Науковий керівник: Маколкіна Олена Володимирівна

Студентка групи 47-ФК

Савенко Ольга Олександрівна

Вінницький національний аграрний університет

Ефективність використання трудових ресурсів.

Стабілізацію виробництва потрібно починати із аграрної сфери, тобто сільської місцевості. Саме тому доцільно розглядати як єдине ціле зростання сільськогосподарського виробництва й комплексний розвиток сільських населених пунктів та сільських територій. Але сьогодні через відверто байдужу до проблеми аграрників політику Уряду, коли шаленими темпами ростуть ціни на пальне, міндобрива, засоби захисту рослин, при цьому незадовільно працює система кредитування сільськогосподарських підприємств, мізерна та неефективна бюджетна підтримка, загострюється економічна криза в усіх галузях сільськогосподарського виробництва. Поглиблення кризових явищ загальноекономічного характеру на селі загострює демографічну кризу, зростає безробіття селян, знижуються реальні доходи населення, більшість з них опинилась за межею бідності, оплата праці набагато менша, ніж в інших галузях економіки, деградує соціальна інфраструктура села.

Серед причин зниження життєвого рівня сільського населення можна виділити, насамперед, зниження реальних доходів, які не забезпечують передусім відтворення робочої сили.

Підтвердженням цього є наведені дані чисельності динаміки сільського населення України зокрема у 2001 р. – 16737,5 тис. чол., а в 2007 р. – 14943,9 тис. чол.

У січні – лютому 2008 р. середньомісячна заробітна плата за галузями економіки становила 1663 грн, а у сільському господарстві 810 грн. У західних областях рівень середньої заробітної плати в сільському господарстві виявився нижчим від мінімальної державної гарантії. Навіть переконувати не потрібно, що заробітна плата відіграє одну з найвагоміших соціально-економічних функцій та визначає рівень і якість суспільного розвитку.

Одним з основних резервів покращення конкурентоспроможності трудових ресурсів села є створення потужного кадрового потенціалу сільськогосподарських підприємств та удосконалення управління ним. Однак недостатній рівень як професійних знань, так і вміння керівників та спеціалістів господарств приймати виважені рішення з питань конкурентоспроможності трудових ресурсів у конкретних умовах виробництва не дають можливості оцінити їх реальні потреби.

Нижчий рівень оплати аграрної праці порівняно з іншими галузями економіки, погіршення мотивація праці, низькокваліфіковане управління персоналом, відсутність збалансованості між трудовими ресурсами та робочими місцями спричиняють значне вивільнення працюючих із сільськогосподарського виробництва. Це призводить до відтоку з аграрного виробництва найбільш працездатних, досвідчених і перспективних трудових ресурсів, що негативно позначається на економіці села й продовольчій безпеці України.

Проблема якості трудових ресурсів в нашому суспільстві є актуальною, тому вже зараз ситуація така, коли в людей обмежені можливості знайти роботу з пристойною заробітною платою і потребують працівників певних професій та високої кваліфікації. Потребуватимуть також розширення такі види послуг служби зайнятості, як професійне навчання сільських безробітних на замовлення роботодавців, матеріальне стимулювання роботодавців з метою створення робочих місць для безробітних, розвиток різних форм матеріальної підтримки безробітних для стимулювання їх підприємницької діяльності.

Для вирішення соціально-економічних проблем на селі Уряд у 2007 р. ухвалив Державну цільову програму розвитку українського села на період до 2015 р., в якій передбачено запровадження комплексу заходів для забезпечення сталого розвитку сільських територій на засадах муніципалізації сільської місцевості та посилення ролі територіальних громад, передачі їм більшості функцій державного управління з питань соціально-економічного розвитку.

За умови нової стратегії розвитку сільськогосподарського виробництва необхідно удосконалення державної системи заходів, що включає нормативно-правове регулювання, організаційно-економічні заходи, соціально-демографічні аспекти розвитку. Забезпечення професійної підготовки та перепідготовки селян, які відповідають вимогам ринку, організація навчання по створенню нових форм зайнятості надасть впевненості працівника аграрної сфери в нових конкурентоспроможних умовах розвитку.

Література

1. Закон України від 18.10.2005 № 2982-4 "Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 р." // Відомості верховної Ради України. – 2006. – 31. – С. 17.

2. Людський розвиток регіонів України: методика оцінки і сучасний стан / Е.М. Лібанова та ін. – К., 2002. – 110 с.

3. Вітвіцький В.В. Вплив основних чинників на підвищення продуктивності

аграрної праці // Україна: аспекти праці. – 2006. – № 5. – С. 29-40.

4. Крушельницька О.В., Мельничук Д.П. Управління персоналом: Нав. Посіб. 2-ге вид., перероб. і допов. – К.: Кондор. - 2005. – 308 с.

5. Савченко В.А. Управління розвитком персоналу. – К.: КНЕУ. - 2002. – 351 с.