціноутворення: 1) стратегія зняття вершків ─ передбачає те, що фірми встановлюють на свої послуги високі ціни. Тут здійснюються зусилля привернути до послуги увагу не всього ринку, а тільки деяких його сегментів з більш високим рівнем доходів. Результатами використання даного підходу є високий прибуток і більш швидка окупність витрат на розробку та просування турпослуги. Ця стратегія є досить популярною на екзотичні тури, які пропонують незабутні враження для покупців цих турів, саме так туристичні агенції отримують максимальний прибуток. 2) стратегія проникнення на ринок ─ базується на низькому рівні цін з метою залучення якнайбільшої кількості споживачів. Така стратегія часто використовується фірмами, котрі прагнуть збільшити свою частку ринку [2].

Стосовно туристичних послуг, які вже закріпилися на ринку збуту, можуть бути використані наступні стратегії.

Стратегія сповзаючої ціни є логічним продовженням стратегії зняття вершків. Її суть полягає в тому, що ціна дуже повільно спускається вниз вздовж кривої попиту.

Стратегія переважаючої ціни є продовженням стратегії проникнення на ринок. Вона застосовується при небезпеці проникнення конкурентів в область діяльності підприємства. Суть стратегії полягає в досягненні переваг перед конкурентами по витратах (тоді ціна встановлюється нижчою за ціни конкурентів) чи по якості (ціна встановлюється вище конкурентних, щоб турпослуга розцінювалася як престижна).

Стратегія ціни сегменту ринку полягає в якнайповнішому пристосуванні туристичного підприємства до заздалегідь вивчених відмінностей у попиті. Кожна ціна у цьому випадку враховує реальні можливості та запити споживачів, їх платоспроможність.

Стратегія цінових маніпуляцій. Ціна сприймається споживачем як індикатор цінності послуг. Можна на подібні послуги ставити абсолютно різні ціни, підкреслюючи таким чином доступність однієї та якість іншої [4].

Реалізація цінової стратегії передбачає врахування стадії життєвого циклу туристичної послуги.

Таким чином, при ціноутворенні на туристичному підприємстві важливу роль відіграє вибір стратегії ціноутворення, вибір якої залежить від того, на яку послугу встановлюється ціна, на нову чи на популярну. Також слід врахувати різні фактори , які впливають на процес ціноутворення в туризмі, оскільки від них може залежати отриманий прибуток, імідж підприємства і рівень конкурентоспроможності.

Необхідно зазначити, що українським турфірмам потрібно активно переймати і запроваджувати сучасні стратегії ціноутворення для того, щоб

покращити розвиток туризму, оскільки він дозволить значно збільшити потік іноземних туристів у Україну й приплив валютних надходжень в економіку країни, а також забезпечити, з одного боку, ріст податкових відрахувань у бюджети різних рівнів, а з іншого боку, з огляду на вплив туризму на всі сторони життя суспільства, - розвиток суміжних галузей економіки й підвищення зайнятості населення.

Список використаних джерел:

1. Закон України про внесення змін до закону України «Про туризм» від 18.11.03 р.№1282-IV//Офіційний вісник України.-2003.-№50.-Ст.2600.

2. Агафонова Л.Г., Агафонова О.Є. Туризм, готельний та ресторанний бізнес: ціноутворення, конкуренція, державне регулювання. – К.: Знання України, 2007. – 256 с.

3. Цибух В.П. "Туризм в Україні" // "Економіст", №6 2000 р., с.34-35.

4. Литвиненко Я.В. Сучасна політика цінотворення: Навчальний посібник. - К.: МАУП, 2001. - 152 с.

5. Іляшенко А.Х. Туристичні ресурси як передумова розвитку туристично-рекреаційної галузі України//Держава та регіони.-2008.-№5.-С.64-68.

6. Бицько О.С. Особливості ціноутворення в туристичній галузі України//Зовнішня торгівля: право та економіка.-2007.-№1.-С.123-126.