Панадій О.П.

Науковий керівник – к.е.н., доцент Шевчук О.Д.

Вінницький національний аграрний університет

Податок на прибуток підприємств: сучасний стан та основні аспекти контролю

На початковій стадії формування в Україні власної податкової системи, система оподаткування прибутку підприємств перебувала під значним впливом існуючих концепцій і підходів до формування та оподаткування прибутку в Радянському Союзі. Побудова в Україні економіки відкритого типу, розвиток різних форм власності та джерел отримання доходів, постійна потреба держави в отриманні фінансових ресурсів і невідповідність існуючої податкової системи вимогам часу зумовили необхідність реформування податкового законодавства.

Проблеми оподаткування прибутку підприємств розглядалися у наукових працях Даниленка А.І., Данілова О.Д., Литвина В.М., Мельника П.В., Опаріна В.М., Пилипченка О.М., Поддєрьогіна А.М., Редькіна О.С., Соколовської А.М., Сивульського М.І. та інших, пропозиції щодо їх розв’язання знайшли практичне відображення в прийнятих законах. Проте не всі питання були достатньою мірою вирішені, тому нині і стоїть питання про затвердження Податкового кодексу, прийняття якого покликане розв’язати усі суперечності.

В Україні система оподаткування прибутку характеризується частою зміною об'єкта оподаткування. Так, у 1991 р. податок справлявся з прибутку, в 1992 – з доходу, в першому кварталі 1993 – з прибутку, починаючи з другого кварталу 1993 та у 1994р. – з доходу, в 1995 та з 1997рр. – з прибутку.

Недосконалість оподаткування прибутку підприємств України проявляється у багатьох аспектах, основним з яких є ставка даного податку. Порівняно з іншими країнами світу, податкова ставка податку на прибуток, зважаючи на економічну ситуацію в країні, є дуже високою (25%), а наявність великої кількості пільг та звільнень від оподаткування накладає більший тягар на підприємців, створює умови для неможливості зниження ставки податку. Окрім того, в Україні відсутня диференціація ставок податку на прибуток по видах економічної діяльності, що нівелює регулююче значення цього податку. При цьому спостерігається значний рівень податкового навантаження на економіку. Так, надходження податку на прибуток по небанківським установам у 2009 році збільшено у порівнянні з 2008 (491,4 млн. грн.) у 1,7 рази та становить 830,8 млн. грн., або 52,7% від загального обсягу платежів, в т.ч. по страховим компаніям 618 млн. грн., або 67,2%, темп росту – 66,1% (372 млн.грн). Загалом же статистика свідчить, що до Державного бюджету від сплати податку на прибуток надходить приблизно 19% загальної суми податків, які сплачуються підприємствами і громадянами, що, порівняно з розвиненими країнами та необхідністю стабілізувати економіку, є неоптимальним станом справ для нашої держави. Саме тому в проекті Податкового кодексу України передбачається з 1.01.2011 р. знизити ставку податку до 20% з подальшим зниженням її до 17% по одному пункту щороку[1].

Як і в будь-якій сфері господарського життя, для обчислення сум нарахованого та сплаченого податку на прибуток використовуються дані бухгалтерського обліку підприємства-платника. Загальновідомим є і той факт, що суб’єкти господарювання всіляко намагаються «власноруч» зменшити податковий тягар через перекручування даних податкового обліку і звітності. Тому важливим і необхідним є своєчасний повторний контроль відповідності порядку та повноти нарахування і сплати податку на прибуток.

Податкова перевірка даних бухгалтерського обліку з податку на прибуток є однією з найтрудомісткіших, оскільки під час здійснення контрольного процесу відстежуються і доходи, і витрати, і необоротні активи підприємства у плані їх амортизації, а тому ефект від камеральної перевірки мінімальний, і напрошується висновок про необхідність виїзних контрольних заходів.

Основними «вузькими місцями» перевірок, на які необхідно звернути детальну увагу під час її проведення, слід відзначити:

- обґрунтованість, повноту (незавищення), своєчасність віднесення витрат до складу валових;

- порядок та розміри включення витрат подвійного призначення до складу валових;

- факти включення витрат, що не враховуються у зменшення валового доходу, до складу валових;

- повноту, своєчасність та легітимність визнання доходів у податковому обліку за першою та другою подіями;

- факти віднесення доходів, що не включаються до складу валових, при обчисленні об’єкта оподаткування;

- чинний порядок нарахування амортизації на необоротні активи, норми амортизаційних відрахувань та порядок віднесення зносу до зменшення об’єкту оподаткування;

- порядок складання, правильність заповнення, своєчасність подання звітності з податку на прибуток;

- відповідність даних податкової звітності даним бухгалтерського обліку платника податку.

При цьому особливої уваги заслуговують записи на рахунках 98 «Податок на прибуток», 17 «Відстрочені податкові активи» та 54 «Відстрочені податкові зобов’язання».

Отже, слід зробити висновок, що стан оподаткування прибутку підприємств, м’яко кажучи, відрізняється від ідеального, а це унеможливлює зростання ефективності контролю цього податку.

Список використаних джерел:

1. Проект Податкового кодексу України, підготовлений Кабінетом міністрів України №6509 від 15.06.2010 (http://www.rtpp.com.ua/4business/)

2. Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України із змінами та доповненнями від 06.03.2003 № 601-IV

3. Гронська Н. Функціонування податку на прибуток підприємств в Україні.// Збірник наукових праць Уманського державного аграрного університету. – 2009. - №3. – с.132-137