Перспективные разработки науки и техники, 07-15 ноя. 2010, Польша

Мусаєва А.К.

РВНЗ «Кримський інженерно-педагогічний університет»

Метод визначення попиту на ринку земель сільськогосподарського призначення

Під час формування в Україні земельного ринку земля стає товаром, у зв’язку з чим природним є питання: «Як, за якими принципами формується попит на такий специфічний товар?». Багато досліджень присвячено теорії земельної ренти, побудові економетричних моделей визначення ціни на земельні ділянки. Дослідженням цих та інших питань ціноутворення на ринку землі займаються такі вітчизняні вчені та практики, як Д. Добряк, М. Лихогруд, Ю. Манцевич, І. Манько, Л. Паламарчук, Ю. Палеха, П. Саблук, О. Шпичак, А. Юрченко й багато інших. В процесі подальшого здійснення земельної реформи виникає цілий ряд актуальних проблем. Серед них важливе місце належить питанню щодо встановлення попиту на земельні ділянки, що склалися на ринку землі України.

Специфіка ринку землі визначається властивостями й особливостями товару-землі та має такі особливості:

− абсолютна унікальність і нерухомість землі вимагає, щоб покупець сам прибув до ділянки;

− конкурентоспроможність землі визначається її якісними характеристиками та місцеположенням;

− важливою є низька еластичність пропозиції;

−  ціна на земельні ділянки визначається попитом, що формується під впливом багатьох чинників;

− велика взаємозалежність різних форм власності.

Для обґрунтування обсягів купівлі-продажу сільськогосподарських угідь розглянемо прогноз виробництва сільськогосподарської продукції на 2010 - 2015 рр. за трьома основними формами господарювання в Україні (табл. 1, рис. 1).

Таблиця 1

Виробництво валової продукції сільського господарства за категоріями господарств, млн. грн.*

Роки

Сільськогосподарські підприємства

Фермерські господарства

Особисті селянські господарства

2000

25170

1308

51411

2001

29539

2342

53915

2002

28662

2663

55459

2003

21634

1804

53833

2004

29763

3151

59617

2005

30378

3425

58783

2006

32911

4097

57887

2007

31963

3477

53329

2008

41944

5921

56113

* за даними Державного комітету статистики України

З таблиці 1 дійшли до висновку, що обсяг валової продукції в сільськогосподарських підприємствах за період 2000-2008 рр. виріс у 1,66 рази, у фермерів зріс у 4,5 рази, а в господарств населення − на 9 %.

Таким чином, в господарствах населення в міру збільшення їх середньої земельної площі кожного господарства відбувався процес зниження рівня виробництва, тобто обсяг виробництва виріс тільки через збільшення площі землі, у фермерських господарств ріст обсягів виробництва відбувся також через приріст земельної площі.

Рис. 1. Виробництво валової продукції сільського господарства за категоріями господарств, млн. грн.

З рис. 1 можна зробити такий висновок, що, якщо збережеться тренд розвитку до 2015 р., то господарства населення будуть виробляти:

(447,6 х 2015) – 841396 = 901914 – 841396 = 60518 млн. грн. − ріст на 4,4 млн. грн.;

сільськогосподарські підприємства будуть виробляти:

(1526,8 х 2015) – 3000000 = 3076502 – 3000000 = 76502 млн. грн. − ріст на 34,5 млн. грн.;

фермерські господарства повинні зробити валової продукції на:

(439,1 х 2015) – 876824 = 884786,5 – 876824 = 7962,5 млн. грн. − ріст на 2,04 млн. грн.

Посилаючись на вищенаведений прогноз, попит на землю буде таким:

− у господарств населення, які виробили з 4 млн. га землі продукції на 5,9 млн. грн. для виробництва ще 4,4 млн. грн. продукції буде потрібно 1,79 млн. га землі;

− у сільськогосподарських підприємств, які виробили продукцію на 24 млн. грн. із площі 17,1 млн. га для виробництва продукції ще на 34,5 млн. грн. буде потрібно ще площа 14 млн. га, але якщо буде врахована тенденція збільшення інтенсивності росту, що відображена на рис. 2.2, величина необхідної площі може бути скорочена до 8,75 млн. га (замість 14 млн. га):

− у фермерських господарств, що виробили 5,0 млн. грн. продукції з 4 млн. га, то додаткові 2 млн. грн. продукції потребують 1,35 млн. га, а якщо врахувати ріст інтенсивності використання (рис. 2.2), то фермерам досить буде приблизно одного млн. га.

Отже, попит на придбання землі визначився як 11,54 млн. га.

У тому числі необхідно додатково:

− господарствам населення − 1,79 млн. га;

− сільськогосподарським підприємствам − 8,75 млн. га (до 14 млн. га);

− фермерським господарствам − 1 млн. га (до 1,35 млн. га).

Пропозиція сільськогосподарських земель на 01.01. 2008 р.: − 25 млн. родин мали 15,7 млн. га землі, в тому числі 16,65 млн. особистих господарств населення мали 4,8 млн. га, отже:

15,7 млн. га – 4,8 млн. га = 10,9 млн. га.

Практично співвідношення попиту та пропозиції не сильно розрізняється, що позначиться на ціні на землю.